Рішення № 137704236, 22.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/33011/25

Провадження № 2/686/1243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О. В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі представника відповідача Дмитришеної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди в сумі 95000000 грн. 00 коп., завданої йому невиконанням рішення суду по справі №686/5130/22.

На обґрунтування свого позову вказав, що рішення суду в справі №686/5130/22 не виконано до сьогоднішнього дня. Моральна шкода, завдана позивачу, полягає у порушенні його права на справедливий суд внаслідок бездіяльності Міністерства юстиції України. Невиконання рішення суду- це бездіяльність Міністерства Юстиції України, яка полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт- (ВС ККС №210/4031/17 від 28.06.2023 р.).

Відповідно до статті 129-1 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава Україна несе відповідальність за виконання остаточних рішень суду. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Півень проти України» зазначив наступне: «Суд нагадує, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає Верховенство Права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.».

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню у зв`язку із їх недоведеністю. Направив до суду відзив, в якому вказав, що Міністерство юстиції України проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення протиправних дій (бездіяльності) відповідачем (відповідне рішення суду або вищестоящої посадової особи, якими визнаються протиправні дії (бездіяльність)) щодо позивача, моральної шкоди, спричиненою такими діями, та причинного зв`язку між протиправними діями та заявленою шкодою. Сама ж по собі заява позивача про невиконання в примусовому порядку постанови Хмельницького апеляційного суду від 22.11.2022 року у справі №686/5130/22 не може свідчити гро безспірність завдання позивачу моральної шкоди, а доказів завдання позивачу моральної шкоди відповідачем надано не було. В даному випадку, позивачем не було доведено, а ні факту завдання моральної шкоди Державою Україна в особі Міністерства юстиції України, а ні протиправності дій, а ні причинно-наслідкового зв`язку між ними. За таких обставин, відсутні правові підстави для покладення цивільно-правової відповідальності на Державу Україна. Вважаємо, що в даному випадку держава не має правового обов`язку відповідати за цим позовом, оскільки законодавством не передбачено можливості покладення цивільно- правової відповідальності на Державу Україна за невиконання рішення національного суду боржником - державою російська федерація. 03.03.2022 був ухвалений Закон "Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів" № 2116-ІХ, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2116-ІХ), який передбачає можливість примусового вилучення майна без будь-якої компенсації не лише російської федерації, але і її резидентів. Кошти від реалізації арештованого майна відповідно до вимог Закону № 2116-ІХ не можуть бути спрямовані на виконання рішень судів щодо стягнення моральної шкоди або за будь-якими іншими виконавчими документами боржником за яким є російська федерація. Таким чином, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити, з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, держави росія (російська федерація) в особі посольства російської федерації в Україні, третя особа без самостійних вимог: Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди - відмовити. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року в частині відмови в позові до держави Росія (Російська Федерація) скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією проти України, грошові кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень. У решті рішення суду залишити без змін.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначав, що йому завдано моральну шкоду органами державної влади внаслідок невиконання постанови Хмельницького апеляційного суду про стягнення з держави російська федерація на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією проти України, грошові кошти в сумі 500 000 гривень.

Також, позивачем не доведено протиправність дій органів державної влади та відповідно і заподіяння позивачу моральної шкоди.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 завдано моральну шкоду тривалою бездіяльністю Міністерства юстиції України. Саме лише посилання ОСОБА_1 , як на підставу заподіяння йому моральних страждань, у порушені права на справедливий суд внаслідок бездіяльності Міністерства юстиції України, яка полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт- (ВС ККС №210/4031/17 від 28.06.2023 р.).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду в справі № 686/5130/22, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст. 15,23, 1167,1173, 1174 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в

АДРЕСА_1

Відповідач: Держава Україна, представник Міністерство юстиції України, 01001,

м. Київ вул. Архітектора Городецького, 13.

Повний текст рішення складено 25.06.2026 року.

Суддя: