Рішення № 137701696, 19.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/4074/26

Провадження № 2/463/1861/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Яворського С.Й.,

з участю секретаря судового засідання - Станько Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №1501-3563 від 22.01.2025 року у розмірі 48 190,0 гривень з яких: 10 000,0 гривень - заборгованість за кредитом, 31 690,0 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, 5 000,0 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та 1 500,0 гривень - заборгованість по комісії.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.01.2025 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1501-3563. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10 00,0 гривень зі строком кредитування 365 календарних днів, базовий період користування кредитом становить 21 календарний день, комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми кредиту, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення даного договору, в цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою, яка становить 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Денна процентна ставка становить 0,914%. Дата повернення кредиту 21.01.2026 року. Враховуючи вищенаведене, ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому у нього станом на 27.03.2026 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 48 190,0 гривень з яких: 10 000,0 гривень - заборгованість за кредитом, 31 690,0 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, 5 000,0 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та 1 500,0 гривень - заборгованість по комісії. Враховуючи вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Позовна заява поступила до суду 28.04.2026 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 25.05.2026 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Водночас, разом із позовом представник позивача Резуєв Є.В. скерував на адресу суду заяву відповідно до якої просив суд розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи у відсутності сторін, ухваливши рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 19.06.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.

Судом встановлено, що 22.01.2025 між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1501-3563.

Так, відповідно до п.п.2.1 п.2 Договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умова, визначених цим договором. Згідно п.п. 2.2 п.2 кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідност. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, на виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 надано одноразовий ідентифікатор А9681, для підписання кредитного договору №1501-3563 від 22.01.2025 року.

Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 10 000,0 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період користування кредитом становить 21 календарних днів, дата повернення кредиту 21.01.2026; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення даного договору, в цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою, яка становить 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Денна процентна ставка становить 0,914%.

Згідно п.12.21 кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є додатки: 1) правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), 2) таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України.

ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору №1501-3563 від 22.01.2025 року.

Згідно інформаційної довідки ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» від 22.01.2025 року, підтверджено успішність операції про перерахування на рахунок відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 , платіжна система Liqpay, платіжний № НОМЕР_2 кредитні кошти у сумі 10 000,0 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження заявлених позовних вимог, крім самого договору про відкриття кредитної лінії №1501-3563 від 22.01.2025 року ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1501-3563 відповідно до Методики Національного банку України, яка підписана відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А9681.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що між сторонами укладеного кредитного договору №1501-3563 від 22.01.2025 року досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак, позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1501-3563 від 22.01.2025 року, який не спростований відповідачем, станом на 27.03.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 48 190,0 гривень з яких: 10 000,0 гривень - заборгованість за кредитом, 31 690,0 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, 5 000,0 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та 1 500,0 гривень - заборгованість по комісії.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 зазначено, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Таким чином, обов`язок щодо повернення коштів за кредитним договором має абсолютний характер і його невиконання можливо виключно у визначених законом випадках.

Отже, зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи презумпцію правомірності укладених між сторонами кредитних договорів такі договори у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених ними прав і обов`язків сторін.

Доказів виконання умов кредитного договору та повернення коштів відповідач не надав, що в загальному, свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Так, відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На основі аналізу цих правових норм Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору №1501-3563 від 22.01.2025 року такий укладено на загальний строк кредитування 365 днів, відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків. Вказана вимога щодо договору позивачем дотримана, що відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що він належним чином виконував умови кредитного договору, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу, процентами та комісією є обґрунтованими.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №1501-3563 від 21.01.2025 року належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. Разом з тим, ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростовували факт укладання з позивачем кредитного договору, не спростував розрахунок заборгованості, не довів відсутність заборгованості за кредитним договором, враховуючи вищезазначене суд визнає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 10 000,0 гривень; сума заборгованості за процентами у розмірі 31 690,0 гривень та 1 500,0 гривень - комісія за надання кредиту підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Разом з тим, щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5 000,0 гривень, то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок відсотків відповідно до ст.625 ЦК України за 2025 рік, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином розмір заборгованості за кредитним договором №1501-3563 від 22.01.2025 року становить 43 190,0 гривень, внаслідок чого до примусового стягнення підлягає виключно ця сума.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю.

При цьому, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 386,16 гривень судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 274, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1501-3563 від 22.01.2025 року у розмірі 43 190,0 гривень (сорок три тисячі сто дев`яносто гривень).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 386,16 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 24.06.2026 року.

Суддя: С.Й. Яворський