Ухвала суду № 137689734, 18.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"18" червня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/432/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю: керуючої реструктуризацією - арбітражної керуючої Мотальової-Кравець В. Ю. (в режимі відеоконференції), свідоцтво №1907 від 25.04.19.

розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражну керуючу Мотальову-Кравець Валерію Юріївну (свідоцтво №1907 від 25.04.19; призначено попереднє засідання суду на 28.04.2026.

06.03.2026 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність № 78684.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", м. Київ (вх.№ 9849 від "23" квітня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 на суму заборгованості 13 032,00 грн, 4 000 грн правничої допомоги та 5 324,80 грн судового збору, яку призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні; зобов`язано керуючу реструктуризацією, з урахуванням розгляду вимог кредитора боржником, надати суду повідомлення про результат розгляду вимог кредитора; зобов`язано кредитора за три дні до судового засідання через канцелярію суду надати: правове та документальне обгрунтування заявлених вимог до боржника; оригінали документів доданих до заяви (для огляду); розрахунок заборгованості, яка виникла до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

27.04.2026 року в додатках до звіту (поточний) (вх. №9993) від керуючої реструктуризацією надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", в якому арбітражна керуюча зазначає, що визнає заявлені вимоги у розмірі 8 732, 00 грн (з яких 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 732, 00 - заборгованість за відсотками; 5 324,80 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника).

28.04.2026 представник заявника в судове засідання не з`явився, але надіслав письмові пояснення на повідомлення арбітраного керуючого та клопотання про розгляд за його відсутності, в яких кредитор просить суд врахувати надані пояснення при розгляді їх вимог, визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до боржника в повному обсязі та провести судове засідання, призначене на 28.04.2026 за відсутності кредитора та його представника, ухвалити рішення на підставі поданих документів.

В судовому засіданні 28.04.2026 секретарем судового засідання складено акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку. Враховуючи, що під час проведення судового засідання у справі №922/432/26 судом встановлено непрацездатність сайту відеоконференцзв`язку з вини адміністратора - Державного підприємства "Інформаційні судові системи", суд дійшов висновку за доцільне відкласти розгляд справи на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України, в зв`язку з чим наступний розгляд справи у попередньому засіданні відбудеться 19 травня 2026 року о 12:30.

29.04.2026 від представника боржника надійшло повідомлення про розгляд вимог кредитора, в якому боржниця визнає кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" в сумі 14 056, 80 грн, з яких 8 731, 00 грн - заборгованість за кредитним договором та 5 324, 80 грн - судові витрати.

Ухвалою від 19.05.2026 суд відклав розгляд справи в попередньому засіданні суду на 18.06.2026.

Окрім цього, під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що заява ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника надійшла після строку, визначеного ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Враховуючи, що заява з грошовими вимогами ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" надійшла до суду з пропуском строку, суд дійшов висновку здійснити розгляд вимог кредитора поза межами попереднього засідання суду та призначив розгляд заяви з грошовими вимогами ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" на 18.06.2026 року о 14:45.

Присутня в судовому засіданні 18.06.2026 в режимі відеоконференції керуюча реструктуризацією підтримала раніше подане повідомлення про розгляд вимг ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та визнає вимоги кредитора частково, на суму у розмірі 8 732, 00 грн - основний борг (друга черга задоволення, вимоги є конкурсні, але без права голосу); 5 324,80 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (позачергово).

Заявник - ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" в судове засідання, призначене на 18.06.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Боржниця в судове засідання, призначене на 18.06.2026 року не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника, суд вважає, що нез`явлення ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" та боржника в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в судовому засіданні 18.06.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника, надані суду документи, вислухавши пояснення керуючої реструктуризацією, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).

Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.

Як вже було зазначено, до суду надійшла заява ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника, з пропуском місячного строку, відповідно до якої заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника, а саме заборгованість за кредитним договором №6340271224 від 14.12.2024 в загальному розмірі 9 032, 00 грн, яка складається з:

- 2 000,00 грн заборгованість за тілом кредита;

- 300,00 грн - заборгованість по комісії;

- 6 732,00 грн - заборгованість за відсотками;

Крім того, 4 000,00 - заборгованість за неустойку (пеня); 5 324,80 грн - судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами та 4 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що 14.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 6340271224 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію (п.2.18. Кредитного договору).

Відповідно до п.3.1. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 000, 00 гривень.

2.4. Тип кредиту кредит. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). 2.6.1. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить:

- 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору.

- 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором. На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги додав довідку про (довідку в матеріалах спраи не знайшла!)

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договорами.

06.03.2026 року між ТОВ "ІННОВА-НОВА" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" було укладено Договір факторингу № 06032026 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ "ІННОВА-НОВА" відступило своє право вимоги за договорами.

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов`язався оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта за основними договорами, укладеними між боржниками та первісним кредитором.

Права вимоги, які відступаються згідно даного договору, включають в себе суму заборгованості за основною сумою боргу, нарахованими процентами, штрафними санкціями (у разі їх нарахування) та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.

За умовами п.1.2. Договору факторингу на підставі цього договору фактор стає новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із основних договорів, які вказані в реєстрі боржників згідно додатку № 1 до цього договору, та отримує права вимоги по зобов`язанням за основними договорами, строк платежу за якими настав, а також по зобов`язанням, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу зобов`язання клієнта перед боржниками за основними договорами, які полягають у наданні грошових коштів у кредит, на момент укладення цього договору клієнтом виконані повністю.

Відступлення права грошової вимогі і всіх інших прав, належних клієнту за основними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату підписання сторонами реєстру боржників за формою, встановленою в додатку № 1 до цього договору (п.1.4. Договору факторингу).

Відповідно до Реєстру боржників, як додатку № 1 до Договору факторингу ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" набуло право грошової вимоги до Боржника в сумі 9 032,00 грн, та 4 000,00 грн заборгованість за неустойкою, а саме:

- 2 000,00 грн сума заборгованості за тілом;

- 300 грн - заборгованість по комісії;

- 6 732,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 4 000,00 грн - сума заборгованості по пені.

Таким чином, заявник вважає, що розмір заборгованості боржниці за кредитним договором становить 9 032,00 грн.

Надаючи правову кваліфікація даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 6340271224 підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", проте в порушення умов договору не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно ст.ст. 526, 529 ч. 1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку боржника є повернення кредиту в строки та у розмірі, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу № 06032026 ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у встановленому законом порядку набув право вимоги до боржниці за кредитним договором № 6340271224 від 14.12.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що боржниця не виконала свої зобов`язання за кредитним договором № 6340271224 від 14.12.2024 року, ні перед ТОВ "ІННОВА-НОВА", ні перед ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", борг по тілу кредиту у розмірі 2 000,00 грн, нарахованих процентів у розмірі 6 732,00 грн не погасила. Тому грошові вимоги заявника в частині основного боргу у розмірі 2 000,00 грн та нарахованих процентів у розмірі 6 732,00 грн є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Щодо грошових вимог в частині нарахованої неустойки.

В поданій заяві із грошовими вимогами заявник просить суд визнати 4 000,00 грн неустойки (штраф, пеня) за кредитним договором № 6340271224 від 14.12.2024 року.

Вирішуючи обґрунтованість заявлених грошових вимог у межах справи про банкрутство в частині штрафних санкцій, суд має перевірити правомірність та правильність їх нарахування кредитором, а не здійснити самостійно такий розрахунок.

Разом з тим, матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку штрафних санкцій за кредитним договором № 6340271224 від 14.12.2024 року, отже здійснити аналіз правомірності нарахованої неустойки, суду не представляється можливим.

Окрім цього суд зазначає, розділ Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, відповідно до якого: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в України" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.

Щодо посилання кредитора на те, що відповідно до роз`яснень НБУ "Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування" чітко додатково роз`яснено, що положення п.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про споживче кредитування" не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX. А відтак, в даному конкретному випадку нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит є правомірними та підлягають сплаті боржником, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким було внесені зміни до Закону "Про споживче кредитування" та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про споживче кредитування", за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).

Крім того, варто зауважити, що тлумачення змісту пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються:

1) в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.

Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до цивільного законодавства та усталеної практики Верховного Суду індекс інфляції це не частина суми боргу, а компенсаційна складова, яка є додатковою виплатою до основної суми боргу. Тому пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України законодавець передбачив звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, зокрема, і від стягнення інфляційних втрат на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Отже, пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану (Постанова Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог в частині нарахованої пені у розмірі 4 000,00 грн.

На підставі вищенаведеного, оскільки грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника в частині нарахування неустойки за договором № 6340271224 від 14.12.2024 року у розмірі 4 000,00 грн були нараховані у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та відхиляє вимоги в цій частині.

Стосовно заборгованості по комісії за надання та обслуговування кредитної заборгованості по договору в розмірі 300,00 грн.

Згідно з п. 2.7 Договору, Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня.

З посиланням на наведені умови договору ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" нарахував боржниці заборгованість по комісії в розмірі 300, 00 грн.

Проте суд зазначає, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування».

Положення частини першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що після укладення на договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною 2 статті 11, частиною 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20. 30.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково- касове обслуговування).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право-відношення.

За таких обставин положення кредитного договору щодо суми комісії є необгрунтованими оскільки суперечить частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

З огляду на викладене, нарахована кредитором заборгованість з комісії не підлягає визнанню судом та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимог ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.09.2025 між адвокатом Сабурою Світланою Олександрівною і ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 18092025, відповідно до пункту 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення суду щодо завершення процедури реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень зобов`язаний надавати Клієнтові усні і письмові консультації, складати різного роду юридичні документи (проекти процесуальних документів, адвокатські запити, заперечення, позовні заяви, та інші процесуальні документи необхідні для належного виконання доручення).

Згідно з пунктом 2.4 договору про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025 Клієнт зобов`язується виплачувати Адвокату гонорар і відшкодовувати фактичні витрати Адвоката, пов`язані з виконанням доручення Клієнта.

Адвокатом Сабурою С.О. і ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" складено акт від 10.04.2026 про надання правової допомоги до договору № 18092025 від 18.09.2025, згідно з яким Адвокат відповідно до Договору, зокрема п.3.1 Договору, надав наступні послуги:

- правовий аналіз та обробка інформації та документів, наданих Клієнтом з ціллю підготовки заяви до Господарського суду з вивченням судової практики;

- складання заяви про кредиторські вимоги до боржника;

- надання консультацій Клієнту, пов`язаних із підготовкою та подачею заяви до Господарського суду.

Загальна вартість наданих послуг ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" склала 4 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з правовим висновком Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, пункти 91-93).

Дослідивши докази надання правничих послуг адвоката, оцінивши відповідні витрати кредитора та їх співмірність із визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України критеріями стосовно даної справи та беручи до уваги заперечення керуючої реструктуризацією Мотальової-Кравець В.Ю., суд зазначає, що між сторонами наразі не існує спору про право, розмір кредиторських вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" 8 732,00 грн, є незначним і в порівнянні з ним витрати кредитора на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн є неспівмірними, позаяк становлять половину визнаних судом кредиторських вимог.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару (винагороди) у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд бере до уваги, що заява з грошовими вимогами до боржника у даній справі є нескладною, її підготовка не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль, звернення кредитора за правничою допомогою у нескладному питанні до адвоката є його особистим вибором, не зумовленим обов`язковим приписом процесуального законодавства.

Наведений в акті від 10.04.2026 про надання правової допомоги до договору № 18092025 від 18.09.2025 року перелік послуг, а саме: правовий аналіз та обробка інформації та документів, наданих Клієнтом з ціллю підготовки заяви до Господарського суду з вивченням судової практики; складання заяви про кредиторські вимоги до боржника; надання консультацій Клієнту, пов`язаних із підготовкою та подачею заяви до Господарського суду, є складовими єдиного процесу щодо підготовки, складання та подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника.

Крім того, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало від адвоката значних зусиль, так як ці вимоги визначені у довідці-розрахунку за договором фінансового кредиту № 6340271224 від 14.12.2024 р., складеній директором ТОВ "ІННОВА-НОВА" У.Б. Дмитраш, а також у витягу з Реєстру № 1 прав вимоги від 06.03.2026 року до Договору факторингу № 06032026 від 06.03.2026 року.

Суд також звертає увагу на те, що правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, крім того, з огляду на мету та цілі КУзПБ щодо зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, визнання витрат на оплату правничої допомоги в заявленому розмірі призведе до додаткового фінансового навантаження на боржницю.

Отже, з огляду на вищенаведене в сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам та запереченням керуючого реструктуризацією, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, кількості підготовлених адвокатом кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо визнання витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у розмірі 2680,00 грн.

Підсумовуючи, за результатами розгляду в судовому засіданні заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника суд дійшов до висновку, що визнанню підлягають документально підтверджені та обґрунтовані грошові вимоги кредитора на загальну суму 16 736,80 грн, з яких 8732,00 грн основний борг (2000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту та 6732, 00 гривень - заборгованість за відсотками - друга черга), 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору (позачергово) та 2 680,00 грн витрат на правничу допомогу (позачергово). Решту грошових вимог, а саме, витрат на правничу допомогу у розмірі 1 320,00 грн, 4000,00 грн (штрафні санкції) та 300,00 грн - заборгованості по комісії суд відхиляє.

Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 79, 86, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника частково на суму 8 732,00 грн, з яких 2 000,00 - заборгованість за тілом кредиту, 6 732,00 грн - сума заборгованості за відсотками (основний борг - друга черга), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, а також 5 324, 80 грн витрат зі сплати судового збору та 2 680, 00 грн витрат на правничу допомогу (позачергово).

2. Решту грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржника в розмірі 1 320, 00 грн (правнича допомога), 4 000, 00 грн (штрафні санкції) та 300, 00 грн. - заборгованість по комісії - відхилити.

3. Ухвалу направити кредитору, боржнику, керуючому реструктуризацією.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів після підписання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2026.

Суддя Міньковський С.В.