Ухвала суду № 137691239, 25.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 червня 2026 р. Справа № 120/8660/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо утримання та відрахування із заробітної плати засудженого ОСОБА_1 на підставі виконавчих листів, виданих Вінницьким обласним судом від 30.11.2001 року №1-6/2001 про стягнення 37 610,02 грн. на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 20 000,00 грн. на користь ОСОБА_3 ; про стягнення 50 000,00 грн. на користь ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 12.06.2026 року відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.06.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити утримання та відрахування Державною установою «Ладижинська виправна колонія (№39) із заробітної плати позивача ОСОБА_1 на підставі виконавчих листів, виданих Вінницьким обласним судом від 30.11.2001 року №1-6/2001 про стягнення 37 610,02 грн. на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 20 000,00 грн. на користь ОСОБА_3 ; про стягнення 50 000,00 грн. на користь ОСОБА_4 , до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову представник позивача зазначає, що відповідно до наданої відповідачем інформації від 26.05.2026 № 8/1666 в установі перебувають на виконанні виконавчі листи видані Вінницьким обласним судом від 30.11.2001 року по справі № 1-6/2001, про стягнення з позивача 37 610,02 грн. на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 20 000,00 грн. на користь ОСОБА_3 ; про стягнення 50 000,00 грн. на користь ОСОБА_4 . Оскільки, на даний час виконавчі листи знаходиться в стані примусового виконання, тому за викладених обставин є очевидними ознаки можливості продовження утримання та відрахування із заробітної плати позивача на підставі виконавчих листів. Вказує, що позивач переконаний, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів останнього буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, представник позивача просить звільнити позивача від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що він є засудженим та відповідно до довідки від 29.05.2026 №8/82 за 2025 календарний рік отримував мінімальні доходи, які за 12 місяців склали 10295,00 грн., а буд-які інші доходи у позивача відсутні.

Надаючи оцінку клопотанню про звільнення від сплати судового збору, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, враховуючи вищевикладене, а також надані докази, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Таким чином, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22.

Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Факт протиправних дій відповідача щодо утримання та відрахування із заробітної плати засудженого ОСОБА_1 на підставі виконавчих листів, виданих Вінницьким обласним судом від 30.11.2001 року по справі № 1-6/2001, про стягнення з позивача 37 610,02 грн. на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 20 000,00 грн. на користь ОСОБА_3 ; про стягнення 50 000,00 грн. на користь ОСОБА_4 , потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Судження позивача мають суб`єктивний характер та обумовлені його процесуальним становищем зацікавленої сторони.

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Дослідивши вказані обставини, суд встановив, що такі заходи забезпечення позову, про які просить заявник є неспівмірними. Окрім того, суд наголошує на тому, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, у зв`язку з чим, не підлягає задоволенню.

Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді у відпустці.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення її від сплати судового збору задовольнити та звільнити від сплати судового збору.

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Віятик Наталія Володимирівна