Рішення № 137694663, 17.06.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1258/26

Провадження № 2/401/1465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА»,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року представник ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 17 924,94 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 січня 2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1787549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Згідно умов кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту-6 000,00 грн; дата надання кредиту-15 січня 2021року; строк кредиту - 29 днів; валюта кредиту UAH; відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору відповідачем станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 17 924,94 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5 999,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками 11 925,94 грн.

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до відповідача. (а.с. 2-7)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА». (а.с. 32-34)

14 травня 2026 року судом отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бідюк Я.В., не погоджуючись з позовними вимогами, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а у випадку повного або часткового задоволення позову зменшити розмір витрат на надання правничої допомоги, зазначивши при цьому, що відповідач заперечує підписання цього договору, а додані до позовної заяви документи не є належними та допустимими доказами щодо виконання кредитором обов`язку з надання кредитних коштів шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача за вказаним договором. В матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала рух коштів та те, що відповідач користувався кредитними коштами на власний розсуд, тобто позивачем не доведено отримання відповідачем кредитних коштів, а тому не дотримані ключові умови кредитного договору № 1787549 від 15 січня 2021 року. Крім того, представником відповідача зазначено, що посилання позивача на виписку з особового рахунку за кредитним договором, в якій вказано залишок по відсотках в розмірі 11 925,94 грн суперечить умовам договору, який був укладений строком на 29 днів, та не містить посилань на застосування автопролонгації Договору. Отже, наданий документ не містить необхідних відомостей щодо умов кредитування та порядку формування заборгованості. У виписці відсутні дані про строк користування кредитом, періоди та підстави нарахування процентів, застосовану процентну ставку, а також інформація щодо здійснення або відсутності платежів з боку відповідача. Також, звертає увагу суду на те, що позивачем було подано позовну заяву після спливу позовної давності кредитного договору та не доведено право переходу грошової вимоги до позивача. Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн представник відповідача зазначила, що даний розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). (а.с. 42-61)

18 травня 2026 року судом отримано відповідь на відзив, в якому представник позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчук С.В. підтримав позицію, викладену у позовній заяві та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що електронний договір укладений між сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором узгоджується з вимогами Закону України «Про електронну комерцію». Обставини укладення вказаного договору Відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Щодо перерахування коштів на картковий рахунок позичальника зазначив, що у відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору. Верифікація банківської картки відбувається за допомогою сертифікованих платіжними системами Visa та MasterCard сервісів, зокрема WayForPay, Ipay, Platon, а також ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС». Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на веб-сайті первинного кредитора, для надання платіжних реквізитів Товариству, кожен клієнт після натискання кнопки «Додати карту» автоматично перенаправляється на сайт відповідного платіжного провайдера, де вводить необхідні дані для проведення розрахунків та надає свої платіжні реквізити. Після блокування коштів клієнт повертається на веб-сайт Товариства. До бази даних Товариства від платіжного сервісу надходить виключно частина номеру картки та токен, згенерований платіжним сервісом, що забезпечує безпеку збереження інформації. Ні Первісний кредитор, ні Позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки Відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Отже, доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто Відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок або доказів того, що зазначений картковий рахунок їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний і повний доступ до таких. Отже, на виконання пункту 2.1 Договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС», яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації.

Щодо автопролонгацїї договору представник позивача зазначив, що відповідно до умов договору Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого Кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Відносно доводів представника відповідача щодо відсутності підтвердження переходу права вимоги зазначив, що дані доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до умов договору відступлення права вимоги первісний кредитор за плату відступив новому кредитору належні йому права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно з цим Реєстром, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача. Первісний кредитор гарантував, що йому належить право вимоги за всіма кредитними договорами, які були відступлені, у тому числі за кредитним договором № 1787549 від 15 січня 2021року.

Щодо застосування строків позовної давності зазначив, що перебіг строку позовної давності у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року був зупинений: у зв`язку із запровадженням карантину, а починаючи з 24 лютого 2022 року у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, тому строк позовної давності не підлягає застосуванню до позовних вимог про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.(а.с. 70-87)

01 червня 2026 року судом отримано заперечення на відповідь на відзив, у якому представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бідюк Я.В. просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву. (а.с. 95-111)

Представник позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав. (а.с. 86, 118)

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бідюк Я.В. на розгляд справи не з`явилися, представником скеровано до суду заяву, відповідно до якої просить суд судове засідання провести без участі відповідача та її представника та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відзив. (а.с. 114)

Представник третьої особи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, клопотань, заяв чи заперечень від представника третьої особи на адресу суду не надходило. (а.с. 94)

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

15 січня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферта) № 1787549 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Даний договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора «G8069» та складається з Кредитного договору (оферти), Акцепту (заяви про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (оферту), Паспорту споживчого кредиту.

За умовами п.п. 1.1-1.6 Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України гривні, у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 6 000,00 гривень. Строк, на який надається Кредит складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 14 січня 2021 року по 11 лютого 2021 року включно. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого Кредиту. Тип процентної ставки - фіксована. Реальною річною процентною ставкою є загальні витрати Позичальника за Договором (проценти за користування Кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця та кредитного посередника (за наявності)), виражені у процентах річних від загального розміру виданого Кредиту. Реальна річна процентна ставка - 693,5 процентів річних від загального розміру виданого Кредиту. Обчислення реальної річної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та що Кредитодавець та Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Загальна вартість Кредиту становить 9 306,00 гривень.

За змістом п.п. 9.1-9.3 Договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливостей, визначених частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: з моменту одержання Кредитодавцем на його пропозицію укласти цей електронний договір (оферту) відповіді Позичальника про прийняття (акцепт) цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті, та переказу суми Кредиту на рахунок банківської платіжної картки Позичальника. Цей електронний Договір, відповідно до п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Строк дії цього Договору складає 29 днів та починає свій перебіг з моменту одержання Кредитодавцем на його пропозицію укласти цей електронний договір (оферту) відповіді Позичальника про прийняття (акцепт) цієї пропозиції та закінчується 11 лютого 2021 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. (п. 9.4.2 Договору)

Відповідно до умов п.п. 9.4.3-9.4.4 Договору Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого Кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Продовження строку користування кредитом та строку дії Договору не є зміною істотних умов Електронного Договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, описаних в цьому Договорі та Сторони погодили такий порядок пролонгації на момент укладення Електронного договору. (а.с. 8-17)

Після прийняття відповідачем умов договору відповідачу перераховано грошові кошти у сумі 6 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» № 1903/2026-3 від 19 березня 2026 року з повідомленням про успішність операції. (а.с. 18)

Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення коштів та нарахованих процентів належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, що відображено у виписці з особового рахунку за Кредитним договором № 1787549, яка становить 17 924,94 грн і складається з: 5 999,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 11 925,94,00 грн - заборгованості за відсотками. (а.с. 23)

01 грудня 2023 року ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», відповідно до умов договору відступлення прав вимоги № 1-01/12/2023, набуло право вимоги за кредитним договором № 1787549 від 15 січня 2021 року у розмірі 17 924,94 грн, з яких: 5 999,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 925,94 грн - заборгованість за відсотками, що підтверджується договором, витягом з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року та квитанцією про виконання платіжної інструкції № 1172 від 30 грудня 2025 року про оплату послуг згідно Договору відступлення права вимоги на суму 20 000,00 грн.(а.с. 19-22)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1787549 від 15 січня 2021 року, складеного ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА», станом на 27 березня 2021 року заборгованість за договором становить 17 924,94 грн, що складається з: 5 999,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 11 925,94 грн заборгованості за відсотками. За період з 15 січня 2021 року по 24 січня 2021 року (10 днів) відсотки нараховані за ставкою 1,9 % в день та складають 1 139,80 грн, за період з 25 січня 2021 року по 27 березня 2021 року (62 дні) за ставкою 2,9 % в день та складають 10 786,14 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять.

Вирішуючи позов по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України)

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (ч. 2 ст. 639 ЦК України)

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»)

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

За ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ст. 530 ЦК України)

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України)

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що укладено з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, умови пролонгації та автополонгації, сплати процентів за користування грошовими коштами, розмір і типи процентних ставок.

Кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок підтверджує порушення відповідачем обов`язків за договором щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування цими коштами на умовах, визначених договором.

Водночас, суд не погоджується з проведеним розрахунком нарахованих процентів та щоденним розміром процентної ставки, оскільки за умовами договору за 29 днів (строк на який надається кредит) денна процентна ставка становить 1, 9 % , а на умовах автопролонгації договору та строку користування кредитом (після спливу строку на який надано кредит) денна процентна ставка складає 2,9 %, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для здійснення розрахунку заборгованості за відсотками відповідно до умов кредитного договору в межах періоду розрахунку заборгованості, що складає 10 831,13 грн, а саме:

- 113,98 грн (1,9 % від 5 999,00 грн) х 29 днів = 3 350,42 грн;

- 173,97 грн (2,9 % від 5 999,00 грн) х 43 днів = 7 480,71 грн.

Таким чином, суд вважає що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 999,00 грн, є обґрунтованою, проте правомірності і підстав нараховування відповідачу заборгованості за процентами у розмірі 11 925,94 грн за кредитним договором №1787549 від 15 січня 2021 року позивачем не доведено.

Відступлення права вимоги підтверджується договором відступлення права вимоги, квитанцією про виконання платіжної інструкції про оплату послуг та витягом з реєстру боржників, щомістить інформацію про відповідача (її прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості, яка відступається).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Разом з тим, доводи представника відповідача щодо застосування строків позовної давності судом відхиляються, оскільки пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений карантин введено з 12 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30 червня 2023 року.

Також, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з урахуванням введення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з 12 березня 2020 року, а також введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, строк дії якого продовжено по даний час, 3-річний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, не сплив та був продовжений на строк дії такого карантину, а в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану, то позивачем позов пред`явлено у межах строку позовної давності. тому суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані докази та встановивши, що відповідач не виконала взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатила заборгованість за укладеним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, не надала суду доказів, які б спростували отримання нею кредитних коштів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В ході розгляду справи позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат, суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу правову допомогу суду представлено докази, а саме: копію договору № 09/07/2025 від 09 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В., копію додаткової угоди № 1 від 20 січня 2026 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10, копію рахунку № 15.06.2026-107 від 15 червня 2026 року для оплати правничої допомоги на суму 13 000,00 грн, копію платіжної інструкцію № 2852 від 15 червня 2026 року про оплату правничої допомоги на суму 13 000,00 грн, Акт про отримання правової допомоги від 15 червня 2026 року, який включає в себе такі види допомоги:

- зустріч і консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН» та відповідачем в рамках кредитного договору № 1787549 від 15 січня 2021 року - 2 500,00 грн за 1 годину;

- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики 6 250,00 грн за 2,5 години;

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 3 750,00 грн за 1,5 години;

- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн.

Загальна вартість послуг склала 13 000,00 грн. (а.с. 24-27, 119-121)

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги та кредитних відносинах. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, обєктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 13 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, обєм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі часткового задоволення позову - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 694,50 грн (93,89 %) та судовий збір у розмірі 2 499,73 грн (93,89 %).

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за Кредитним договором № 1787549 від 15 січня 2021 року у розмірі 16 830 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять) грн 13 к., з яких: 5 999 грн 00 к. - заборгованість за тілом кредиту, 10 831 грн 13 к. - заборгованість за відсотками.

В задоволенні щодо решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 4 694 (чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн 50 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 499 (дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн 73 к. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, юридична адреса: вул. Саперне Поле, буд. 12 прим. 1008, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА», код ЄДРПОУ 41602157, проспект Степана Бандери, буд. 8 корп. 6, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина