Рішення № 137691195, 25.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 червня 2026 р. Справа № 160/6863/20

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати недійсним медичні висновки Центральної лікарсько-експертної комісії інституту медицини праці Академії медичних наук від 09.06.2015, а також виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 09.06.2015 № 511 та № 35/779 від 01.10.2019, а також виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 9928 від 03.10.2019;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо визнання зв`язку його хронічних захворювань як наслідку праці в шкідливих умовах на підприємствах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 суд залишив позовну заяву без руху у зв`язку з її поданням з порушенням шестимісячного строку звернення до суду передбаченого ст. 122 КАС України та відсутністю клопотання про його поновлення.

28.09.2020 позивачем подано оновлена та доповнена позовна заява, в якій позивач просив суд:

- визнати недійсним медичні висновки Центральної лікарсько-експертної комісії інституту медицини праці Академії медичних наук від 09.06.2015 № 21/454, а також виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 09.06.2015 № 511 та № 35/779 від 01.10.2019, а також виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 9928 від 03.10.2019;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо визнання зв`язку його хронічних захворювань як наслідку праці в шкідливих умовах на підприємствах.

Також 28.09.2020 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2020 повернуто ОСОБА_1 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання недійсним медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії інституту медицини праці Академії медичних наук від 09.06.2015 № 21/454 та виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 09.06.2015 № 511 та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 35/779 від 01.10.2019, а також виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 9928 від 03.10.2019 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 02.04.2021 № 787 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021 визначено суддю Катющенка В.П. для розгляду адміністративної справи № 160/6863/20.

Відповідно до ухвали суду від 07.04.2021 адміністративну справу № 160/6863/20 прийнято до провадження судді Катющенка В.П.

Ухвалою від 08.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.04.2021 на адресу суду надійшли документи на виконання ухвали суду від 08.04.2021.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд:

- визнати недійсним медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії інституту медицини праці Академії медичних наук № 35/779 від 01.10.2019;

- зобов`язати «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» прийняти рішення щодо визнання зв`язку хронічних захворювань позивача як наслідку праці останнього в шкідливих умовах на підприємствах.

Ухвалою від 23.04.2021 продовжено розгляд адміністративної справи. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для подання відзиву на позов, всіх доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого висновку № 35/779 від 01.10.2019.

Ухвалою від 21.02.2022 повторно витребувано у відповідача докази.

23.02.2022 позивачем подано додаткові пояснення.

26.05.2022 відповідачем на виконання вимог ухвали від 21.02.2022 надано суду належним чином завірені копії документів.

В подальшому, Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3863-IX від 16.07.2024) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва, утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.

Станом на день набрання чинності Законом № 2825-IX, дану адміністративну справу Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, згідно якого дану справу було направлено до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 року, вказану справу передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Н.В.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року дану справу прийнято до свого провадження та надано учасникам справи строк для надання письмових пояснень.

26.03.2025 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій просить: визнати недійсним медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії інституту медицини праці Академії медичних наук № 35/779 від 01 жовтня 2019 року та зобов`язати «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» прийняти рішення щодо визнання зв`язку хронічних захворювань як наслідку праці в шкідливих умовах на підприємствах.

Позивач зазначає, що діагнози медичних висновків Центральної лікарсько-експертної комісії інституту праці від 01 жовтня 2019 року, № 35/779 не відповідають і не підтверджені медичними висновками лікарів та обстеженням за місцем проживання, обласної лікарні Мечникова, Українського НДІ промислової медицини в м. Кривий Ріг. І крім того не відповідають дослідженим та встановленим фактам які містяться у вироку Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинськ (Кам`янське) Дніпропетровської області від 23 березня 2010 року.

09.04.2025 відповідачем подано пояснення, в яких зазначає, що процедура встановлення професійного захворювання регулюється Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі Порядок № 337). Згідно з абзацом другим пункту 94 Порядку № 337, діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи.

Відповідач звертає увагу, що позивач не заперечує проти встановлених йому діагнозів під час стаціонарного лікування в Клініці професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» та в період з 03.10.2019 року по теперішній час останній не звертався в Клініку професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» для проходження протирецидивного, відновного лікування, не подавав додаткових відомостей та не звертався для проходження повторної експертизи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1977 ОСОБА_1 працював:

- з 27.07.1977 по 11.05.1978 - слюсарем КВПіА монтажником 3-го розряду та слюсарем монтажником 3-го розряду на Придніпровському хімічному заводі;

- з 14.05.1978 по 16.05.1980 - служба у лавах Радянської армії;

- з 04.08.1980 по 10.06.1991 - слюсарем КВПіА 4-го розряду на Придніпровському хімічному заводі;

- з 01.10.1984 слюсарем 5-го розряду у цеху амофосу Виробничого об`єднання «Придніпровський хімічний завод»;

- з 10.06.1991 по 10.05.1994 - слюсарем КВПіА 5-го розряду у цеху тепловодопостачання, котельного відділу Виробничого об`єднання «Придніпровський хімічний завод»;

- з 30.05.1994 по 10.05.1998 - ПАТ «Дніпроазот», на посаді майстра з експлуатації контрольно-виробничих приладів та автоматики цеху хлору та каустик;

- з 11.05.1998 по 11.07.1999 - слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду хімцеху теплоелектроцентралі на ПАТ «Дніпроазот»;

- з 12.07.1999 по 05.01.2000 - слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду дільниці теплової автоматики та вимірювання теплоелектроцентралі;

- з 06.01.2000 по 02.06.2002 - слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду дільниці з експлуатації контрольно-вимірювальних приладів та автоматики цеху автоматики та зв`язку на ПАТ «Дніпроазот»;

- з 03.06.2002 по 30.04.2009 - слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду дільниці з експлуатації та зв`язку контрольно-вимірювальних приладів та автоматики управління автоматики та зв`язку на ПАТ «Дніпроазот»;

- з 01.05.2009 по 01.10.2009 працював слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду дільниці з ремонту контрольно-вимірювальних приладів та автоматики управління автоматики та зв`язку на ПАТ «Дніпроазот»;

- з 02.10.2009 по 28.09.2011 - слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (змінний) 6-го розряду цеху хлору та соляної кислоти на ПАТ «Дніпроазот»;

- з 03.09.2012 по 26.12.2013 - на посаді інженера з автоматизованим системам управління виробництвом у відділі КАСВО ТОВ «Науково-виробниче підприємство Украгротех»;

- з 16.01.2014 по 11.02.2014 - слюсарем з ремонту електроустаткування у ФОП ОСОБА_2 ;

- з 12.02.2014 по 11.03.2014 - інженером по АСУП інкубатора птахівничої станції ПАТ «Оріль-Лідер»;

- з 14.03.2014 по 23.03.2015 налагоджувальником контрольно-вимірювальних приладів та автоматики служби головного енергетика лабораторії промелектроники та автоматики ТОВ «Рекуперація Свинцю».

Під час проходження обстеження з метою встановлення факту наявності професійного захворювання у позивача, 10.03.2015 відокремленим структурним підрозділом «Дніпродзержинського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області» складено інформаційну довідку №15-01-7/1-444, про умови праці на підприємствах ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», ПАТ «Дніпроазот».

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.03.2016 та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 у справі №208/9147/15-ц скасовано інформаційну довідку про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання №15-01-7/1-444 від 10.03.2015, видану відокремленим структурним підрозділом «Дніпродзержинське міське Управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області» Муленко В.І.

29.04.2015 лікарсько-експертною комісією Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, на підставі проведеного стаціонарного обстеження (лікування), ОСОБА_1 був підтверджений діагноз хронічного обструктивного захворювання легень першої ст., група А, ЛН першого ст., але не було підтверджено зв`язок даного захворювання з умовами праці та наявність професійного захворювання. Медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 29.04.2015, протокол № 645.

Для остаточного вирішення питання про зв`язок захворювання з умовами праці ОСОБА_1 було направлено на Центральну лікарсько-експертну комісію ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (теперішня назва - Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України»).

09.06.2015 Центральною лікарсько-експертною комісією ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», на підставі проведеного стаціонарного обстеження (лікування) з 25.05.2015 по 09.06.2015, позивачу встановлений діагноз хронічний бронхіт ІІ ст., фаза ремісії, ЛН 0-1 ст. (нуль-один), хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість ІІ (легка) ст. за класифікацією В.Є. Остапкевича, Н.І. Пономарьової, але професійний характер захворювання не встановлено - захворювання з умовами праці не пов`язані, враховуючи невираженість клінічних проявів, недостатній та перериваний стаж роботи в умовах дії небезпечних факторів (відносно хронічного бронхіту. Відносно сенсо-невральної приглухуватості - розвиток захворювання після ЧМТ, аудіометрична крива нетипова для професійного шумового фактору. Медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 09.06.2015 № 21/464.

