Рішення № 137698445, 18.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року № 520/7502/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Ємельяненко М.С.,

за участі:

представника позивача - Ашурова А.Р.;

представника відповідача - Аргунова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Оіл Маркет" (вул. Світлична, буд.2,с. Гришівка, Берестинський р-н, Харківська обл.,64522, код ЄДРПОУ44916424) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмови, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області№00016030701 від 19 січня 2026 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 131 197,50 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області№00016040701 від 19 січня 2026 року про донарахування штрафу за не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму 21 960,55 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області№00016010701 від 19 січня 2026 року частково на суму 781366,25 грн;

- визнати протиправними та скасувати рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності № 290 на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 01.04.2026 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності № 291 на право роздрібної торгівлі пальним від 01.04.2026 року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 20.11.2025 року № 5191-п відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Транс Оіл Маркет» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.02.2023 по 30.09.2025 року, за результатами якої складено акт від 22.12.2025 року № 47338/20-40-07-01-05/44916424. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо неправомірності віднесення до складу витрат сум орендної плати та відшкодування електроенергії за договорами оренди, укладеними з ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», оскільки відповідні господарські операції були реальними, орендовані об`єкти фактично використовувалися у господарській діяльності, а саме у діяльності з оптової та роздрібної торгівлі пальним, документи щодо користування об`єктами надавалися контролюючому органу, а сама діяльність на цих об`єктах не обмежувалася з боку правоохоронних або контролюючих органів. Позивач вказав, що наявність обтяжень майна ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» не може самостійно свідчити про нереальність господарських операцій та не позбавляє позивача права включати понесені витрати до складу витрат на збут.

Щодо списання будівельних матеріалів позивач посилається на те, що такі матеріали були використані у господарській діяльності платника податку для проведення поточного ремонту об`єктів, які використовувалися у діяльності з торгівлі пальним. На підтвердження цього позивачем зазначено про наявність наказів про проведення поточного ремонту, актів на списання матеріалів, оборотів по рахунку 205 «Будівельні матеріали», бухгалтерських довідок та інших документів. Позивач вважає, що відсутність у штатному розписі працівників за будівельними спеціальностями не є достатньою підставою для висновку про невикористання матеріалів у господарській діяльності.

Стосовно податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за нереєстрацію податкових накладних позивач зазначив, що зазначене податкове повідомлення-рішення є похідним від висновку контролюючого органу про необхідність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, а тому у разі відсутності підстав для такого нарахування відсутні і підстави для застосування штрафу за нереєстрацію податкових накладних.

Щодо рішень про припинення дії ліцензій позивач зазначив, що акт перевірки не містить висновків про невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки, а навпаки підтверджує наявність договорів оренди та фактичне користування позивачем відповідним майном. На думку позивача, рішення № 290 та № 291 про припинення дії ліцензій є необґрунтованими та такими, що перешкоджають законній господарській діяльності ТОВ «Транс Оіл Маркет».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відкрито провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та посилається на те, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про припинення дії ліцензій прийняті в межах повноважень, у спосіб та з підстав, передбачених законодавством. Відповідач зазначив, що позивачем не підтверджено належними первинними документами правомірність формування витрат за операціями з ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» в частині оренди майна та відшкодування електроенергії, оскільки надані акти надання послуг не містять необхідної інформації щодо змісту та обсягу господарської операції, кількості спожитої електроенергії, вартості реактивної електричної енергії, даних щодо втрат електричної енергії, а також підписані з боку виконавця не тією особою, яка зазначена у цих актах як відповідальна за здійснення господарської операції.

Відповідач також зазначив, що на час укладення і виконання договорів оренди щодо майна ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» існували зареєстровані обтяження, судові заборони користування та розпорядження майном, а також передача арештованого майна в управління АРМА, що було встановлено за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Щодо списання будівельних матеріалів відповідач вказав, що надані до перевірки акти на списання матеріалів та обороти по рахунку 205 «Будівельні матеріали» містять у номенклатурі окремий рядок «Будівельні матеріали» без розшифровки, які саме будівельні матеріали були придбані та у подальшому списані, що унеможливлює ідентифікувати їх пов`язаність з господарською діяльністю підприємства. Накази про проведення поточного ремонту та бухгалтерські довідки, на які посилається позивач, на думку відповідача, не є первинними документами, які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції з використання будівельних матеріалів у господарській діяльності.

Відповідач зазначив, що у зв`язку з не підтвердженням використання будівельних матеріалів у господарській діяльності позивач зобов`язаний був нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, скласти та зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а невчинення таких дій стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних.

Щодо рішень про припинення дії ліцензій відповідач зазначив, що ліцензія у сфері обігу пального безпосередньо пов`язується з конкретним місцем провадження господарської діяльності, а відомості про таке місце та документи, які підтверджують правові підстави його використання, мають істотне значення для вирішення питання про надання та подальшу чинність ліцензії. Подання договору оренди не є достатнім у разі, якщо правовий режим майна свідчить про існування обмежень щодо його використання. Встановлення під час перевірки того, що заявлені позивачем місця оптової та роздрібної торгівлі пальним перебували під обтяженням, судовою забороною користування та розпорядження, а також були передані в управління АРМА, є, на думку відповідача, підставою для висновку про невідповідність документів, поданих до заяв про отримання ліцензій, фактичним даним, виявленим контролюючим органом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав, зазначених у ньому та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позов, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про припинення дії ліцензій прийняті на законних підставах та скасуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 20.11.2025 року № 5191-п проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 44916424) з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.02.2023 по 30.09.2025 року відповідно до затвердженого переліку питань документальної планової виїзної перевірки.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 22.12.2025 року № 47338/20-40-07-01-05/44916424.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ», зокрема:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 660 413 грн, у тому числі: за 2023 рік в сумі 38 902 грн, за 2024 рік в сумі 225 704 грн, за 1 квартал 2025 року в сумі 128 383 грн, за 2 квартал 2025 року в сумі 110 212 грн, за 3 квартал 2025 року у сумі 157 212 грн.;

пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 104 958 грн, у тому числі: за травень 2023 року в сумі 7 399 грн, за січень 2024 року в сумі 30 690 грн, за лютий 2024 року в сумі 1 488 грн, за березень 2024 року у сумі 2 564 грн, за квітень 2024 року у сумі 2 944 грн, за травень 2024 року у сумі 718 грн, за червень 2024 року в сумі 1 998 грн, за липень 2024 року у сумі 7 937 грн, за грудень 2024 року в сумі 11 966 грн, за лютий 2025 року в сумі 8 763 грн, за липень 2025 року в сумі 10 345 грн, за серпень 2025 року в сумі 11 675 грн, за вересень 2025 року в сумі 6 471 грн.;

пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201, пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму податкового зобов`язання 104 956 грн, у тому числі: за квітень 2023 року в сумі 7 399 грн, за січень 2024 року в сумі 30 690 грн, за лютий 2024 року в сумі 1 488 грн, за березень 2024 року у сумі 2 564 грн, за квітень 2024 року у сумі 2 944 грн, за травень 2024 року у сумі 718 грн, за червень 2024 року в сумі 1 998 грн, за липень 2024 року у сумі 7 937 грн, за грудень 2024 року в сумі 11 966 грн, за лютий 2025 року в сумі 8 763 грн, за липень 2025 року в сумі 10 345 грн, за серпень 2025 року в сумі 11 675 грн, за вересень 2025 року в сумі 6 471 грн.

На підставі акту перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2026 року № 00016010701 про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток, податкове повідомлення-рішення від 19.01.2026 року № 00016030701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 19.01.2026 року № 00016040701 про застосування штрафної санкції у зв`язку із відсутністю реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Судом встановлено, що підставою для збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток у оскарженій позивачем частині є висновки контролюючого органу про завищення витрат за операціями з ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» щодо оренди майна та відшкодування витрат на електроенергію, а також за операціями зі списання будівельних матеріалів.

Під час проведення перевірки встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» з ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» відповідно до договорів оренди № 1/604 від 27.07.2023 року, № 1/605 від 27.07.2023 року, № ХК-506/1 від 01.02.2023 року, № 1/507 від 27.07.2023 року, за умовами яких ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» передавало ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» у строкове платне користування майнові комплекси автозаправних станцій, а позивач сплачував орендну плату та відшкодовував витрати на електроенергію.

Суми витрат по оренді майна та відшкодуванню витрат на електроенергію, згідно з умовами зазначених договорів оренди, були віднесені ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» до складу витрат на збут і мали вплив на фінансовий результат та об`єкт оподаткування податком на прибуток. Розрахунки між ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» та ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» здійснювались у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок. Сальдо взаєморозрахунків станом на 30.09.2025 року складало Кт 264 875,83 грн.

В той же час, в актах надання послуг, на підставі яких позивач відображав витрати з відшкодування витрат на електроенергію, у графі «Найменування робіт, послуг» зазначено: «Відшкодування витрат на електроенергію з урахуванням втрат електричної енергії в межах Власника», у графі «К-ть» зазначено: 1,00, у графі «Од.» зазначено: «послуга». В актах надання послуг не зазначено кількість спожитої електроенергії орендарем, відсутня інформація щодо вартості реактивної електричної енергії та не конкретизовано, які саме втрати електричної енергії враховані.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» наявна інформація про обтяження такого майна. Зокрема, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2022 по справі № 757/10973/22-к накладено арешт на майно ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» шляхом заборони учасникам ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», його службовим особам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства, іншим особам, відчужувати, користуватись та розпоряджатись майном ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ».

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 761/9411/22 (забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 17.05.2024) накладено арешт на корпоративні права та об`єкти нерухомого майна ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», а ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2022 по справі № 757/13153/22-к (забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 20.06.2022) арештоване нерухоме майно, яке належить ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», передане в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), для управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Відповідно наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а саме актів на списання матеріалів та оборотів по рахунку 205 «Будівельні матеріали» щомісячних у розрізі номенклатури та кількості, в актах на списання матеріалів та оборотах по рахунку 205 «Будівельні матеріали» відображено у номенклатурі окремим рядком «Будівельні матеріали» без розшифровки, які саме будівельні матеріали були придбані та у подальшому списані, що унеможливлює ідентифікувати їх пов`язаність з господарською діяльністю підприємства.

До перевірки надано акти на списання матеріалів, складені за період з 30.04.2023 по 30.09.2025 на загальну суму списаних будівельних матеріалів 524 779,02 грн. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено бухгалтерською проводкою: Дт 93 «Витрати на збут» Кт 205 «Будівельні матеріали».

Під час проведення перевірки директору ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» вручено запит від 12.12.2025 року про надання пояснень та копій документів щодо включення до складу витрат списання будівельних матеріалів. На вказаний запит ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» надало відповідь № 1512-1 від 15.12.2025 року із зазначенням, що надано копії належно завірених актів на списання будівельних матеріалів та обороти рахунку 205 «Будівельні матеріали» щомісячні у розрізі номенклатури та кількості в електронному вигляді.

У зв`язку із зазначеним відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено суму інших операційних витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на суму 524 780 грн, у тому числі за 2023 рік на суму 36 993 грн, за 2024 рік на суму 301 518 грн, за 1 квартал 2025 року на суму 43 815 грн, за 3 квартал 2025 року на суму 142 454 грн.

Крім того, позивачем не визначено податкові зобов`язання з ПДВ на списання будівельних матеріалів, за якими унеможливлено ідентифікувати їх пов`язаність з господарською діяльністю підприємства, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 104 958 грн та не зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні на загальну суму податкового зобов`язання 104 956 грн.

Також Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення № 290 та № 291 про припинення дії ліцензій, виданих ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ».

Відповідно до рішення від 01.04.2026 року № 290 припинено дію ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер ліцензії 990514202300035, термін дії з 11.07.2024 року

Відповідно до рішення від 01.04.2026 року № 291 припинено дію ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» на право роздрібної торгівлі пальним, а саме ліцензій з реєстраційними номерами 20160314202400022, термін дії з 11.03.2024 року; 201603142400021, термін дії з 11.03.2024 року; 20220314202300080, термін дії з 29.06.2023 року.

Підставою для прийняття зазначених рішень є пункт 5 частини другої статті 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме встановлення невідповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального даним документів, поданих до заяви про отримання ліцензії або разом із такою заявою, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - НП(С)БО) 16 «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. За змістом пункту 6 НП(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що такі витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними або виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням строків, визначених зазначеним пунктом.

Згідно пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, діяння платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № № 3817-IX) оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Частинами четвертою - шостою статті 29 Закону № 3817-IX встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним - на кожне місце роздрібної торгівлі пальним, а оптова та роздрібна торгівля пальним здійснюються виключно з відповідних місць оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 43 Закону № 3817-IX у заяві про отримання ліцензії зазначаються, зокрема, адреса місця оптової торгівлі пальним та ідентифікатор об`єкта оподаткування - для ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним; адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об`єкта оподаткування - для ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 43 Закону № 3817-IX до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовано відповідний об`єкт, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію.

Абзацом сьомим пункту 2 частини п`ятої статті 43 Закону № 3817-IX передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 46 Закону № 3817-IX підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії є невідповідність відомостей документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки.

Згідно частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Оцінюючи доводи сторін щодо правомірності формування витрат за операціями з ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», суд враховує, що у спірних правовідносинах контролюючим органом встановлено, а позивачем не спростовано належними та допустимими доказами, що акти надання послуг з відшкодування витрат на електроенергію не містять кількості спожитої електричної енергії, не містять даних про вартість реактивної електричної енергії, не розкривають зміст і склад втрат електричної енергії, які підлягали відшкодуванню, та визначають відповідну операцію узагальнено як одну послугу. В той же час, позивачем не надано до перевірки, заперечень на акт перевірки чи до суду інших документів, які б розкривали обсяги спожитої електроенергії, інформацію щодо вартості реактивної електричної енергії.

З урахуванням вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що такі документи не дають можливості встановити фактичний зміст і обсяг господарської операції, а тому не можуть вважатися достатніми для підтвердження правомірності формування витрат у податковому обліку.

Посилання позивача на те, що ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» фактично здійснювало господарську діяльність на орендованих АЗС та сплачувало грошові кошти за договорами оренди, не спростовує висновку контролюючого органу, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось судом, згідно ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Крім того, п. п. 83.1.2, п. п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: податкова інформація, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи».

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового Кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.».

При цьому за змістом ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості мають обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ» здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції з одержання (купівлі) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, п. п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

При перенесенні ТОВ «ТРАНС ОІЛ МАРКЕТ» інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів бухгалтерського обліку порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Доводи позивача про відсутність у нього доступу до реєстрів або відсутність відомостей про арешт майна суд не приймає як такі, що не спростовують факту державної реєстрації відповідних обтяжень та існування судових рішень, відомості про які містяться у відкритих державних реєстрах.

Так, для ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 761/9411/22 забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 17.05.2024, проте для ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2022 по справі № 757/13153/22-к, якою визначене арештоване нерухоме майно, яке належить ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», передане в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 20.06.2022.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі. Порядок надання інформації з Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідні договори оренди позивачем укладені вже після оприлюднення інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиному державному реєстрі судових рішень, до яких позивач мав доступ.

Щодо списання будівельних матеріалів суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що акти на списання матеріалів та обороти рахунку 205 «Будівельні матеріали», на які посилається позивач, містять узагальнене зазначення номенклатури «Будівельні матеріали» без конкретизації видів, кількості, місця використання, обсягу виконаних робіт, об`єктів, на яких такі матеріали були використані, та зв`язку кожного виду матеріалів із конкретними ремонтними роботами.

За таких обставин зазначені документи не дають можливості встановити, які саме матеріали були списані, у якій кількості, на якому саме об`єкті вони були використані, які саме ремонтні роботи виконані та чи пов`язані такі операції з господарською діяльністю позивача. Отже, зазначені документи не є достатніми для формування показників податкового обліку у розумінні пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на накази про проведення поточного ремонту № 6/1 від 01.06.2023 року, № 20 від 27.12.2023 року, № 28 від 31.12.2024 року та бухгалтерські довідки суд оцінює критично, оскільки такі документи самі по собі не фіксують факту здійснення конкретної господарської операції щодо використання конкретних будівельних матеріалів. Накази про проведення ремонту мають організаційний характер, а бухгалтерські довідки є внутрішніми документами платника і не замінюють первинних документів, які підтверджують фактичне використання матеріалів у господарській діяльності.

Також, позивачем не надано належних доказів, які б дозволяли ідентифікувати обсяг виконаних ремонтних робіт, фактичне використання саме списаних матеріалів, зв`язок таких матеріалів з конкретним об`єктом господарської діяльності, або підтверджували виконання робіт із використанням таких матеріалів працівниками позивача чи залученими особами.

У зв`язку із відсутністю належного документального підтвердження використання будівельних матеріалів у господарській діяльності відповідач обґрунтовано дійшов висновку про завищення позивачем витрат з податку на прибуток в цій частині.

Крім того, оскільки позивачем не підтверджено використання будівельних матеріалів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, відповідач обґрунтовано застосував положення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та визначив податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи з бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 статті 189 цього Кодексу.

Враховуючи встановлене заниження податкових зобов`язань з ПДВ та обов`язок платника податку скласти і зареєструвати відповідні податкові накладні, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00016030701 від 19 січня 2026 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення № 00016040701 від 19 січня 2026 року про застосування штрафу за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних є взаємопов`язаними з установленим порушенням і прийняті відповідачем правомірно.

Щодо рішень про припинення дії ліцензій № 290 та № 291 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач подавав заяви про отримання ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним щодо місць провадження діяльності, зокрема АЗС № 506 з АГЗП за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Сахновщина, вул. Шевченка, буд. 47; АЗС № 605 з АГЗП за адресою: Харківська область, Берестинський район, с. Улянівка, вул. Шлях Харків-Красноград-Перещепине, 87 км, буд. 2; АЗС № 604 з АГЗП за адресою: Харківська область, Берестинський район, с. Улянівка, вул. Шлях Харків-Красноград-Перещепине, 87 км, буд. 3. У поданих заявах та доданих до них документах позивач декларував наявність правових підстав для використання зазначених об`єктів як місць оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Водночас судом встановлено, що відповідні об`єкти використовувалися на підставі договорів оренди з ТОВ «ХАРКІВ-КАПІТАЛ», тоді як за даними державних реєстрів щодо майна цього товариства було зареєстровано арешт нерухомого майна, судові заборони користування та розпорядження, а також інше речове право - управління активами, управителем за яким визначено АРМА.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон), оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Згідно з частиною другою цієї ж статті, роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Частинами четвертою шостою статті 29 Закону встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним, а оптова та роздрібна торгівля пальним здійснюються виключно з відповідних місць оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 43 Закону, у заяві про отримання ліцензії зазначаються, зокрема адреса місця оптової торгівлі пальним та ідентифікатор об`єкта оподаткування для ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним; адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об`єкта оподаткування для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 43 Закону, до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію.

Крім того, абзацом сьомим пункту 2 частини п`ятої статті 43 Закону № 3817-IX передбачено, у разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна.

З наведеного випливає, що подання договору оренди саме по собі не є достатнім у разі, якщо фактичний та юридичний режим майна свідчить про існування обмежень щодо його використання. Документи, подані до заяви, мають підтверджувати реальну та належну правову можливість використання відповідного об`єкта як місця оптової чи роздрібної торгівлі пальним, а не лише формальне існування цивільно-правового договору.

Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Цією ж нормою визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Отже, якщо ухвалою суду щодо відповідного майна встановлено заборону відчуження, розпорядження та/або користування, така заборона є юридично значущою обставиною, яка безпосередньо впливає на можливість використання такого майна у ліцензованій господарській діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 3 цього Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Таким чином, відомості державних реєстрів про арешт нерухомого майна та інші зареєстровані обтяження є офіційними даними про правовий режим такого майна і не можуть ігноруватися при оцінці правових підстав використання об`єкта для провадження ліцензованої діяльності.

За таких обставин документи, подані позивачем для отримання ліцензій, не відображали повного та дійсного правового режиму відповідних об`єктів. Вони формально засвідчували існування договірних відносин оренди, однак не підтверджували належної та безперешкодної правової можливості використання майна у ліцензованій діяльності з огляду на наявність зареєстрованих обтяжень, судових заборон та передачу активів в управління АРМА.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 46 Закону № 3817-IX підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії є, зокрема невідповідність відомостей документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки.

Отже, встановлення під час перевірки того, що заявлені позивачем місця оптової та роздрібної торгівлі пальним перебували під обтяженням, судовою забороною користування та розпорядження, а також були передані в управління АРМА, є юридично достатньою підставою для висновку про невідповідність документів, поданих до заяв про отримання ліцензій, фактичним даним, виявленим контролюючим органом.

Таким чином, прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішень про припинення дії ліцензій позивача на підставі пункту 5 частини другої статті 46 Закону № 3817-IX є законним, оскільки контролюючим органом встановлено істотну невідповідність між задекларованими позивачем правовими підставами користування об`єктами та фактичним юридичним станом таких об`єктів, підтвердженим даними державних реєстрів і матеріалами перевірки. Наявність договорів оренди за таких умов не спростовує висновків контролюючого органу, оскільки предметом оцінки є не лише формальне існування договору, а реальна правова можливість використання відповідного місця провадження діяльності у сфері обігу пального.

Суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Водночас судом встановлено, що відповідачем надано належні пояснення та докази на підтвердження фактичних і правових підстав прийняття оскаржуваних рішень, тоді як позивачем не доведено протиправності спірних податкових повідомлень-рішень та рішень про припинення дії ліцензій.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Оіл Маркет" (вул. Світлична, буд.2,с. Гришівка, Берестинський р-н, Харківська обл.,64522, код ЄДРПОУ44916424) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 червня 2026 року.

Суддя Заічко О.В.