Рішення № 137673280, 23.06.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/246/26

Провадження №2/377/339/26

23 червня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1555-1768 від 21.05.2025 в розмірі 15 4516,80 грн та судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 21 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1555-1758. Для підписання кредитного договору №1555-1758 від 21.05.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А4620. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 4 000,00 грн, строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена процентна ставка 1,00 % в день; стандартна процентна ставка 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,74% за кожен день застосовується з 181 дня дії договору та до закінчення строку його дії. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, але відповідач всупереч умовам кредитного договору, статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», статей 525-526, 530, 536, 610, 612 ЦК України не повернув кредит, внаслідок чого загальний розмір заборгованості становить 15 516,80 грн, що складається із: 4 000,00 грн заборгованість за кредитом; 8 916,80 грн- заборгованість за нарахованими процентами; 2 000,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України; 600,00 грн - заборгованість за комісією. Включення до тексту договору умов про сплату відповідачем комісії за надання кредиту, неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, а рівно й подальше їх нарахування позивачем та витребування від відповідача (в т.ч. в судовому порядку), є законним та обґрунтованим, так як чинна норма Закону «Про споживче кредитування», яка також діяла на дату укладання договору з відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024. Тому позивач має всі підстави для нарахування та витребування з відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів (а.с. 3-10).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2026 року для розгляду цієї справи визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О. ( а.с.179).

Ухвалою судді від 19 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 07 травня 2026 року ( а.с. 182-183).

02 травня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду відзив, в якому визнав позовні вимоги частково ( за тілом кредиту та відсотки за один місяць), просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення комісії в розмірі 600,00 грн та відсотків за статтею 625 ЦК України в розмірі 2 000,00 грн. Вказував на те, що з урахуванням положень частини першої статті 1048 ЦПК України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 нарахування відсотків за ставкою договору після закінчення строку його дії є незаконним. Позивач не довів надання окремих послуг, тому вимога про стягнення комісії є нікчемною ( а.с. 195).

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року судове засідання відкладено на 17 червня 2026 року на підставі пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України ( а.с. 198-199).

15 травня 2026 року відповідно до розпорядження №4 керівника апарату Славутицького міського суду Київської області здійснений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 рішенням ВРП № 880/0/15-26 від 12.05.2026 (а.с. 212).

15 травня 2026 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С. ( а.с. 213).

Ухвалою судді Бабич Н.С. від 22 травня 2026 року цивільну справу №377/246/26, провадження №2/377/339/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 17 червня 2026 року.

17 червня 2026 року від позивача, в інтересах якого діє представник Кожушко В.О., надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він просив суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, послався на ті ж обставини, що викладені в позовній заяві ( а.с. 224-239).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали судді від 22 травня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Синяк І.О., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.218-219, 222). До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення ( а.с.178).

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали судді від 22 травня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету відповідача ( а.с.220-221,223). У відзиві на позовну заяву просив розглянути за його відсутності ( а.с. 195 зв.ст.).

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у призначене судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 21 травня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії №1555-1758 продукту «MiniKasa» (далі договір), який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 4620 ( а.с.13-34).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.2. договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Пунктами 3.1.-3.3. договору передбачено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України « Про електронну комерцію». Для укладення цього договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом оформлення заявки на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку, заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну, передавши такі дані кредитодавцю через Систему BankID НБУ. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця/мобільним додатком та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. При поданні інформації відповідно до п.3.2. цього договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІКС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця або мобільний додаток та формується позичальнику його особистий розділ у ІКС кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно з п. 3.2 цього договору.

Згідно з п.3.5. договору до його укладення сторонами кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника ( в тому числі, здійснений з метою укладення між сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 4 000,00 грн; дата надання/видачі кредиту: 21.05.2025 ( п.4.1, 4.2.).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, визначений позичальником при оформленні кредиту ( п.4.6.).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована ( п. 4.7).

Базовий період складає 28 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному базовому періоді позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми кредиту (тобто позичальником здійснено дострокове повернення кредиту) перебіг базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань позичальника за договором. ( п. 4.8)

Відповідно до п. 4.9 договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу, починаючи із наступного календарного дня, додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкового платежу. У випадку оплати обов`язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов`язкових платежів.

Згідно з п. 4.10 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1, 00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою 0, 74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Пунктом 4.11. передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15, 00 % від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою).

Пунктом 4.14 договору передбачено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 20.05.2026.

Згідно з п. 5.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Згідно з п. 8.2 договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100,00 грн. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього договору.

До позовної заяви додані Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився, підписавши їх 21 травня 2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 4620 (а.с. 35-51).

Також відповідач ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 4620 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1555-1758 (Графік платежів за договором), що є додатком №2 до договору про відкриття кредитної лінії №1555-1758 продукту «MiniKasa» (а. с. 52-53).

ОСОБА_1 ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 3302 паспорт споживчого кредиту ( а.с. 54-128).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1555-1758 видачу коштів за кредитним договором №1555-1758 від 21.05.2025 ОСОБА_1 здійснено: 21 травня 2025 року за допомогою платіжної системи EasyPay на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 4 000,00 грн, платіж №1610169566 ( а.с. 139).

Інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 19.01.2026 № 19440 підтверджено успішне перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Фінснс» та зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 сум грошових коштів: 21 травня 2025 року на суму 4 000,00 грн, платіж №1610169566 ( а.с. 129-138)

При цьому, номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , на який 21.05.2025 перераховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн, вказаний в розділі 13 «Реквізити сторін» договору про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» (а.с. 13-34).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України ( частина тринадцята статті 11 Закону України « Про електронну комерцію».

Згідно із статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII « Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного договору про відкриття кредитної лінії №1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 4620, особисті дані останнього, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП та номер особистого платіжного засобу НОМЕР_1 (а.с.13-34). Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі та додатковій угоді до нього, матеріали справи не містять.

Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Таким чином, вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

На підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 позивач надав: довідку про перерахування суми кредиту №1555-1758; інформацію, надану ТОВ «Контрактовий дім» від 19.01.2026 № 19440, відповідно до яких 21 травня 2025 року було успішно перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 21 травня 2025 року суму 4 000,00 грн, платіж №1610169566 ( а.с. 129-139).

Зазначені докази у їх сукупності є достатніми для встановлення обставини отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн від кредитора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025, що свідчить про виконання позивачем свого обов`язку згідно з вказаним кредитним договором.

Факту укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідач не заперечує, частково визнав позовні вимоги, зокрема на суму основного боргу за тілом кредиту 4 000,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

29 січня 2026 року за вих. № 1555-1758/в ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про порушення ним умов укладеного договору, в якій зазначено, що відповідачем станом на 15.01.2026, як позичальником, порушено умови кредитного договору щодо своєчасності внесення оплати у строк понад один місяць. Зазначено, що розмір заборгованості, що виникла станом на 15.01.2026, складає 15 516,80 грн та про необхідність її погашення протягом 30 днів та попередження, що у разі невиконання відповідачем зобов`язань ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернеться до суду (а.с. 147-147).

Відповідач отримав кредитні кошти, але не виконував належним чином свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025, зокрема, не здійснював визначені графіком платежі у розрахункових періодах, які за домовленістю сторін складали по 28 календарних днів, тому у позивача виникло право, передбачене п. 8.3 договору вимагати від позичальника повернення кредиту у повному обсязі, сплати процентів за весь період фактичного користування кредитом та комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1555-1758 від 21.05.2025 станом на 15.01.2026 загальна заборгованість за наданим кредитом ОСОБА_1 становить 15 516,80 грн, з яких: 4 000,00 грн- заборгованість кредитом (за основним боргом); 8 916,80 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за період з 21.05.2025 по 13.01.2026, тобто в межах строку кредитування, обумовленому сторонами при укладенні кредитного договору у п. 4.14; 2 000,00 грн- заборгованість за процентами, нарахованими за статтею 625 ЦК України, 600,00 грн- комісія (а. с.140-146).

Доводи відповідача про те, що відсотки у сумі 8 916,80 грн нараховані поза межами строку кредитування є необґрунтованими, оскільки пунктом 4.14. договору про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025 передбачено, що строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту - 20.05.2026.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

До позовної заяви додано копію вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 1555-1758/в, направленої відповідачу про наявність заборгованості станом на 15.01.2026, а отже нарахування процентів за період з 21.05.2025 по 13.01.2026, тобто по дату пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, з урахуванням строку кредитування, визначеного сторонами у п. 4.14. договору про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025 повністю відповідає вимогам закону та умовам укладеного договору.

Окрім цього, у вказаному договорі сторонами було погоджено сплату комісії. Пунктом 4.11 сторонами погоджено, що комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Згідно із пунктом 4 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини першої статті 1,частини другої статті 8, частини першої статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, нарахування комісії у розмірі 600,00 грн відповідно до п. 4.11 укладеного сторонами договору ( 15% від виданого кредиту), погоджено сторонами при укладенні договору, нарахована при видачі кредитних коштів одноразово, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи з викладених обставин, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за основним боргом в розмірі 4 000,00 грн, процентів в розмірі 8 916,80 грн, нарахованих за період з 21.05.2025 по 13.01.2026, тобто в межах строку кредитування, та суми комісії у розмірі 600,00 грн, то вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК у розмірі 2 000,00 грн, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекс інфляції, а також трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 договору про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21 травня 2025 року у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту.

Отже, нараховані та пред`явлені до стягнення проценти річних на підставі статті 625 ЦК у сумі 2 000,00 грн є санкцією за порушенням боржником взятих на себе зобов`язань.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною 4 статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною 2 статті 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, та пунктом 6 даного розділу встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Отже, на дату укладення кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025 існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо того ж самого питання: чи звільняється позичальник від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за порушення виконання зобов`язання за договором у період дії в Україні воєнного стану.

Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

З огляду на наведене, суд вважає, що нарахована в період воєнного стану сума санкції за невиконання грошового зобов`язання відповідно до вимог статті 625 ЦК України у вигляді процентів річних у сумі 2 000,00 грн за договором про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025 підлягає списанню кредитодавцем.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами відповідача в цій частині та відхиляє доводи позивача про законність та обґрунтованість стягнення нарахованої за договором про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025 суми заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 2 000,00 грн, у задоволенні яких необхідно відмовити.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21.05.2025 у розмірі 13 516,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом 4 000,00 грн, заборгованість за процентами 8 916, 80 грн, нарахованими за період з 21.05.2025 по 13.01.2026, тобто в межах строку кредитування, заборгованість за комісією за видачу кредиту 600,00 грн.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15678 від 09.03.2026 (а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1).

З урахування висновку суду про часткове задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (13 516,80 грн х 100% : 15 516,80 грн = 87,11 %) в сумі 2 319,22 грн (2 662,40 грн х 87,11 % : 100%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1555-1758 продукту «MiniKasa» від 21 травня 2025 року в розмірі 13 516 гривень 80 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 4 000 гривень, заборгованість за процентами 8 916 гривень 80 копійок; заборгованість за комісією 600 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 319 гривень 22 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 23 червня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич