Рішення № 137688179, 16.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2026Справа № 910/2228/26

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укринвест"

про стягнення 28 425 835,64 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укринвест" про стягнення 28 425 835,64 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідач не звертався до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у зв`язку із виконанням будівельних робіт за об`єктом "Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально-побутового, торгівельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва". Таким чином, ТОВ "Укринвест" ухилилося від обов`язку сплати пайового внеску у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, внаслідок чого без достатньої правової підстави та за рахунок територіальної громади м. Києва зберегло у себе кошти, які мало сплатити як пайовий внесок, у зв`язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача 25 308 810,90 грн. коштів пайової участі, 2 353 719,41 грн. інфляційних втрат та 763 305,33 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2228/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті спору.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:

- розрахунок пайової участі є необґрунтованим та арифметично невірним;

- будівництво дитячого садочку відноситься до об`єктів соціальної інфраструктури, у зв`язку з чим відповідач звільняється від сплати пайового внеску;

- у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» відсутня норма, яка передбачає сплату пайової участі за будівництво об`єкту, на будівництво якого отримано дозвіл в 2020 р., та будівництво якого розпочато у 2020 р.;

- після виключення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01.01.2020 р. обов`язок замовника будівництва щодо укладення договору про пайову участь перестав існувати, а тому, оскільки будівництво об`єкта розпочато у 2020 р., у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати пайової участі;

- з урахуванням умов укладених інвестиційних договорів, розробленої та погодженої проєктно-дозвільної документації в цілому на об`єкт будівництва «Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально-побутового, торговельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва», який передбачає 9 черг будівництва, такий об`єкт повністю не введений в експлуатацію, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти доводів відповідача, прокурор зазначає, що:

- доводи відповідача про те, що стягнення пайової участі безпідставне у зв`язку з тим, що об`єкт будівництва в цілому не введений в експлуатацію, є хибними та не відповідають дійсності;

- виключення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не означає повного скасування пайової участі з 01.01.2020 р., оскільки законодавцем було встановлено перехідний механізм залучення пайової участі саме для об`єктів будівництва, будівництво яких розпочато у 2020 р.;

- відповідач лише посилається на наявність у проєкті будівництва окремих об`єктів соціального призначення, однак саме по собі передбачення у проєкті будівництва відповідних об`єктів не є підставою для звільнення від сплати пайової участі без їх фактичного будівництва, введення в експлуатацію та передачі до комунальної власності територіальної громади м. Києва;

- при розрахунку пайової участі використовується загальна площа об`єкта будівництва, а не лише житлова площа квартир, а відповідач помилково відносить приміщення загального користування, допоміжні приміщення до технічних приміщень.

Заперечуючи проти доводів відповідача, Департамент зазначає, що:

- враховуючи, що будівництво розпочалось у 2020 р., на відповідача було покладено обов`язок звернутись до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити пайовий внесок до дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію;

- обов`язковою умовою для звільнення від сплати пайового внеску є спорудження об`єкту соціальної інфраструктури на тій самій земельній ділянці, що і житловий будинок І черги будівництва, однак житловий будинок № 5 із вбудовано-прибудованим дитячим садком буде розміщений на іншій земельній ділянці ніж житловий будинок І черги будівництва, у зв`язку з чим відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати пайової участі;

- відповідач помилково вважає, що розрахунок розміру пайової участі для житлових будинків здійснюється відповідно до площі квартир, а не загальної площі будинку.

19.05.2026 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/2228/26 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 16.06.2026 р. проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Київської міської ради № 195/5007 від 28.10.2010 від. Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України надано право постійного користування земельними ділянками загальною площею 10,05 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд інституту на вул. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі міста Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів і трудящих № 2051 від 30.12.1963 р.

22.11.2016 р. між Інститутом проблем математичних машин і систем Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укринвест" укладено договір № 2, за яким Інститут зобов`язано надати на час будівництва ТОВ "Укринвест" земельну ділянку на її забудову.

Відповідно до п. 4.1.17 вказаного договору ТОВ «Укринвест» зобов`язалося оплатити пайову участь (внесок) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста відповідно до п. 5 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який підлягає оплаті у зв`язку із будівництвом.

21.07.2020 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ013200721623 на виконання будівельних робіт за об`єктом «Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально побутового, торгівельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва».

Відповідно до зазначеного дозволу замовником об`єкта будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укринвест".

10.12.2024 р. Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123241203561 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів «Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально-побутового, торгівельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва. Перша черга».

Згідно з вказаним сертифікатом дата початку будівництва - 21.07.2020 р., замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укринвест", загальна площа об`єкту будівництва - 47770,50 кв.м.

Як свідчать матеріали справи, до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) від ТОВ "Укринвест" звернення про отримання розрахунку/укладення договору пайової участі не надходили, розрахунки/договори пайової участі з Департаментом не укладались, пайові кошти на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва до міського бюджету не перераховувалися, довідки про виконання умов пайової участі не надавалися.

09.07.2025 р. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укринвест" з вимогою щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.

Однак, всупереч вимогам ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ТОВ «Укринвест» не виконано обов`язок щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що оскільки замовник будівництва (ТОВ «Укринвест») без достатньої правової підстави за рахунок власника (територіальної громади м. Києва) зберігає у себе кошти, які мав сплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Києва, зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь органу місцевого самоврядування на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави, суд зазначає наступне.

Згідно з абз.абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до приписів ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави, обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор обґрунтовує необхідність захисту інтересів держави у даній справі тим, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів є джерелом формування бюджету розвитку місцевих бюджетів, а їх стягнення безумовно становить собою інтерес територіальної громади та держави, пов`язаний з накопиченням бюджетних коштів, необхідних для нормального функціонування інституцій місцевого самоврядування та їх реальної змоги вирішувати питання місцевого значення. Кошти пайової участі є джерелом наповнення місцевого бюджету, що є вкрай важливим, особливо в умовах воєнного стану.

Уповноваженим органом на здійснення захисту інтересів держави у даній справі є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки відповідно до Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 6025/6066 від 02.03.2023 р., готує договори про пайову участь фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та оформлює розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент просив прокуратуру вжити заходи представницького характеру, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувшись до суду з позовом в інтересах держави до замовників будівництва, зокрема до ТОВ «Укринвест» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, та листом № 050/08-5001 від 12.12.2025 р. надав розрахунок належної до сплати суми пайової участі.

Прокурором, у свою чергу, дотримано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Київська міська прокуратура листом № 15/2-170вих-26 від 26.02.2025 р. повідомила Департамент про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Київська міська прокуратура, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), належним чином обґрунтувала наявність у неї підстав для представництва інтересів держави у суді, вказала, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначила орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо встановлених судом фактичних обставин справи та законодавства, що підлягає застосуванню.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Із 01.01.2020 р. набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 р., якими виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01.01.2020 р.) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Починаючи з 01.01.2020 р. передбачений до цього ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення ст. 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"» № 132-IX від 20.09.2019 р.) було чітко встановлено, що протягом 2020 р. замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно до пп. 5 п. "а" ст. 28 Закону Украі?ни «Про місцеве самоврядування в Украі?ні», до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій? незалежно від форм власності, розташованих на відповідній? території?, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на паи?ових засадах об`єктів соціальної? і виробничої? інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 р. затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.

Згідно з п. 3.1 розділу ІІІ Порядку, паи?ова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами Украі?ни та цим Порядком.

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку, замовник, який здійснює або має намір здіи?снити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної? площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної? та соціальної? інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Отже, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Києва.

Передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 р. не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 р. не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 р.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги пп.пп. 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 р. до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 р. вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 р.;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 р., - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Судом встановлено, що будівництво об`єкту за проєктом «Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально побутового, торгівельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва» було розпочате 21.07.2020 р., відтак на відповідача було покладено обов`язок на підставі пп. 3 абз. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону звернутись до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 21.07.2020 р., та на підставі пп. 3 абз. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону сплатити пайовий внесок до дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач свого обов`язку не виконав.

Твердження відповідача про те, що після виключення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у нього відсутній обов`язок щодо сплати пайової участі, відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки виключення вказаної статті не означає повного скасування пайової участі з 01.01.2020 р., а законодавцем було встановлено перехідний механізм залучення пайової участі саме для об`єктів будівництва, будівництво яких розпочато у 2020 р. Посилання відповідача на те, що обов`язок щодо укладення договору про пайову участь перестав існувати, не спростовує обов`язку щодо сплати пайової участі, оскільки п. 2 розділу ІІ Закону № 132-IX встановлено інший механізм - не через укладення договору, а через звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі та подальшу її сплату. Обов`язок замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту виникає безпосередньо із закону, а не з договору.

Також суд критично ставиться до тверджень відповідача про неможливість задоволення позовних вимог через те, що об`єкт будівництва повністю не введений в експлуатацію, та вважає такі твердження безпідставними, оскільки за проєктною документацією та матеріалами експертного звіту щодо об`єкта будівництва будівництво передбачено вести чергами, зокрема: І черга будівництва - будинок № 1 та пов`язані з ним об`єкти; ІІ черга - будинок № 2; ІІІ черга - будинок № 3; IV черга - будинки № 4, № 5, № 6 та інші споруди; V черга - будинок № 7; VI черга - будинок № 11 із вбудовано-прибудованим паркінгом; VII черга - будинок № 8; VIII черга - будинок № 9; IX черга - реконструкція будівлі № 10. Реалізація зазначеного проєкту будівництва відбувається не як спорудження одного неподільного об`єкта, а як поетапне будівництво окремих черг, кожна з яких характеризується окремим функціональним призначенням об`єкта, складом приміщень, їх кількістю та площею. Таким чином, об`єкт будівництва складається з окремих будівель і споруд, що будуються поетапно, а кожна черга є самостійним результатом будівельної діяльності, який може бути завершений та введений в експлуатацію окремо.

При цьому, згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ІУ123241203561 від 10.12.2024 р. Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято в експлуатацію в рамках проєкту: «Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально-побутового, торговельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва. Перша черга», житловий будинок 1 та ПТ 1.

Вказаним сертифікатом будівництво житлового будинку 1 передбачено у 1 черзі будівництва, датою початку будівництва є 21.07.2020 р., датою завершення - 21.12.2023 р. Тобто матеріали справи підтверджують, що перша черга об`єкта будівництва, зокрема житловий будинок 1, загальна площа якого врахована Департаментом при здійсненні нарахування коштів пайової участі, введена в експлуатацію.

Доводи відповідача про звільнення його від сплати пайової участі у зв`язку із будівництвом об`єктів соціальної інфраструктури відхиляються судом з огляду наступне.

Згідно з листом Державної інспекції архітектури та містобудування України № 686/03/18-26 від 03.02.2026 р. за адресою: просп. Академіка Глушкова, 42, м. Київ, об`єкти соціальної інфраструктури, у тому числі заклади дошкільної освіти, як самостійні об`єкти нерухомого майна в експлуатацію не приймались.

Згідно з листом Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради № 063-751 від 02.02.2026 р. упродовж 2020-2025 років документи щодо отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності на рівні дошкільної освіти за адресою: просп. Академіка Глушкова, 42, м. Київ, не подавались, ліцензія не видавалась.

Згідно з листом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 00-1830 від 09.02.2026 р. звернень та волевиявлень від ТОВ «Укринвест» щодо безоплатної передачі до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлових будинків чи інших об`єктів, збудованих в рамках реалізації вказаного проєкту будівництва, не надходило, інформація щодо можливих намірів передачі таких об`єктів у майбутньому відсутня.

У даному випадку відповідач лише посилається на наявність у проєкті будівництва окремих об`єктів соціального призначення, однак саме по собі передбачення у проєкті будівництва відповідних об`єктів не є підставою для звільнення від сплати пайової участі без їх фактичного будівництва, введення в експлуатацію та передачі до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Крім того, обов`язковою умовою для звільнення від сплати пайового внеску є спорудження об`єкту соціальної інфраструктури на тій самій земельній ділянці, що і житловий будинок І черги будівництва.

Так, відповідно до сертифікату № ІУ123241203561 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, житловий будинок І черги будівництва розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:719:0019.

Згідно з експертизою проекту № EX01:3470-9768-2542-7211 від 17.04.2024 р. (додаток 4 до відзиву на позовну заяву), житловий будинок № 5 з вбудовано-прибудованим дитячим садком має бути розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:719:0098, що є іншою земельною ділянкою, у зв`язку з чим відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати пайової участі.

У постанові від 23.05.2024 р. у справі № 915/149/23 Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування коштів пайової участі саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як єдиним уповноваженим Київською міською радою органом у спірних правовідносинах відповідно до чинного на момент проведення розрахунку Порядку, здійснено розрахунок належної до сплати суми пайової участі на виконання будівельних робіт за об`єктом «Реконструкція та будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами громадського, соціально-побутового, торгівельного призначення та надземним паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 42 у Голосіївському районі м. Києва», який становить 25 308 810,90 грн.

Твердження відповідача про те, що розрахунок пайової участі, наданий Департаментом, є неправомірним та арифметично невірним, оскільки при здійсненні розрахунку використано загальну площу об`єкта будівництва (47770,50 кв.м.), а не площу житлових приміщень (16442,1 кв.м.), а також враховано площу технічних та допоміжних приміщень, відхиляються судом з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ІУ123241203561 від 10.12.2024 р. Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято в експлуатацію житловий будинок 1 та ПТ 1, за будівництво якого Департаментом здійснено нарахування коштів пайової участі.

Згідно з вказаним сертифікатом загальна площа приміщень житлового будинку складає 47770,5 кв.м. та складається виключно з площ квартир та приміщень загального користування (в т.ч. допоміжні), які відповідно до Порядку та Закону України №132-IX, не звільнені від сплати пайової участі.

За умовами п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти пайової участі у такому розмірі, зокрема для житлових будинків - 2% вартості будівництва об`єкта.

При цьому, порядок розрахунку пайової участі у місті Києві визначений Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 р.

Відповідно до п. 6.4.2 зазначеного Порядку розмір пайової участі визначається за формулою:

РПУ = S об`єкта х N житл х 2%,

де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв.м.);

N житл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв.м. житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/кв. м).

Тобто, при розрахунку пайової участі використовується загальна площа об`єкта будівництва, а не лише житлова площа квартир.

Відповідно до здійсненого Департаментом розрахунку пайової участі загальна площа об`єкта - 47770,50 кв.м.; норматив вартості 1 кв.м. - 26490,00 грн.; ставка - 2%; розмір пайової участі - 25 308 810,90 грн.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Здійснивши перевірку наведеного розрахунку пайової участі, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правомірним та арифметично вірним.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність звернення Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укринвест", як замовника будівництва спірного об`єкту, про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 25 308 810,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, прокурор нарахував та просить суд стягнути з відповідача 2 353 719,41 грн. інфляційних втрат та 763 305,33 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 р. у справі № 925/683/21 зазначено, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених коштів, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, оскільки відповідач, як замовник будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, тобто відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

Перевіривши надані прокурором розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних втрат є арифметично невірним, і за перерахунком суду, з відповідача на користь Департаменту підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 2 341 697,79 грн.; розрахунок 3% річних є арифметично вірним, у зв`язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача у заявленій прокурором сумі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо часткового задоволення позову не спростовує.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укринвест" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 91, код 36236559) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 04633423) 25 308 810 (двадцять п`ять мільйонів триста вісім тисяч вісімсот десять) грн. 90 коп. пайового внеску, 2 341 697 (два мільйони триста сорок одну тисячу шістсот дев`яносто сім) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 763 305 (сімсот шістдесят три тисячі триста п`ять) грн. 33 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укринвест" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 91, код 36236559) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код 02910019) 340 965 (триста сорок тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повне рішення складено та підписано 25.06.2026 р.