11.06.2019 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено інформаційну довідку №459/4.6-2 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1

01.10.2019 Центральною лікарсько-експертною комісією ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», на підставі проведеного стаціонарного обстеження (лікування) з 24.09.2019 по 03.10.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був встановлений діагноз хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість ІІ (легка) праворуч, ІІІ ст. (помірна) ліворуч, ступінь зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 , ОСОБА_4 захворювання з умовами праці не пов`язане, враховуючи розвиток захворювання після ЗЧМТ; нетиповість аудіометричної кривої. Медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 01.10.2019 р. № 35/779.

Підстави для не встановлення професійного характеру захворювань позивачу:

- хронічний бронхіт ІІ ст., фаза ремісії, ЛН 0-1 ст. (нуль-один) захворювання з умовами праці не пов`язане, враховуючи не вираженість клінічних проявів, відсутність дихальної недостатності (за даними ФЗД від 25.09.2019); нехарактерний для професійного перебіг захворювання; лікування з приводу загострення хронічного бронхіту за період роботи в шкідливих умовах праці однократно у 2001 році (згідно представленої виписки з амбулаторної картки від 19.02.2019); відсутність контакту зі шкідливими хімічними речовинами з 2004 року (згідно представленої інформаційної довідки про умови праці за № 459/4.6-2 від 11.06.2019, наданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, де мав контакт з підвищеними концентраціями хлору та аміаку в 1999, 2004 рр.);

- хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість ІІ (легка) праворуч, ІІІ ст. (помірна) ліворуч, ступінь зниження слуху за класифікацією В.Є. Остапкевича, ОСОБА_5 . Пономарьової - захворювання з умовами праці не пов`язане, враховуючи розвиток захворювання після ЗЧМТ; не типовість аудіометричної кривої.

Позивач не погоджується з Медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 01.10.2019 р. № 35/779, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 337 (далі - Порядок № 337, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Згідно пунктом 3 Порядку № 337 медичний висновок - висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу; хронічне професійне захворювання (отруєння) - захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов`язаних з роботою.

Відповідно до пунктів 70-73 Порядку № 337 у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (далі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв`язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - виробничі фактори).

Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров`я, який проводить періодичні медичні огляди.

Запит щодо складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров`я згідно з додатком 13 протягом трьох робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий.

Копії запиту надсилаються: робочому органу Фонду за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий; роботодавцю.

Високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запити до територіальних органів Держпраці з обґрунтуванням необхідності внесення доповнень до санітарно-гігієнічних характеристик.

Роботодавець несе відповідальність згідно із законодавством за повноту та достовірність поданих документів (п. 76 Порядку № 337).

Згідно пунктів 78-80 Порядку № 337 протягом п`яти робочих днів з дня проведення обстеження об`єкта складається відповідний акт згідно з додатком 18 у трьох примірниках, що зберігаються: у територіальному органі Держпраці; на підприємстві (в установі, організації), де працює (працював) хворий; у робочому органі Фонду.

Територіальний орган Держпраці протягом п`яти робочих днів після складення та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 16.

Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується керівником територіального органу Держпраці.

Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність зазначеної у них інформації щодо умов праці та трудового процесу згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до положень п. 81-88 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. У разі проведення обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника робочого органу Фонду, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.

У разі коли працівник працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), де працював працівник, з додаванням у разі потреби інформаційних довідок від інших територіальних органів Держпраці, які здійснювали державний нагляд (контроль) за підприємствами (установами, організаціями), де він працював раніше.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати хронічне професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов`язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на (останньому) підприємстві (в установі, організації). У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння).

У разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці у чотирьох примірниках та надсилається: закладу охорони здоров`я, який надіслав запит щодо її отримання; робочому органу Фонду; підприємству (установі, організації), де працює (працював) працівник.

Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці.

Облік санітарно-гігієнічних характеристик та інформаційних довідок ведеться територіальними органами Держпраці в журналі за формою згідно з додатком 17.

У разі незгоди із санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 89-96 Порядку № 337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Хронічне професійне захворювання (отруєння) не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання (отруєння).

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 45, ст. 1940).

Перелік установ і закладів, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, затверджується МОЗ і переглядається кожні п`ять років.

У разі підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) заклад охорони здоров`я направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста з документами, перелік яких визначено у пункті 99 цього Порядку.

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами.

До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю.

Високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України, у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, робочого органу Фонду, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок хронічного професійного захворювання (отруєння) заклад охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або заклад охорони здоров`я за місцем його проживання направляє хворого на огляд до медико-соціальної експертної комісії для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно до пункту 99 Порядку № 337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у:

трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;

виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);

історії хвороби за весь період спостереження;

направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога;

санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;

інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння);

висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби);

акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Судом встановлено, що під час проходження обстеження з метою встановлення факту наявності професійного захворювання у позивача, 10.03.2015 відокремленим структурним підрозділом «Дніпродзержинського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області» складено інформаційну довідку №15-01-7/1-444, про умови праці на підприємствах ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», ПАТ «Дніпроазот».

