Ухвала суду № 137689179, 25.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"25" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2513/19Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

дослідивши зареєстровану 23.06.2025 за вх. № 2-1245/26

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шмуйло Андрія Дмитровича

на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. у виконавчому провадженні № 63416575

у справі 916/2513/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «САД-М» (67668, Одеська обл., Одеський р-н, с. Великий Дальник, вул. Соборна, буд. 2а, Код ЄДРПОУ 37484669)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» (67741, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Підгірне, вул. Пушкіна, буд. 70, Код ЄДРПОУ 05530837)

про стягнення 2919438,95 грн заборгованості,

встановив:

В серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САД-М» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» 2919438,95 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе укладеним 01.04.2019 договором поставки № 8 зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «САД-М» присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2513/19 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «САД-М» позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» 2919438,95 грн заборгованості разом із 43792,66 грн витрат зі сплати судового збору.

17 вересня 2020 року Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання рішення у справі.

23 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шмуйло Андрія Дмитровича звернулось до Господарського суду Одеської області із скаргою на дії / бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. та відмову у зупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63416575.

Скаржник посилається на те, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. протиправно відмовлено у зупиненні виконавчого провадження № 63416575 з підстав перебування Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» в процедурі банкротства (справа № 916/2527/21), у зв`язку із чим просить:

визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Крецула В.А., яка полягає у невинесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63416575;

визнати неправомірною відмову приватного виконавця Крецула В.А. у зупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63416575, викладену у листі від 10.06.2026;

зобов`язати приватного виконавця Крецула В.А. винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63416575 на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»;

зобов`язати приватного виконавця Крецула В.А. утриматися від подальшого вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63416575, крім дій, які прямо допускаються законом та не порушують дію мораторію і ліквідаційної процедури боржника-банкрута.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначено складу суду від 23.06.2026 зазначену скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» передано на розгляд судді Гуту С.Ф.

Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» скаргу судом встановлено наступне.

04 жовтня 2021 року Господарським судом Одеської області (суддя Антощук С.І.) постановлено ухвалу у справі № 916/2527/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДА 1" (Код ЄДРПОУ 05530837).

08 травня 2023 року Господарським судом Одеської області (суддя Антощук С.І.) ухвалено постанову про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДА 1" (Код ЄДРПОУ 05530837); припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДА 1" (Код ЄДРПОУ 05530837); відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДА 1" (Код ЄДРПОУ 05530837) ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шмуйло Андрія Дмитровича.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Приписами ст. 340 ГПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Поряд із наведеним, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 3 ст. 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі ст. 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Отже, КУзПБ розширив юрисдикційність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та раніше розглядалися судами інших юрисдикцій, визначивши критерій впливу спору на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності його розгляду в межах справи про банкрутство однієї із сторін.

Системний аналіз змісту приписів ст. 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Виконання судових рішень є заключним етапом процедури захисту суб`єктивних прав та законних інтересів кредитора. При цьому у правовій доктрині переважає підхід до розуміння стадії виконання судових рішень саме як заключної стадії цивільного/господарського процесу. Такий підхід наразі втілений і в чинному законодавстві України (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Здійснюючи системне тлумачення приписів ст. 7 КУзПБ, підпункту 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст. 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними, і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

Телеологічне та лексичне тлумачення приписів п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії справи у спорах з майновими вимогами, майновий спір, спір щодо майна та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

За такого формулювання п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, якщо таке виконання можливе шляхом звернення стягнення на кошти чи інше майно боржника незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи.

Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Аналогічний правовий висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено в постанові від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16.

Характер вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1», викладених у скарзі на дії приватного виконавця, свідчить про те, що вказана скарга подана на захист майнових активів боржника у процедурі примусового виконання судового рішення у даній справі про стягнення коштів, що відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ належить за підсудністю господарському суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство цього товариства.

Суд вважає, що розгляд вказаної скарги поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за заявою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Таке судове рішення не відповідатиме критерію виконуваності та принципу правової визначеності, адже виконавець чи орган державної виконавчої служби може опинитися у стані невизначеності через колізії у правовому регулюванні примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і процедури банкрутства (неплатоспроможності) боржника.

Згідно з висновком про застосування норм права, викладеним у постанові КГС ВС від 08.06.2023 у справі № 910/21981/16 (п. 91), розгляд питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, ухваленого за результатами розгляду майнового спору відносно боржника, має відбуватися за правилами ГПК України з обов`язковим урахуванням положень ст. 7 КУзПБ.

Таким чином розгляд питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, ухваленого за результатами розгляду майнового спору відносно боржника, має відбуватися за правилами ГПК України з обов`язковим урахуванням положень ст. 7 КУзПБ, у зв`язку з чим подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» скарга (зареєстрована 23.06.2025 за вх. № 2-1245/26) підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» (справа № 916/2527/21).

Керуючись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Передати справу № 916/2513/19 в частині розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шмуйло Андрія Дмитровича на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. у виконавчому провадженні № 63416575 для подальшого розгляду в межах справи № 916/2527/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1».

Ухвала набирає законної сили в день її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя С.Ф. Гут