Ухвала суду № 137709307, 24.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11015/26

2-з/295/33/26

УХВАЛА

24.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Джугана Максима Валерійовича до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУД» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершену будівництвом квартиру, адреса будинку: АДРЕСА_1 , тип приміщення квартира, проектний номер АДРЕСА_2 , проектна загальна площа 54,67 кв. м.

Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУД» вчиняти дії з відчуження, у будь-який спосіб та будь-яким особам, майнових прав на незавершену будівництвом квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 ; тип приміщення квартира; проектний номер 41; кількість кімнат 1; поверх 6; секція 3; проектна загальна площа 54,67 кв. м, а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУД» вчиняти дії щодо внесення змін до проєктної документації незавершеної будівництвом квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ; тип приміщення квартира; проектний номер 4.

В обґрунтування заяви вказано, що 18 грудня 2018 року між ОСОБА_2 та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», укладений попередній договір № ЖТ.03.1.035 купівлі-продажу квартири.

10.09.2020 між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 про заміну сторони в зобов`язанні до попереднього договору №ЖТ.03.1.035 купівлі-продажу від 18 грудня 2018 року, відповідно до умов якої, сторони погодили замінити первісного покупця на нового покупця у зобов`язаннях за попереднім договором, новим покупцем визначено ОСОБА_1 .

АТ «Орегон» на підставі договору про передачу функцій замовника будівництва від 17.04.2025 № 17/04-Ж, функції замовника будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 передані АТ «Орегон» на користь ТОВ «ЖК-БУД».

ТОВ «ЖК-БУД» не визнає право позивача. АТ «Орегон», не виконало належним чином узятих на себе зобов`язань.

Учасники телеграм-групи «ЖК- Тетерівський», обмінюючись інформацією після спілкування з новим замовником будівництва, зазначають про наміри ТОВ «ЖК-Буд» продати «по другому колу» 3 секцію будівництва.

Крім того, ТОВ «ЖК-Буд» як і ТОВ «Орегон» можуть внести зміни до проєктної документації і на цій підставі перепланувати чи змінити параметри квартир щодо їх площі, нумерації, поверховості.

На думку заявника без вжиття заходів забезпечення позову, судове рішення у спорі про визнання майнових прав на квартиру, на думку позивача матиме лише декларативний характер, а отже, у разі незастосування таких заходів забезпечення позову та зміни набувача прав на таку квартиру чи зміни їх параметрів та характеристик, для практичної реалізації та реального виконання судового рішення, позивач буде вимушений ініціювати нові судові справи про визнання прав, про витребування майна, про вселення у житлові приміщення, тощо.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина третя ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходизабезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові від 13.01.2020 року по справі № 922/2163/17 Верховний Суд вказав, що в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Проте, до заяви про забезпечення позову не долучено будь яких доказів, які вказують на те, що відповідачі мають намір внести зміни до проєктної документації і на цій підставі перепланувати чи змінити параметри квартири щодо її площі, нумерації, поверховості чи мають намір продати майнові права на спірну квартиру.

Суд враховує інтереси не тільки позивача, а і відповідачів, як господарюючих суб`єктів, враховує, що заявником не доведено, що спірна квартира є його власністю, заявником не обгрунтовано, щозахід забезпечення позову відповідає характеру спірних правовідносин та є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, за таких обставин заява про забезпечення позову є необґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУД» про захист прав споживачів.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 24.06.2026.

Суддя Л.М. Чішман