Рішення № 137708885, 25.06.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/401/26

Провадження № 2/931/371/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

25 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.03.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1524-0484. Для підписання кредитного договору, укладеного в електронній формі, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А7780. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 19500 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 0,90% в день; стандартна % ставка 1,00% в день, комісія за видачу кредиту 20% від суми кредиту. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, при цьому відповідач не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 27.03.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 70770,20 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 18426,75 грн, заборгованість за нарахованими процентами 47273,45 грн, заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України 5070 грн.

З врахуванням вищенаведеного, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1524-0484 від 10.03.2025 року у розмірі 70770,20 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 27 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10:30 25 червня 2026 року.

16.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Р.Р. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Відзив мотивує таким. Стосовно укладення кредитного договору, зазначає, що позивачем не надано жодних об`єктивних доказів того, що саме відповідач отримав та ввів зазначені коди/паролі для укладення договору. Не надано роздруківки смс-повідомлень з кодом, що були надіслані на номер телефону відповідача, а також доказів їх успішного введення. А тому відповідач категорично заперечує проти укладення цього договору, вважає, що спірний кредитний договір не відповідає вимогам, які встановлені для електронних документів відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам та достовірність їх як доказів, з урахуванням того, що єдиним можливим доказом дотримання письмової форми (незалежно, паперової чи електронної) є оригінал кредитного договору, який повинен давати змогу довести його цілісність та справжність, прийняття рішення на основі паперової копії електронного доказу не відповідає вищевказаним нормам статей 77, 78, 79, 95, 100 ЦПК України, ст. 1055 ЦКУкраїни, ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та принципу безпосереднього дослідження доказів судом. Вважає, що надані позивачем копії електронних документів не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тому що ні суд, ні відповідач не може перевірити її достовірність та незмінність змісту, що згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПКУкраїни має наслідком відхилення цього електронного доказу. Відповідач не заперечує договір виключно через те, що він міг бути укладений в електронній формі, але відповідач заперечує проти копій кожного електронного доказу через те, що він не був укладений і в електронній формі, тому що відсутній його підписаний обома сторонами у дату укладання оригінал, і просить суд керуючись ч. 6 ст. 95. ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати оригінали, а у разі їх ненадання - визнати надані позивачем копії електронних доказів недопустимими. Позивачем не надано доказів того, що відповідачу було надано його примірник кредитного договору та додатків до нього. Зазначає, що позивачем не надано оригіналу кредитного договору та інших доказів, у тому числі первинних бухгалтерських документів та виписок з рахунків первісного кредитора про рух коштів, які він зобов`язаний був надати ще з позовною заявою. Отже, вважає, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження укладення кредитного договору. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які допустимі докази, які підтверджують факт отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не є підтвердженням наявності заборгованості. Вважає, що нараховані відсотки за користування кредитом є несправедливими, надмірно високими та нарахованими поза межами строку кредитування, підлягають зменшенню. Не погоджується з нарахуванням відсотків за ст.625 ЦК України. Вважає, що позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме з цими умовами та правилами надання фінансових послуг, які долучені до позову, відповідач ознайомився і погодився з ними. Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника, поновити строк для подання відзиву (а.с. 105-112).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 102 зворот). Одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 84).

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. У відзиві на позов від 16.06.2026 року представник відповідача просить розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника (а.с. 111 зворот).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1524-0484 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А7780 (а.с. 10-20).

Відповідно до умов пункту 2.2. договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Розмір кредиту 19500 грн /п.4.1/. Дата надання кредиту: 10.03.2025 /п.4.1./.

Строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування коштів, дата повернення кредиту 03.01.2026 /п.4.10./.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної п. 4.1 договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу /п.4.2./.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою /п.4.3./.

Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії договору /п.4.4/.

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду відповідно до графіку платежів /п.4.5./.

Комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми кредиту /п.4.7/.

Відповідно до п. 4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом зниженою ставкою. Знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору (п. 10.2 договору).

Також, договором передбачено, що невід`ємною його частиною є додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики НБУ за умови застосування зниженої процентної ставки 0,90% на день, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики НБУ за умови застосування стандартної процентної ставки 1% на день (п. 12.21).

Окрім того, позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора підписано паспорт споживчого кредиту, таким чином, остання була ознайомлена з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 32-59).

Отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 у розмірі 19500 грн підтверджено довідкою позивача і довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 01.04.2026 року № 237935-1571310390-01042026 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс»: 10.03.2025 року, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1524-0484 від 10.03.2025 року, номер платіжного інструменту: НОМЕР_1 (а.с. 60, 61).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1524-0484 від 10.03.2025 року, відповідно до якого надана фінансова послуга, станом на 27.03.2026 вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача становить 70770 грн, з яких: 18426,75 грн - сума основного боргу, 47273,45 грн - заборгованість по процентах, 5070 грн заборгованість за відсотками на підставі ст.625 ЦК України. Крім того, з розрахунку вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 17500 грн (а.с.62-66).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище наведеного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позичальника можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі статтею 64 ЦПК України докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відзиві представник відповідача заперечує факт укладення кредитного договору № 1524-0484 від 10.03.2025 та стверджує, що позивачем не доведено отримання ним кредитних коштів, просить суд витребувати від позивача оригінали електронних доказів, долучених позивачем до позовної заяви.

В той же час суд не вбачає підстав для витребування оригіналу електронного договору про відкриття кредитної лінії № 1524-0484 від 10.03.2025 з наступних підстав.

Із системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу,

В силу приписів ч. 3 і ч. 5 ст. 100 ЦПК України праву учасника справи подати до суду паперову копію електронного доказу відповідає право суду витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу, зокрема, за клопотанням учасника справи у випадку, якщо той обгрунтовано ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Відповідачем не доведено належних обґрунтувань щодо невідповідності паперової копії долученого до позовної заяви договору позики № 1524-0484 від 10.03.2025 його оригіналу в електронній формі, не наведено жодних конкретних даних про сумніви, які можуть вказувати на те, що копія договору кредтної лінії не відповідає оригіналу.

Крім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів для отримання оригіналу електронного договору самостійно, не наведено причин неможливості самостійного отримання вказаного доказу.

Вказане свідчить про відсутність підстав для витребування та дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперової копії цього доказу та за відсутності обґрунтованих сумнівів у її відповідності оригіналу, враховуючи також відсутність доказів неможливості відповідачем отримати вказаний доказ самостійно.

В суду не виникає сумнівів у достовірності наданих позивачем копії електронних доказів, в тому числі кредитного договору та довідкиТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 01.04.2026 року № 237935-1571310390-01042026 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а тому суд не вбачає за необхідне витребовувати оригінал цих доказів.

У справі, яка розглядається, договір про відкриття кредитної лінії № 1524-0484 від 10.03.2025 року укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Оскільки договір позики укладений на сайті позикодавця та ОСОБА_1 підписала його одноразовим ідентифікатором А7780, то без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором та без здійснення входу на сайті товариства, такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідач не надав жодного належного і допустимого доказу для спростування факту укладення спірного кредитного договору в електронному виді та накладення на нього будь-якого іншого підпису.

Договір містить реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , адресу проживання, номер паспорта, електронну адресу, номер особистого платіжного засобу.

Усі зазначені у договорі персональні дані позичальника протягом розгляду справи верифіковані судом як персональні дані відповідача, є абсолютно ідентичними.

За даних обставин суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належними доказами факту укладення 10 березня 2025 року у електронній формі договору про відкриття кредитної лінії № 1524-0484 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , вільності волевиявлення відповідача на його укладення та прийняття (акцепт) відповідачем умов даного договору, отже, доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Факт виконання пункту 4.2 договору позики в частині надання відповідачу грошових коштів у розмірі 19500 грн шляхом їх перерахування 10 березня 2025 року на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджений у справі належними та допустимими доказами, а саме довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 01.04.2026 року № 237935-1571310390-01042026 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс»: 10.03.2025 року, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1524-0484 від 10.03.2025 року, номер платіжного інструменту: НОМЕР_1 , номер транзакції 1571310390 (а.с. 60, 61).

Суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність факту перерахування коштів за спірним договором, адже, враховуючи принцип змагальності, відповідач може спростувати факт зарахування коштів, зокрема, шляхом надання власної банківської виписки, чого ОСОБА_1 вчинено не було.

Відповідач не виконала взятих за договором обов`язків, не повернула повністю наданий кpeдит в строк, передбачений договором та не сплатила нараховані відсотки.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що станом на дату звернення заборгованість по кредиту становить 70770,20 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18426,75 грн, по процентам в розмірі 47273,45 грн, за відсотками за ст. 625 ЦК України - 5070 грн.

Оспорюючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідач свого розрахунку не надала.

Крім того з наданого розрахунку вбачається, що відповідач здійснювала часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1524-0484 від 10.03.2025 року в загальному розмірі 17500 грн. Здійснюючи платежі, відповідач своїми діями підтвердила прийняття умов укладеного кредитного договору, який створив для неї цивільні права та обов`язки (частину з яких позичальник виконала).

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.12.2020 р. у справі № 127/23910/14-ц: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є дією, що свідчить про визнання ним боргу».

Відтак, дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач на підставі укладеного кредитного договору отримала кредит, однак, в обумовлений договором строк повністю його не повернула, а тому позов в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18426,75 грн підлягає до задоволення.

Враховуючи розмір процентної ставки за користування кредитом (п.п. 4.6, 10.2 кредитного договору) та умови договору вимога про стягнення заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом також підлягає до задоволення.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, що розмір відсотків є завищеним, оскільки узгоджена сторонами стандартна процентна ставка 1% в день та знижена 0,90% відповідає умовам договору та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Крім того, відсотки за користування кредитом нараховані в межах узгодженого сторонами строку кредитування.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача про те, що розмір заборгованості по процентах за користування кредитом є несправедливим відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживача», адже остання не надала суду доказів на підтвердження того, що вони були нараховані з порушенням умов договору, а також на підтвердження того, що вона оспорювала відповідні умови у судовому порядку.

Відповідачу була надана вичерпна інформація про загальну вартість кредиту для споживача, що підтверджується Додатком № 2 до Договору про відкриття кредитної лінії, що підписаний електронним підписом ОСОБА_1 (а.с. 29-31 зворот).

Всі інші доводи відповідача не спростовують висновків суду.

Водночас, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 5070 грн заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, та те, що заборгованість за процентами на підставі ст.625 ЦК України за договором від 10 березня 2025 року нарахована під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що встановлено пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.

З урахуванням вище зазначеного, заборгованість за процентами на підставі ст.625 ЦК України нарахована позивачем у розмірі 5070 грн стягненню з відповідача не підлягає. Крім того, сплачених відповідачем 4680 грн, які зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України за договором № 1524-0484 від 10.03.2025 року, яка до стягнення з неї не підлягає, слід зарахувати в рахунок погашення боргу за відсотками за цим договором.

Отже, 47273,45 грн (заборгованість по відсотках) 4680 грн (сума сплачених відсотків за ст. 625 ЦК України) = 42593,45 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості за договором № 1524-0484 від 10.03.2025 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 61020,20 гривень (18426,75 грн - тіло кредиту, 42593,45 грн відсотки).

Отже, суд з викладених підстав і мотивів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 61020,20 грн, з яких: 18426,75 грн - заборгованість за кредитом; 42593,45 грн - заборгованість за процентами.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково (86%), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2290 грн.

На підставі ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1524-0484 від 10.03.2025 року у розмірі 61020 (шістдесят одна тисяча двадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2290 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна