Ухвала суду № 137711973, 25.06.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/211/26

номер провадження 1-кп/558/68/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року селище Демидівка

Дубенського району

Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши під час підготовчого судового засідання в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору, по кримінальному провадженню № 42024183330000023 від 25.03.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

сторони кримінального провадженню: прокурор ОСОБА_7 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_5 , представник потерпілої юридичної особи - Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області - ОСОБА_8 ,

УСТАНОВИВ:

На розгляді Демидівського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024183330000023 від 25.03.2024 відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час підготовчого судового засідання у справі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з невідповідністю даного обвинувального акту вимогам КПК України, що полягають у наступному:

1. Обвинувальний акт не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині невстановлення місця народження обвинуваченого, а він має містити відомості про анкетні дані обвинуваченого, зокрема дату та місце його народження.

2.Обвинувальний акт не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині неправильного встановлення місця проживання обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_1 . А прокурор в обвинувальному акті зазначає неіснуючу адресу як місце проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 .

3.Обвинувальний акт не відповідає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині викладу фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими (невстановлення місця знаходження). Описуючи об`єктивний склад злочину, прокурор не встановив та не зазначив місцезнаходження юридичних осіб, які взаємодіяли при виконанні договору підряду № 88 від 23.10.2023 року, а саме Регіональний офіс водних ресурсів у Рівненській області ( ЄДРПОУ 21085555), ТОВ "ПМК-Київ" (ЄДРПОУ 40694776), ТОВ "Експрес Техбуд" (ЄДРПОУ 39618812). Прокурор зазначає про наявність юридичної адреси, наявність якої Законом не передбачена та не зазначає місце знаходження юридичних осіб, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

4. Обвинувальний акт не відповідає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині формулювання обвинувачення (не зазначення умов воєнного стану). В обвинувальному акті зазначено про вчинення злочинних дій, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України ОСОБА_5 в умовах воєнного стану. При цьому прокурор не зазначив в обвинувальному акті нормативного обгрунтування, за яким він стверджує, що інкриміновані дії були вчинені саме в умовах воєнного стану. Так, прокурор зазначає, що воєнний стан введений на території України Указом Президента України "№64/2022 від 24.02.2022 року " Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому продовжувався.

5. Обвинувальний акт не відповідає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині формулювання обвинувачення (не зрозуміла суть обвинувачення). Прокурор включив в суть обвинувачення різні економічні показники, не уточнивши в чому полягає завищення обсягів перевезення, яка до цього в обвинувальному акті не згадувалася взагалі.

Захисник зазначає, що всі наведені невідповідності КПК в обвинувальному акті будуть в подальшому заважати суду встановити істину, призведуть до того, що суд буде вимушений перебрати на себе функції обвинувачення (зокрема, коли буде описувати вчинення злочину в умовах воєнного стану), та як наслідок порушення права на захист. У зв`язку з наведеним, захисник просить суд повернути даний обвинувальний акт прокурору.

Під час розгляду даного клопотання обвинувачений та його захисник підтримали вказане клопотання з підстав викладених у ньому.

Прокурор заперечив щодо задоволення даного клопотання. Суду зазначив, що доводи захисника зводяться до формальних зауважень, які не є перешкодою для призначення справи до розгляду. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Наявність технічних помилок в зазначенні назви вулиці місця проживання обвинуваченого не може негативно вплинути на розуміння обвинуваченим суті висунутого обвинувачення, порушення його права на захист та ніяким чином не перешкоджає суду призначити судовий розгляд у справі. Крім того, в підготовчому судовому засіданні під час встановлення особи обвинуваченого судом було ідентифіковано його особу, обвинувачений повідомив свої анкетні дані, та надав паспорт. Питання про відповідність викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи, а також формулювання обвинувачення, не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі оцінювати ці обставини або досліджувати докази на їх підтвердження чи спростування. Зміст обвинувального акту, вказані в ньому фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер. Прокурором також в обвинувальному акті вказані юридичні адреси юридичних осіб, обов`язкове зазначення фактичного місця знаходження їх ніяким чином не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення. Незрозумілість суті обвинувачення в частині обсягів перевезення не заслуговує на увагу, так як прокурором чітко зазначено різницю у відстані, яка фактично здійснювалася, та обсяг перевезення матеріалу. Необхідність зазначення конкретного нормативного акта, яким продовжено термін дії воєнного стану також ніяким чином не впливає на суть обвинувачення, його зрозумілість та правильність кваліфікації. Крім того, прокурор наділений правом змінити обвинувачення в суді. Просить суд відмовити в задоволенні даного клопотання.

Представник потерпілої юридичної особи - Регіонального офісу водних ресурсів Рівненської області - ОСОБА_8 не підтримує заявлене захисником клопотання про повернення обвинувального акта. Погоджується з думкою прокурора.

Суд, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого та його захисника, дійшов до наступних висновків.

Оцінюючи доводи сторони захисту в контексті можливості повернення обвинувального акту прокурору через неналежне формулювання обвинувачення, не належного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не зрозумілості суті обвинувачення, суд виходить із наступного.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України. ( ч. 4 ст. 110 КПК України).

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає в тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя. Тож саме сформульованим обвинувачення визначаються межі судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України ( п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимогам процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Пункт 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає можливість повернення обвинувального акта прокурору як право, а не обов`язок суду, тому підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК.

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні в обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. Таким чином, з урахуванням завдань підготовчого провадження, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Частиною 2 ст. 291 КПК України закріплено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування ( крім випадку, передбаченого частиною 2 ст. 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідуваня не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначається: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, індентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється ( ч. 4 ст. 291 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодився з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, дійшла висновку про відсутність підстав для його повернення прокурору з огляду на таке.

Щодо відсутності в обвинувальному акті місця народження обвинуваченого та неправильного встановлення місця проживання обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК Ураїни обвинувальний акт має містити такі відомості, як анкетні дані кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я та побатькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Дійсно в обвинувальному акті відсутні відомості про місце народження обвинуваченого ОСОБА_5 . Однак обвинувальний акт містить дані щодо місця реєстрації та фактичного місця проживання обвинуваченого. Наявність орфографічної помилки в написанні назви вулиці місця проживання обвинуваченого може бути усунута під час підготовчого засідання. Також може бути усунуто питання щодо зазначення місця народження обвинуваченого. Дані недоліки, на думку колегії суддів, не впливають на суть самого висунутого прокурором обвинувачення.

Щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України з приводу викладу прокурором фактичних обставин кримінального провадження, які він вважає встановленими, а також щодо недоліків формулювання обвинувачення, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змісом цієї норми формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті Закону про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини і мета кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність, або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У підготовчому судовому засіданні має бути перевірено чи відповідає формулювання обвинувачення вимогам кримінального закону, зокрема чи містить це обвинувачення виклад як об`єктивної так і суб`єктивної сторони злочину.

Це означає, що обвинувальний акт має містити деталізований опис фактичних обставин кримінального правопорушення, який дозволить суду прийняти рішення про можливість подальшого розгляду за даним обвинувальним актом.

Дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що він відповідає всім вищевказаним вимогам і містить посилання на усі обставини, які підлягаютьть доказуванню у кримінальному провадженні, згідно вимог ст. 91 КПК України. Обвинувальний акт не являється остаточним рішенням, яке встановлює винуватість чи невинуватість особи; обставини, викладені в обвинувальному акті, доводяться прокурором під час судового розгляду, а не у підготовчому судовому засіданні.

Крім того, обвинувальний акт не встановлює ані подій, ані фактів, а є процесуальним рішенням, у якому прокурор, викладає всі свої висновки щодо винуватості особи і щодо можливості направлення обвинувального акту на розгляд до суду. В подальшому обставини, викладені в обвинувальному акті, перевіряються судом, який і ухвалює остаточне рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, яка викладена у постанові від 03.07.2019 року № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, в тому числі і в сторону збільшення, повертати обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо.

Більше того, суд позбавлений можливості перевіряти правильність викладу фактичних обставин справи під час підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого засідання суд не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації, наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), оскільки законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення.

Викладені адвокатом аргументи підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідженя доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. ст. 89, 94 КПК України.

Крім того, суд враховує те, що відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор наділений правом змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 91, 110, 291, 314-316, 372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні №42024183330000023 від 25.03.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя : ОСОБА_9

Судді: ОСОБА_10

ОСОБА_11