Ухвала суду № 137711919, 25.06.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/586/26

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

25 червня 2026 року селище Шишаки Полтавської області

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вергун Н.В., розглянувши поза межами судового засідання у письмовому провадженні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Свеа Фінанс » про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

29 травня 2026 року представник позивача, яка діє на підставі довіреності, Паладич А.О. через систему « Електронний суд » звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь ТОВ « Свеа Фінанс » заборгованість за кредитним договором № 2196521 від 31 березня 2025 року у розмірі 46 462 грн. 50 коп. і судові витрати, що складаються з сплати судового збору, в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

При цьому, представник позивача просила розгляд справи проводити у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2814289 від 01 червня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 42 ).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року позовну заяву ТОВ « Свеа Фінанс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 10 год. 20 хв. 30 червня 2026 року ( а.с. 43 ).

23 червня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням у складі Збройних сил України ( а.с. 47 48 ).

Перевіривши матеріали справи, в межах досліджуваного питання, суд приходить до наступних висновків.

Так, загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому було неодноразово продовжено та триває й на даний час.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, у тому числі військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 75, 75, 79 постанови ВП ВС від 12.11.2025 № 754/947/22).

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зробила такі висновки:

"Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні."

Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 20 вересня 2025 року, солдат ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 20 липня 2025 року по теперішній час ( а.с. 48 ).

Відповідач як військовослужбовець, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, не повідомив суд про прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника).

Отже, суд не має підстав продовжувати здійснювати судочинство у відповідному провадженні без виявлення волевиявлення відповідача про намір та бажання продовжити судовий розгляд справи, у тому числі за його відсутності.

Ураховуючи наведене та той факт, що відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку зі воєнною агресією російської федерації проти України, існують обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Силах України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 251, 253, 254, 258-261 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Свеа Фінанс » про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Свеа Фінанс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

У разі припинення перебування відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, зобов`язати останнього повідомити про це суд.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та ознайомлення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 25 червня 2026 року.

Головуючий суддя: