Рішення № 137688752, 24.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1948/25

Провадження № 2/135/192/26

РІШЕННЯ

іменем України

24.06.2026 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Кривешко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в інтересах якого діє представник Балюх Євген Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.01.2022-100003743 від 07.01.2022 у розмірі 14840 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 07.01.2022-100003743, строком на 42 дні.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 17.02.2022, утворилась заборгованість у розмірі 14840 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., по процентам в розмірі 7840грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 07.01.2022-100003743 від 07.01.2022 в розмірі 14840 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , рекомендоване повідомлення, яке повернулось до суду із відміткою поштової служби: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, суд згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 07.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07.01.2022-100003743.

Указаний договір, заявка, відповідь позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору та інформаційне повідомлення позичальника підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Q554.

Кредит надано на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 3.2 договору).

Сума кредиту 7000 грн; строк користування кредитом: 42 днів; дата повернення (виплати) кредиту 18.03.2022.

Згідно квитанції LigPay № 1877380843 від 07.01.2022, 07.01.2022 21:19 здійснено ID платіж O_848FFCC634EF774F5419D0C1E2ED62F0D825, на суму 7000 грн, маска картки516875*37, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 07.01.2022-100003743.

Також позивачем надано довідку-розрахунок за договором № 07.01.2022-100003743 від 07.01.2022, з якої вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 1484 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн. та по процентам в розмірі 7840 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит.

Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною восьмою статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав останньому за допомогою засобів зв`язку на указаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання договору кредиту.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Усупереч умов укладеного кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Отже у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Матеріалами справи встановлено, що у кредитному договорі сторони обумовили, що процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0% за 1 (один ) день користування кредитом, яка застосовується протягом першого періоду та протягом періоду «Економ». Ставка « Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Строк, на який надається кредит 42 днів з дати його надання.

Дата повернення кредиту 18.03.2022

Враховуючи, що долучені до позовної заяви докази підтверджують надання коштів ОСОБА_1 отримання і використання нею грошових коштів, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, підлягають частковому задоволенню.

Отже, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором №07.01.2022-100003743 від 07.01.2022, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7000 грн.

Одночасно з цим, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, позивач просить крім суми заборгованості за основаною сумою боргу, стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 7840 грн.

Вирішуючи по суті позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками суд враховує, що відповідно до усталеної судової практики припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

Вказаних вище висновків Верховний Суд дійшов у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/1, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Таким чином, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.

Як вбачається з наданого позивачем Договору №07.01.2022-100003743 від 07.01.2022, заявки- кредит надано на строк 42 днів з моменту отримання кредиту, фіксована незмінна процентна ставка 2% за один день.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами за договором №26066-03/2024 від 21.03.2024 у межах погодженого сторонами строку кредитування, з урахуванням денної процентної ставки Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене та виходячи із договору, заборгованість за відсотками за користування кредитом відповідачу нарахована поза строком договору.

Отже, заборгованість за відсотками за договором №07.01.2022-100003743 від 07.01.2022, повинна складати 5880 грн: (7000х2%х42), як це передбачено умовами укладеного договору

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (розмір заявлених позовних вимог 14840 грн (100%), розмір задоволених позовних вимог 12880 грн (86,79 %) розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2310,70 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчитй центр» заборгованість за кредитним договором № 07.01.2022-100003743 від 07.01.2022 у розмірі 12880 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчитй центр» судовий збір у розмірі 2310 (дві тисячі триста десять) гривень 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр», м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;

Представник позивача: Балюх Євген Олександрович, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, 01032, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна