Ухвала суду № 137695341, 25.06.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1737/26

Провадження № 2-з/615/8/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову по цивільній справі № 615/1737/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 120-104-852-2-19-Г від 13 серпня 2019 року у розмірі 98 768,66 грн.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

24 червня 2026 року до Валківського районного суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили, у якій представник позивача просить заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам та будь-яким державним реєстраторам державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, територіальним органам з надання сервісних послуг МВС та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації транспортних засобів, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрації (перереєстрацію), зняття з обліку в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ транспортних засобів, відносно рухомого та нерухомого майна, яке належить боржнику, яким є ОСОБА_1 , а саме: земельна ділянка площею 0.05 га, кадастровий номер 6321210100:00:031:0101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1135664163212); житловий будинок, загальною площею 186.0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14654297); автомобіль марки KOGEL, рік випуску 2008, об`єм двигуна 0, дата останньої реєстрації 05.03.2013 року; автомобіль марки MAN, рік випуску 2008, об`єм двигуна 10518, дата останньої реєстрації 04.03.2020 року; автомобіль марки MAN, рік випуску 2009, об`єм двигуна 10518, дата останньої реєстрації 20.05.2023 року; автомобіль марки DAEWOO, рік випуску 2006, об`єм двигуна 1598, дата останньої реєстрації 20.06.2025 року, а також відносно рухомого та нерухомого майна, яке належить поручителю, яким є ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок, загальною площею 74.3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173952663212); автомобіль марки MAN, рік випуску 2007, об`єм двигуна 12419, дата останньої реєстрації 06.12.2012 року; автомобіль марки KRONE, рік випуску 2008, об`єм двигуна 0, дата останньої реєстрації 06.12.2012 року; автомобіль марки KRONE, рік випуску 2004, об`єм двигуна 0, дата останньої реєстрації 29.12.2011 року; автомобіль марки JEEP, рік випуску 2018, об`єм двигуна 3239, дата останньої реєстрації 27.07.2021 року.

На обґрунтування необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову вказано, що розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідачів є значним, а тому фактичне стягнення вказаної заборгованості, у разі задоволення позову, може бути здійснено виключно за рахунок нерухомого майна.

Відповідачі можуть здійснити дії, направленні на відчуження рухомого та нерухомого майна, що їм належить та за рахунок якого можливе виконання судового рішення про стягнення заборгованості, що своєю чергою істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду по даній справі.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, доходжу наступного висновку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, щодо якого він заявляє клопотання накласти арешт, чи майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Окрім того, згідно висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У заяві про забезпечення позову сторона позивача не посилається на те, що відповідачами вживаються будь-які заходи щодо відчуження належного їм майна, а наявність у провадженні суду даного позову до відповідачів про стягнення з них грошових коштів, не є достатньою підставою для вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем в цій справі.

Окрім того, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 910/12404/21 (пункт 21), Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 березня 2023 року у справі № 905/448/22 (пункт 27)).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (пункт 36)).

Як вже зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у розмірі 98 768,66 грн.

Разом з тим, заявником не долучено доказів оцінки належного відповідачам майна, задля визначення судом співмірності ціни позову та вартості майна, що є предметом забезпечення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що заява не містить відповідного обґрунтування та доказів можливих недобросовісних дії із боку відповідачів спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання та фактичне виконання судового рішення в майбутньому.

Аргументи представника заявника про те, що у разі задоволення позовних вимог фактичне стягнення суми позову можливо буде тільки за рахунок належного відповідачам майна, не підтверджені належними доказами.

Необхідно звернути увагу, що позивач просить вжити заходів забезпечення позову щодо майна, яке належить відповідачам, яке вочевидь значно перевищує суму заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідачів, що робить захід забезпечення позову, який пропонує позивач явно не співмірним із сумою позовних вимог та ставить під сумнів доцільність застосування такого заходу забезпечення позову.

З огляду на встановлені вище обставини, суд не знаходить підстав для забезпечення позову, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову по цивільній справі № 615/1737/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-261, 263, 351-355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову по цивільній справі № 615/1737/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Логвінов