Ухвала суду № 137710818, 25.06.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа №377/635/25

Провадження №2/377/17/26

25 червня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В.,

представника позивачів- адвоката Попової І.С. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

відповідача Лещенко О.І. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

представника відповідача- адвоката Поліщук С.Ю. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє представник- адвокат Попова Ірина Сергіївна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди матері,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, судове засідання в якій призначено на 25 червня 2026 року.

24 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Попова Ірина Сергіївна, надійшло клопотання, в якому вона просить суд винести окрему ухвалу стосовно посадових осіб, які входять до складу комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради та виконавчого комітету Вишгородської міської ради, до компетенції яких входить підготовка та погодження рішення щодо доцільності надання ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 дозволу на тимчасовий виїзд у період з 20.06.2026 по 10.08.2026 з України до Албанії малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла 16-річного віку, без згоди та супроводу матері ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що на виконання протокольної ухвали Славутицького міського суду Київської області від 04.05.2026 (п. 104 протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №6360918), якою було зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Вишгородської міської ради, з урахуванням змінених позовних вимог, розглянути питання щодо доцільності надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на тимчасовий виїзд/виїзди малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Албанії без дозволу та супроводу матері ОСОБА_3 з 20 червня по 10 серпня 2026 року та підготувати висновок за результатами розгляду, який направити протягом 14 днів з дня отримання повідомлення про постановлення протокольної ухвали, комісією з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради 27 травня 2026 року прийняте рішення. Разом з тим, всупереч установленим строкам висновок органу опіки та піклування Вишгородської міської ради не був підготовлений до судових засідань, призначених судом на 02.06.2026 та на 09.06.2026. Як вбачається зі змісту листа Вишгородської міської ради №02-13/2832 від 09.06.2026 27.05.2026, було розглянуто питання про доцільність надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на тимчасовий виїзд малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Албанії без дозволу та супроводу матері ОСОБА_3 , але проєкт рішення з цього питання виноситься на чергове засідання Вишгородської міської ради на 18.06.2026. Разом з тим, станом на дату подання цього клопотання такий висновок також відсутній. У зазначених діях представників виконавчого комітету Вишгородської міської ради заявник вбачає зловмисну бездіяльність, яка, серед іншого, порушує права позивачів, адже суд, очікуючи висновок, не ухвалює рішення у справі. Такі неправомірні дії з боку виконавчого комітету Вишгородської міської ради знівельовують як судовий розгляд, так і ухвалене судове рішення в цілому, адже такі дії націлені на перешкоду вчасного ухвалення рішення, враховуючи дати поїздки. Посилаючись на п. 6 частини 2 статті 43 ЦПК України, частини 1, 2 статті 382 КК України та вимоги статті 262 ЦПК України, просить задовольнити клопотання.

25 червня 2026 року на електронну адресу суду від Вишгородської міської ради надійшли письмові заперечення щодо вказаного клопотання ( в порядку статті 182 ЦПК України), підписані міським головою, в яких Вишгородська міська рада просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Попової І.С. у винесені окремої ухвали в порядку частини 1 статті 262 ЦПК України, оскільки члени комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради, члени виконавчого комітету Вишгородської міської ради та інші посадові особи міської ради діють у межах статті 19 Конституції України, де визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підготовка висновку здійснювалась у рамках рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 11.12.2020 № 351 «Про затвердження регламенту роботи виконавчого комітету Вишгородської міської ради», рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 15.01.2026 № 8 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 21.01.2021 року № 9 «Про комісію з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради»» та розпорядження від 04.06.2026 № 116 «Про скликання чергового засідання виконавчого комітету Вишгородської міської ради VIII скликання».

Зазначає, що протокольною ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 04.05.2026 в режимі відеоконференції №6360918 судом було зобов`язано орган опіки та піклування Вишгородської міської ради, з урахуванням змінених позовних вимог, розглянути питання щодо доцільності надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дозволу на тимчасовий виїзд/виїзди малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до Албанії без дозволу та супроводу матері ОСОБА_3 з 20 червня по 10 серпня 2026 року та підготувати висновок за результатами розгляду, звернути увагу органу опіки та піклування на необхідність відібрання пояснень у сторони позивача та відповідача та, у разі необхідності, обстеження умов проживання позивачів та складання відповідного акту, для подання висновку органу опіки та піклування встановлено строк 14 днів з моменту отримання повідомлення про постановлення протокольної ухвали.

Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради отримав 05.05.2026 (вх. №2-14/3650) та 07.05.2026 лист (вх. №02-14/3733) від Славутицького міського суду Київської області з вимогою надати висновок. Вишгородською міською радою 08.05.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист (вих. № 02-16/2272) з проханням надати перелік документів визначений п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 та з проханням погодити дату та час візиту до служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради для з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між позивачами та відповідачем. 13.05.2026 від ОСОБА_1 отримано лист (вх. № 2-16/К-9314) та від ОСОБА_2 листи (вх. № 2-16/К-9315 та № 2-16/К-9316).

07.05.2026 служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради звернулась (лист № 228/01-16) до служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням здійснити обстеження умов проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1 , проте 13.05.2026 під час бесіди з позивачами встановлено, що фактично ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку із зазначеним 14.05.2026 служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради звернулась (лист № 237/01-16) до служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради з проханням здійснити обстеження умов проживання позивачів. 19.05.2026 отримано лист (вх. № 248/01-09) та копії відповідних актів.

Вишгородською міською радою 15.05.2026 ОСОБА_3 направлено лист (вих. № 02-16/207) з проханням надати перелік документів, визначений п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 та з проханням погодити дату та час візиту до служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради для з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між позивачами та відповідачем. 18.05.2026 службою отримано пояснення та проведено бесіду.

15.05.2026 Вишгородська міська рада листом (вих. № 02-14/2380) проінформувала Славутицький міський суд Київської області про те, що для належного розгляду питання, з`ясування обставин, що призвели до спору та прийняття відповідного рішення здійснюється відповідна робота. Зазначено, що питання буде винесено на засідання комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради і за результатами підготовлено проєкт рішення на чергове засідання виконавчого комітету Вишгородської міської ради.

21.05.2026 ОСОБА_1 (лист № 02-16/215), ОСОБА_2 (лист № 02-16/216), ОСОБА_3 (лист № 02-16/217) направлено запрошення на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради.

27.05.2026 проведено засідання Комісії, після чого підготовлено проєкт рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради «Про затвердження висновку про недоцільність надання дозволу на тимчасовий виїзд/виїзди за кордон малолітньої дитини без дозволу та супроводу матері».

04.06.2026 відповідно до розпорядження №116 «Про скликання чергового засідання виконавчого комітету Вишгородської міської ради VIII скликання» призначено на 18.06.2026 чергове засідання виконавчого комітету Вишгородської міської ради з порядком денним у 93 питання, до якого включено питання про затвердження висновку.

18.06.2026 проведено чергове засідання виконавчого комітету, на якому прийнято рішення № 634 «Про затвердження висновку про недоцільність надання дозволу на тимчасовий виїзд/виїзди за кордон малолітньої дитини без дозволу та супроводу матері».

23.06.2026 листом (вих. № 02-14/3063) направлено відповідне рішення до Славутицького міського суду Київської області. Також 23.06.2026 листом (вих. № 02-14/3083) направлено акти обстеження умов проживання та пояснення батьків за результатами яких було прийнято висновок органу опіки та піклування Вишгородської міської ради.

Представник позивачів- адвокат Попова І.С. у судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила задовольнити з підстав, у ньому викладених. Додатково вказала, що первісний висновок орган опіки та піклування Вишгородської міської ради підготував менше, ніж за два тижні на відміну від другого.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала щодо клопотання представника позивачів, мотивувала свою позицію тим, що орган опіки та піклування Вишгородської міської ради діяв в рамках визначеного законом механізму.

Представник відповідача-адвокат Поліщук С.Ю. вказала на відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивачів про винесення окремої ухвали, оскільки винесення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду, орган опіки та піклування Вишгородської міської ради, з урахуванням наданих ним суду заперечень на вказане клопотання, у період з 08.05.2026 по 18.06.2026 вчиняв всі необхідні дії для складення і затвердження відповідного висновку. Крім того, обставини щодо необхідності складення актів умов проживання позивачів стали причиною складення висновку у зазначений строк на відміну від строку складення первісного висновку.

Позивачі та представники третіх осіб у призначене судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.

З урахуванням думки представника позивачів, відповідача та представника відповідача, які не заперечували щодо продовження розгляду справи за відсутності позивачів та представників третіх осіб, та положень частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи, які не з`явились.

Вислухавши думку учасників справи, дослідив подане клопотання, заперечення на це клопотання, матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо судом встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення (частина п`ята статті 262 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі №438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Діяльність комісій з питань захисту прав дитини, які є органом, що утворюється головою районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради, регулюються Типовим положенням про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 800, пунктом 8 якого визначено, що основною організаційною формою діяльності комісії є засідання, які проводяться в разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною 3 статті 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що законодавством не визначено конкретних термінів та строків проведення засідань виконавчими комітетами місцевих рад, а отже судом не встановлено порушення конкретного закону чи іншого нормативно-правового акту (у тому числі його статтю, пункт тощо), та в чому саме полягає порушення, як цього вимагає частина п`ята статті 262 ЦПК України, а тому підстави для постановлення окремої ухали стосовно посадових осіб, які входять до складу комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської міської ради та виконавчого комітету Вишгородської міської ради, у суду відсутні.

Із наданих Вишгородською міською радою заперечень на клопотання ( в порядку статті 182 ЦПК України) вбачається, що посадові особи Вишгородської міської ради діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та затвердженими нормативно-правовими актами.

Крім того, слід зазначити, що звернення до органу опіки та піклування Вишгородської міської ради з питанням про необхідність підготовки висновку щодо доцільності надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дозволу на тимчасовий виїзд/виїзди малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до Албанії без дозволу та супроводу матері ОСОБА_3 з 20 червня по 10 серпня 2026 року, а також щодо необхідності відібрання пояснень у сторони позивача та відповідача і обстеження умов проживання позивачів та складання відповідного акту було обумовлено зміною позовних вимог та, крім того, дослідженням клопотання представника позивачів про визнання первісного висновку щодо розв`язання спору неналежним та недопустимим доказом, в якому та в судовому засіданні під час дослідження висновку органу опіки та піклування Вишгородської міської ради, затвердженого рішенням №523 від 16.10.2025, представник позивачів звертала увагу на те, що зазначений висновок складено без виклику на засідання комісії із захисту прав дитини Вишгородської міської ради Кужелевської Ірини Володимирівни та ОСОБА_2 та за відсутності обстеження умов проживання учасників справи.

Позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова І.С, у поданому клопотанні про винесення окремої ухвали, на переконання суду, не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення судом окремої ухвали.

Таким чином, суд, проаналізувавши доводи поданого клопотання про постановлення окремої ухвали, дійшов висновку про необхідність відмовити в його задоволенні.

Керуючись статтею 262 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник -адвокат Попова Ірина Сергіївна, про винесення окремої ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Н. С. Бабич