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.03.2016 та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 у справі №208/9147/15-ц скасовано інформаційну довідку про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання №15-01-7/1-444 від 10.03.2015, видану відокремленим структурним підрозділом «Дніпродзержинське міське Управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області» Муленко В.І.

На виконання вказаних рішень Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено інформаційну довідку № 459/4.6.-2 від 11.06.2019.

У свою чергу медичний висновок складений з урахуванням відомостей, викладених в інформаційній довідці про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) від 11.06.2019 №459/4.6-2.

Також, Інститутом були враховані медичні виписки позивача.

Поряд з цим, судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022 у справі № 932/2203/22, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.08.2023, визнано недійсною інформаційну довідку № 459/4.6.-2 від 11.06.2019, видану Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області та зобов`язано Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки позивача з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці 04.08.1980 по 10.06.1991 на ПО ПХЗ цех «Амофос», після реконструкції цього підрозділу в ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», та з дотриманням встановлених чинними нормативно правовими актами вимог.

Оцінюючи наведені фактичні обставини в їх сукупності, суд зазначає, що за загальним правилом адміністративного судочинства, правомірність рішення суб`єкта владних повноважень чи спеціалізованої експертної установи перевіряється судом виключно станом на момент його ухвалення.

Аналізуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що на момент винесення оскаржуваного медичного висновку від 01.10.2019 № 35/779 Центральна лікарсько-експертна комісія діяла в межах наявної тоді правової бази. Оскільки інформаційна довідка № 459/4.6.-2 була чинною станом на 2019 рік, відповідач правомірно врахував її під час проведення експертизи. Подальше скасування цієї довідки судом у 2022 році є новою правовою обставиною, яка виникла вже після винесення спірного медичного висновку. Зміна юридичних фактів у майбутньому не спростовує того, що у 2019 році Комісія прийняла рішення на підставі діючих на той момент документів.

Натомість, суд наголошує, що він не є органом охорони здоров`я, не володіє спеціальними медичними знаннями у галузі профпатології, а тому не може перебирати на себе функції лікарів щодо встановлення чи відміни діагнозів та визначення причинно-наслідкового зв`язку хвороб із виробництвом.

Для випадків, коли після засідання експертної комісії з`являються нові документи або змінюються обставини, законодавець передбачив спеціальний позасудовий механізм. Так, відповідно до абзацу другого пункту 94 Порядку № 337, діагноз хронічного професійного захворювання (або рішення про його відсутність) може бути змінений або переглянутий самим спеціалізованим профпатологічним закладом на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи.

Скасування інформаційної довідки від 2019 року та зобов`язання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області виготовити нову інформаційну довідку з урахуванням усіх шкідливих умов праці є тими самими «додатково поданими відомостями».

Отже, законним та ефективним способом захисту прав позивача у даному випадку є отримання нової інформаційної довідки від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та повторне звернення до високоспеціалізованого закладу для проведення нової експертизи в порядку пункту 94 Порядку № 337.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Державної установи "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" щодо проходження повторної експертизи після зміни фактичних обставин у 20222023 роках.

З огляду на те, що позивач не надавав відповідачу судові рішення та оновлену інформаційну довідку Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у відповідача не виникло правового обов`язку щодо перегляду раніше прийнятого рішення, а відтак у межах спірних правовідносин відсутній сам факт протиправної поведінки, дій чи бездіяльності з боку експертної установи.

За відсутності доведеного факту порушення прав позивача з боку відповідача на момент розгляду справи, судовий захист є передчасним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Окрім того, оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд зазначає, що відповідно до положень статті 5 та статті 245 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав у сфері оскарження рішень індивідуальної дії є вимога про визнання їх протиправними та скасування.

Вимога позивача про "визнання недійсним" Медичного висновку ЦЛЕК № 35/779 від 01.10.2019 не відповідає встановленим законом способам захисту в адміністративному судочинстві. Оскільки суд не може ухвалювати рішення, які не передбачені процесуальним законом або є завідомо неефективними, позовні вимоги у цьому формулюванні задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним медичного висновку № 35/779 від 01.10.2019 та зобов`язання відповідача визнати хронічні захворювання професійними.

За вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Державна установа "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" (вул. Саксаганського, 75, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 22946309)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна