Рішення № 137695485, 24.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4150/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради (далі - відповідач 1) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

визнати протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 07.02.2025 про відмову у призначенні компенсації ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

зобов`язати Виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2024 поновити виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, ОСОБА_1 , відповідно до рішення Октябрського УСЗН від 04.09.2014, з грудня місяця 2023 та виплатити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що як вважає позивач, відповідач протиправно відмовив у призначенні компенсації ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Зокрема зазначає, що є дружиною ОСОБА_2 , якому встановлено першу групу інвалідності з дитинства по зору з 03.11.1994 року безстроково та який згідно з висновком ЛКК, потребує постійного стороннього догляду. Позивач стверджує, що надає чоловіку соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради із заявами про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, однак рішеннями від 10.07.2024 та від 07.02.2025 їй було відмовлено у призначенні такої компенсації. Отже вважає, що відповідач 07.02.2025 безпідставно відмовив у призначенні виплати компенсації за догляд, оскільки його рішення не ґрунтується на законі, є невмотивованим, оскільки не містить інформації, яким чином суб`єкт владних повноважень дійшов висновку, що ОСОБА_2 не має права на соціальну послугу, коли наявний висновок ЛКК про те, що він потребує постійного стороннього догляду. На переконання позивача, відмова відповідача є протиправною і тому, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №440/11784/24 вже було визнано протиправним та скасовано попереднє рішення відповідача про відмову у призначенні компенсації, а також зобов`язано відповідача повторно розглянути її заяву з урахуванням висновків суду. Проте за попереднім рішенням суду відповідач не прийняв рішення про поновлення або призначення компенсації та не врахував висновків суду. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 07.02.2025 про відмову у призначенні компенсації, а також зобов`язати відповідача поновити виплати компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 440/4150/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14.04.2025 представник відповідача - Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради (далі також відповідач 1), подав через систему «Електронний суд» клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому просив залучити до участі у справі в якості відповідача Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, виключивши із числа осіб, що беруть участь у справі виконавчий комітет Шевченківського районної у місті Полтаві рада, як неналежного відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року клопотання представника Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про заміну неналежного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Залучено до участі у справі Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 44116933) як співвідповідача. В іншій частині заяви відмовлено.

15.05.2026 відповідач - Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради (далі також відповідач 2), через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву по справі № 440/4150/25, яким позовні вимоги не визнав в повному обсязі та заперечував проти задоволення позову. У відзиві посилався на ті обставини, що 03.02.2025 фахівцями Департаменту із представниками закладу охорони здоров`я, надавача соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, проведено комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб ОСОБА_2 . Відповідно до результатів комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_2 , шкали оцінки можливості виконання складних дій, шкали оцінки можливості виконання елементарних дій, загальна сума балів склала 68,5. Такий показник перевищує граничний рівень, необхідний для встановлення IV або V групи рухової активності. Отже, за формальними критеріями Порядку № 859 ОСОБА_2 не вважається особою, яка потребує соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, а тому правові підстави для призначення компенсації особі, яка здійснює догляд, відсутні. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 24 Закону України «Про соціальні послуги» підставою для відмови у наданні соціальних послуг є відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї. Рішенням про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.02.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні компенсації, так як за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_2 сума його балів складає 68,5 балів, що перевищує граничний рівень, необхідний для встановлення IV або V групи рухової активності. Таким чином, за результатами проведеного комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_2 не відноситься до осіб, які відповідно до вимог Порядку № 859 потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. За відсутності визначених законодавством підстав для призначення компенсації Департамент був зобов`язаний прийняти рішення про відмову у її призначенні. Отже, відповідач 2 вважає рішення Департаменту від 07.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, правомірним, обґрунтованим та прийнятим відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 і чинного законодавства України. При цьому зазначає, що визначення ступеня індивідуальних потреб особи здійснюється виключно у порядку та за критеріями, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 859. Уповноважений орган не наділений дискреційними повноваженнями самостійно змінювати критерії оцінювання або приймати рішення всупереч результатам комплексного визначення індивідуальних потреб особи. Як стверджує відповідач 2, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення Департаментом процедури проведення комплексного визначення індивідуальних потреб, недостовірності отриманих результатів оцінювання або неправомірності висновку щодо невіднесення ОСОБА_2 до осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Сам по собі факт незгоди позивача з результатами оцінювання не свідчить про протиправність прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень. Отже вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 15.06.2024.

Згідно довідки МСЕ №170419 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з дитинства по зору з 03.11.1994 безстроково.

Відповідно до висновку ЛКК КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради" №740 від 25.07.2024 ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Рішення Октябрського УСЗН від 04.09.2014 про призначення допомоги, заявник: ОСОБА_1 , було призначено з 29.08.2014 по 20.03.2038 допомогу по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_2 . Однак у грудні 2023 року виплата цієї допомоги була припинена, що не заперечується сторонами.

21.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради зі заявою про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та Рішенням Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 10.07.2024 позивачу відмовлено у призначенні компенсації з підстав того, що немає права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, сума балів індивідуальних потреб від 63 і вище.

Не погодившись із цією відмовою, ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про оскарження вказаного рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №440/11784/24, що набрало законної сили 13.12.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 10.07.2024 про відмову у призначенні компенсації ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Зобов`язано Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2024 про призначення і виплату компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі /https://reyestr.court.gov.ua/Review/123122652/.

Доказів повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.06.2024 про призначення і виплату компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, сторонами суду не надано.

Рішенням п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23 липня 2024 року «Про зміну обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради», яке набуло чинності з 01.01.2025 року, припинено повноваження районних у місті Полтаві рад, їх виконавчих органів в обсягах та межах, передбачених пунктом „а та підпунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 пункту „б частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Визнано такими, що втратили чинність - абзац 8 п.1 рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19 лютого 2021 року «Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради»; - п.7 рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19 лютого 2021 року «Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради» в частині, визначеній п. 2 цього рішення; - рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 29 січня 2021 року «Про забезпечення здійснення повноважень з питань соціального захисту населення мешканців Полтавської міської територіальної громади» /пункти 1, 3 Рішення/ (https://old.rada-poltava.gov.ua/documents/).

Згідно із пунктом 4 Рішення п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23 липня 2024 року Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради є правонаступником у частині здійснення повноважень у сфері соціального захисту населення, які здійснювалися Шевченківською, Київською, Подільською районними у м. Полтаві радами, Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради.

Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що для забезпечення виконання повноважень, передбачених пунктом „а та підпунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 пункту „б частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради прийняти особові справи отримувачів усіх видів соціальних допомог, державних допомог, компенсаційних виплат, будь-яких допомог, електронних баз даних відповідних програмних комплексів та контингенту щодо їх надання та надання соціальних послуг і здійснити всі необхідні заходи для забезпечення функціонування територіального центру надання соціальних послуг Полтавської міської ради з урахуванням змін, внесених цим рішенням.

28.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Полтавської міської об`єднаної територіальної громади із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

28.01.2025 ОСОБА_2 подав до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Полтавської міської об`єднаної територіальної громади заяву про згоду отримувати соціальні послуги.

03.02.2025 робочою групою Шевченківського управління Департаменту соціального захисту населення проведено комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб ОСОБА_2 , за наслідками якого складений Акт проведення обстеження сім`ї № 31 від 03.02.2025, згідно із висновками-рекомендаціями якого встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, а згідно Висновків про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг сума балів становить 68,50, група рухової активності 3, не потребує надання соціальних послуг з догляду.

07.02.2025 Департаментом соціального захисту населення Полтавської міської ради за зверненням ОСОБА_1 від 28.01.2025 прийняте Рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, згідно якого позивач не має права на компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, по рішенню акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї сума балів більше 63 і вище.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернулась до суду з цим позовом, вважаючи відмову відповідача у призначенні їй компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі протиправною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 8 Конституції України гарантує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2671-VIII).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб чи сімей, які перебувають у таких обставинах.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України. Частиною сьомою статті 13 Закону №2671-VIII передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Положеннями статті 20 Закону №2671-VIII передбачено, що оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах здійснюється шляхом аналізу документів, фактів та інформації, зібраних під час спілкування з особою/сім`єю та їхнім найближчим оточенням, а також отриманих від юридичних та фізичних осіб у встановленому порядку.

Оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах здійснюють фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник, соціальний менеджер. У разі необхідності до оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах залучаються медичні, педагогічні працівники, психологи, реабілітологи, ерготерапевти та інші фахівці.

Оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг.

Порядок оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За приписами частини першої статті 24 Закону №2671-VIII підставою для відмови у наданні соціальних послуг є:

1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї;

2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.

Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.

Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров`ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дітьми.

Абзацом 1 частини першої статті 21 Закону №2671-VIII передбачено, що рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач. Про прийняте рішення надавачі соціальних послуг недержавного сектору повідомляють структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, для здійснення ними моніторингу надання соціальних послуг, внесення відповідної інформації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, організації та забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників - надавачів соціальних послуг та інших повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до частини другої - четвертої статті 21 Закону №2671-VIII рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов`язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим.

Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

Механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306), встановлює Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 859).

Згідно пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Пунктом 6 Порядку № 859, зокрема передбачено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Порядку №859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, серед іншого, таких документів:

1) у паперовій формі:

заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);

декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ.

Цим же пунктом Порядку №859 передбачено, що уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Повертаючись до обставин цієї справи, ОСОБА_1 звернулася 28.01.2025 із до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Полтавської міської об`єднаної територіальної громади із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі своєму чоловіку - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи з дитинства.

На підтвердження наявності підстав для призначення компенсації позивачем надано до матеріалів цієї справи, зокрема, висновок ЛКК №740 від 25.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду отже потребує соціальної послуги з догляду.

Так, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 р. за № 510/36132) затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» (тут і надалі в редакції, чинній на момент заповнення висновку) (далі також - Інструкція) та цим же наказом МОЗ України затверджено форму первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі».

Відповідно до пункту 2 зазначеної Інструкції висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги.

Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 (пункт 4 Інструкції).

Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (пункт 9 Інструкції).

Пунктом 11 Інструкції передбачено, що особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.

Таким чином, наданий позивачем висновок ЛКК №740 від 25.07.2024 підтверджує потреби ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді та підлягав врахуванню відповідачем під час вирішення питання щодо призначення компенсації. Доказів на спростування вказаного висновку сторонами під час розгляду справи не надано.

Відповідачем подані суду копії складених 30.01.2025 Таблиці 2 Шкала оцінки можливості виконання елементарних дій із зазначеною сумою балів 53,0; Таблиці 3 Шкала оцінки можливості виконання складних дій, із зазначеною сумою балів 15,3; Висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг: ОСОБА_2 , згідно якого сума балів становить 68,50 група рухової активності 3; Акту проведення обстеження сім`ї № 31 від 03.02.2025, згідно із висновком-рекомендацією якого за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач у відзиві посилається, зокрема, і на те, що відповідно до пункту 2 Порядку № 859 компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи:

отримують соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;

отримують виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про соціальні послуги, Про психіатричну допомогу, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім дітей з інвалідністю підгрупи А, батьки яких перебувають у трудових відносинах або є фізичними особами - підприємцями, або провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську, нотаріальну діяльність), осіб з інвалідністю з дитинства І групи);

за висновком про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, не потребують надання соціальних послуг з догляду.

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі;

4) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, установлений законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Отже відповідач 2 не згоду із позовом обґрунтовує тим, що згідно підпункту 1 пункту 2 Порядку № 859 компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи: за висновком про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, не потребують надання соціальних послуг з догляду.

Стосовно наведених тверджень відповідача 2 суд звертає увагу, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем 2 07.02.2025, а редакція Постанови № 859, на яку він посилається наведена із затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2025 р. № 1172 змінами внесеними до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 і від 6 жовтня 2021 р. № 1040, тобто редакцію яка не була чинною на момент винесення вказаного рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас пунктом 2 Порядку № 859, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Отже не призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи: за висновком про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, не потребують надання соціальних послуг з догляду, пунктом 2 Порядку № 859 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин не було передбачено.

Згідно з Постановою КМ № 591 від 07.05.2022 Порядок № 859 доповнено додатком Показники за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (далі - Показники).

Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 Таблиці 1 Показників застосування зазначених у таблицях 2 і 3 шкал передбачає, що в обраних позиціях повинні бути відображені реальні дії особи, яка потребує надання соціальних послуг, за попередні 24-48 годин (у разі потреби оцінка проводиться за довший період).

Відповідачем 2, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що у складених 30.01.2025 Таблиці 2 Шкала оцінки можливості виконання елементарних дій та Таблиці 3 Шкала оцінки можливості виконання складних дій, відображені реальні дії особи, яка потребує надання соціальних послуг, за попередні 24-48 годин (у разі потреби оцінка проводиться за довший період).

Водночас єдиним аргументом відповідача 2, на якій він посилається в обґрунтування власного рішення та тих обставин, що ОСОБА_2 не вважається особою, яка потребує соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, а тому правові підстави для призначення компенсації особі, яка здійснює догляд, відсутні, є результати комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_2 , згідно якого за шкалою оцінки можливості виконання складних дій, шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій, загальна сума балів склала 68,5, що перевищує граничний рівень, необхідний для встановлення IV або V групи рухової активності.

Разом з тим, оскаржуване рішення від 07.02.2025 не містить належного обґрунтування причин відмови у врахуванні рекомендації висновку ЛКК №740 від 25.07.2024 щодо потреби ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді, як не спростовує і сам висновок.

При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що згідно Рішення п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23 липня 2024 року «Про зміну обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради», яке набуло чинності з 01.01.2025 року, відбулося повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції стосовно прийняття рішень про надання чи відмову у наданні соціальних послуг у спірних правовідносинах одного суб`єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради до іншого (іншим) - Департаментом соціального захисту населення Полтавської міської ради внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Отже відбулось фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією).

Тобто повноваження щодо призначення компенсації за догляд, фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі до 31.12.2024 належали Управлінню соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, а з 01.01.2025 року перебувають у сфері компетенції Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2671-VIII оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах здійснюється шляхом аналізу документів, фактів та інформації, зібраних під час спілкування з особою/сім`єю та їхнім найближчим оточенням, а також отриманих від юридичних та фізичних осіб у встановленому порядку.

За приписами частини третьої статті 21 цього ж Закону рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Фундаментальними є положення Конституції України, відповідно до яких, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Ураховуючи викладені обставини, виходячи із принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та встановленого частиною третьою статті 21 Закону правила згідно якого рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим, для чого нормою частини першої статті 21 вказаного Закону передбачено, що оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах здійснюється шляхом аналізу документів, фактів та інформації, зібраних під час спілкування з особою/сім`єю та їхнім найближчим оточенням, а також отриманих від юридичних та фізичних осіб у встановленому порядку, суд не погоджується з твердженнями відповідача 2 про те, що рішення Департаменту від 07.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, є правомірним та обґрунтованим.

Таким чином суд дійшов висновку, що рішення Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради від 07.02.2025 про відмову у призначенні/перерахунку ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Отже в цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2024 поновити виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, ОСОБА_1 , відповідно до рішення Октябрського УСЗН від 04.09.2014, з грудня місяця 2023 та виплатити, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому суд бере до уваги, що частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015р. у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Європейський суд також зазначає, що суд при прийнятті судового рішення повинен керуватися не тільки буквою закону, але й духом закону та здоровим глуздом. Тобто не повинно бути формального ставлення при виконанні процедур.

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача суд враховує, що позивачем подано необхідні документи для призначення компенсації, потреба ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді підтверджується висновком ЛКК №740 від 25.07.2024, будь-яких інших аргументів на користь відмови у призначенні компенсації ОСОБА_1 , окрім зазначених у оскаржуваному рішенні, відповідачем не вказано, а судом не виявлено.

Позивач просить суд зобов`язати Виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2024 поновити виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, ОСОБА_1 , відповідно до рішення Октябрського УСЗН від 04.09.2014, з грудня місяця 2023 та виплатити.

Водночас рішення від 07.02.2025 про протиправність якого суд дійшов висновку вище, прийняте за зверненням ОСОБА_1 від 28.01.2025 Департаментом соціального захисту населення Полтавської міської ради, який і допустив порушення прав позивача, а не Виконавчим комітетом Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про покладення зобов`язання на якого просить позивач.

Також, як встановлено судом вище, згідно Рішення п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23 липня 2024 року «Про зміну обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради», яке набуло чинності з 01.01.2025 року, повноваження щодо призначення компенсації за догляд, фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі до 31.12.2024 належали Управлінню соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, а з 01.01.2025 року перебувають у сфері компетенції Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради, в межах повноважень якого перебуває відновлення порушених прав позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обов`язок щодо виконання вимог про призначення компенсації за догляд, заявлених позивачем до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, покладається на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як належного суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого на час розгляду справи належить вирішення відповідних питань.

Позивач у своїх позовних вимогах просить поновити виплату спірної компенсації починаючи з грудня 2023 року. Причина зазначення саме цього періоду полягає у тому, що рішенням Октябрського УСЗН від 04.09.2014 про призначення допомоги ОСОБА_1 було призначено з 29.08.2014 по 20.03.2038 допомогу по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_2 . Однак у грудні 2023 року виплата цієї допомоги була припинена.

Однак ОСОБА_1 доказів звернення до суду ні у межах цієї справи, ні в межах інших справ, з позовом про визнання протиправним рішення щодо припинення виплати призначеної компенсації, а так само доказів скасування вказаного рішення, не надано.

Натомість ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради зі заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі 28.01.2025 року.

Згідно з абзацом 1 пункту 7, пунктом 14 Порядку № 859, компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Тому, на підставі зазначеної норми, враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася зі заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі 28.01.2025 року, ця компенсація має бути призначена 28.01.2025 року, з місяця звернення за відповідною заявою.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин та наведеного правового регулювання, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради прийняти за заявою ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 28.01.2025 року рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, а саме: ОСОБА_1 з 28.01.2025.

Суд вважає такий спосіб захисту належним і достатнім, таким, що забезпечує поновлення порушених прав з врахуванням встановлених нормативними актами процедур.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, за наслідками розгляду справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради від 07.02.2025 про відмову у призначенні/перерахунку ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради прийняти за заявою ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 28.01.2025 року рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, а саме: ОСОБА_1 з 28.01.2025.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. Івана Мазепи, буд. 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040 ЄДРПОУ 05384695), Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44116933) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради від 07.02.2025 про відмову у призначенні/перерахунку ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради прийняти за заявою ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 28.01.2025 року рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, а саме: ОСОБА_1 з 28.01.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький