Рішення № 137694301, 24.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 201/3942/26

Провадження № 2/354/555/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021 в розмірі 115 755,24 грн, яка складається з: 90 535,96 грн ? заборгованість за тілом кредиту та 25 219,28 грн ? заборгованість за відсотками, а також судові витрати в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, ОСОБА_1 уклав Кредитний договір № 2036644560 від 10.06.2021 із АТ «ОТП БАНК» та відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

16.12.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу № 16/12/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором, становить 115 755,24 грн, із яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 90 535,96 грн;

- заборгованість за відсотками становить 25 219,28 грн;

- заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

Тому, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021 у розмірі 115 755,24 грн, стягнути із відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, стягнути із відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до Соборного районного суду міста Дніпра з даним позовом.

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра Батманова В.В. від 25.03.2026 цивільну справу № 201/3942/26 передано за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 головуючою суддею визначено Ковалюк О.М.

Ухвалою судді від 18.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «УКРПОШТА» повернулися до суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що 10.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» із анкетою-заявка на отримання кредиту (а.с. 34-35).

На підставі заявки відповідач уклав договір про споживчий кредит № 2036644560 від 10.06.2021 із АТ «ОТП БАНК» (а.с. 20-27, 30-33).

Паспортом споживчого кредиту визначено: тип кредиту: кредит. Сума кредиту: 100 700,00

грн; строк кредитування: 60 місяців; мета отримання кредиту: споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту: безготівково, у порядку та у строк, визначений кредитним договором; можливі види (форми) забезпечення кредиту: без забезпечення (порука,застава майнових прав вимоги у разі необхідності), інші види забезпечення (за необхідності); тип процентної ставки: фіксована; процентна ставка, відсотків річних: 0,01%, що діє протягом Пільгового періоду (від 52 до 55 днів), 5% (щомісячно) процентна ставка, що діє після закінчення Пільгового періоду; загальні витрати за кредитом: 90 922,65 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 185 922,65 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 35,13% (а.с. 28-29).

Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника підтверджується доданим до позовної заяви копією меморіального ордеру № 16653818 від 10.06.2021 про перерахування грошових коштів на суму 100 700,00 грн з призначенням платежу: «Видача кредиту за кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021» (а.с. 65).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2036644560 ОСОБА_1 встановлено, що відповідачем частково сплачено заборгованість по кредиту на загальну суму 10 164,04 грн, а також те, що за ним обліковується заборгованість в розмірі 115 755,24 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту ? 90 535,96 грн; заборгованість за відсотками ? 25 219,28 грн (а.с. 68).

16.12.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу № 16/12/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021. Сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», за договором факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 становить 115 755,24 грн (а.с. 13-14, 18, 47-62, 67).

Доказів сплати грошових коштів за кредитним договором, що б спростовувало наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Внаслідок непогашення відповідачем заборгованості за цим договором між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов?язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність порушення відповідачем права позивача щодо повернення кредитних коштів, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

На підставі заявки відповідач уклав кредитний договір № 2036644560 від 10.06.2021 із АТ «ОТП БАНК», відповідно до умов якого отримав кредит в сумі 100 700,00 грн.

16.12.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу № 16/12/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги до відповідача.

Як видно з розрахунку заборгованості АТ «ОТП БАНК» за договором № 2036644560 від 10.06.2021, відповідачем частково сплачено заборгованість по кредиту на загальну суму 10 164,04 грн. Окрім того, згідно позиції Верховного Суду України, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою погашення заборгованості за договором, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Суд враховує також, що кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним

кредитором, та договір факторингу, у встановленому порядку недійсними не визнані, відтак, оскільки згідно норм ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів, суд вважає, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Враховуючи те, що строк виконання зобов`язання ОСОБА_1 настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за Кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021 в розмірі 115 755,24 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат. Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, які є видом судових витрат.

Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн надано Договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.07.2025, Додаткову угоду № 2036644560 від 28.11.2025, Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025, на суму 7 000,00 грн, детальний опис робіт виконаних ОСОБА_2 на загальну суму 7 000,00 грн та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 15, 19, 41-46, 63, 69).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

В той же час суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу позивачем у сумі 7 000,00 грн в такій справі, є завищеним та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг), значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за належне визначити витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі по 5 000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 2036644560 від 17.03.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (а.с. 64).

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути в користь позивача судові витрати в сумі 2 662,40 гривень судового збору та 5 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України,

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2036644560 від 10.06.2021 в сумі 115 755 (сто п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 24 копійки.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі

строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК