Ухвала суду № 137688135, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/2930/26Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Рябокінь Є.О., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 910/2930/26,

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (03066, м. Київ, вул. М. Максимовича, буд. 26-Б, прим. 601; ЄДРПОУ 39549278)

до відповідача Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, місто Київ, вул. Новоконстянтинівська, 20; ЄДРПОУ 41946011)

про визнати недійсним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 22.06.2026,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» звернулося до суду з позовом до ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про визнати недійсним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

24.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.04.2026.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшов відзив на позовну заяву.

20.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» надійшла відповідь на відзив.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» надійшло про залучення третьої особи.

29.04.2026 у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

У засіданні 29.04.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026, надав пояснення.

Представник позивача виказала позицію, зазначивши на розсуд суду.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, судом розгляд клопотання відповідача про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026 - відкладено до наступного засідання.

У засіданні 29.04.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про залучення третьої особи від 29.04.2026.

Представник позивача зазначає щодо клопотання про залучення третьої особи, зазначеної у позовній заяві.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, судом розгляд клопотання про залучення третьої особи - відкладено до наступного засідання.

У судовому засіданні ( 29.04.26 11:15 ) по справі № (910/2930/26) судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 27.05.26 о 11:30 год.

19.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

27.05.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшло клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 підготовче засідання у справі № 910/2930/26 призначено на 22.06.2026.

22.06.2026 у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

У засіданні судом з`ясовувалось щодо клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» про заміну неналежного відповідача від 19.05.2026.

Заявником (представником позивача) надано пояснення, висловлено позицію.

Представник відповідача виказала позицію, надала пояснення.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, судом розгляд клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» про заміну неналежного відповідача від 19.05.2026 - відкладено до наступного судового засідання.

У засіданні 22.06.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026, надав пояснення.

Представник позивача не заперечував щодо задоволення клопотання про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026, надав пояснення.

У засіданні 22.06.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про залучення третьої особи від 29.04.2026.

Представник позивача підтримав подане, надав пояснення щодо клопотання про залучення третьої особи від 29.04.2026.

Представник відповідача виказав позицію, зазначивши на розсуд суду.

Заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 28.04.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначає, що В п. 9 ухвали про відкриття провадження по справі № 910/2930/26 від 30.03.2026 суд . запропонував відповідачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) надати суду заперечення на відповідь на відзив. Відповідь Позивача на відзив Відповідача була доставлена в кабінет Відповідача 20.04.2026 після 17-00 год., що підтверджується карткою руху документу в Електронному суді. Відтак відлік п`яти календарних днів починається з 22.04.2026.

Оскільки п`ятий день (26.04.2026) припадає на неділю (вихідний), то за загальним правилом процесуального законодавства днем закінчення строку вважається перший за ним робочий день - понеділок, 27.04.2026.

04.03.2022 року Верховним Судом на офіційному веб-порталі опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

У зв`язку із широкомасштабною військовою агресією російської федерації на суверенній території України, на період дії правового режиму воєнного стану в України, в ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» введений особливий режим роботи, а саме, обмежений режим доступу до офісних приміщень Товариства, зважаючи на наявність на його території високовольтної трансформаторної підстанції та іншого енергетичного обладнання, задіяного в системі розподілу електричної енергії, що є потенційною ціллю для ракетних атак та авіаційних ударів безпілотними літальними апаратами дальньої дії російською федерацією. Доступ до приміщень Товариства надається на постійній основі по узгодженому графіку лише особам, які задіяні в обслуговуванні та ремонті об`єктів критичної інфраструктури

Відповідно до Указу Президента України №?64/2022 від 24 лютого 2022 року з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та на сьогодні діє з продовженням строку на 90 днів. Загальновідомим та таким, що не потребує доказування, є факт систематичного здійснення російською федерацією ракетних ударів, а також застосування інших засобів ураження, зокрема безпілотних літальних апаратів типу «Shahed», «Герань» тощо.

Представник відповідача зазначає, що Доступ до офісних приміщень є обмеженим, що не дозволяє своєчасно отримувати процесуальні документи по судовим справам клієнта, готувати заяви по суті з урахуванням часу на їх опрацювання, вчасно передавати сформовані процесуальні документи та інші супровідні документи для погодження та направлення їх до суду. Відповідачем було підготовлено та подано пояснення по справі за першої можливості.

Представник відповідача у відзиві просить суд визнати причини пропуску строку на подання заперечень на відповідь на відзив поважними. Поновити (або продовжити) Відповідачу процесуальний строк для подання заперечень на відповідь на відзив у справі № 910/2930/26 . Прийняти та долучити до матеріалів справи дані заперечення на відповідь на відзив, із доданими документами.

Дослідивши обґрунтування представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що міститься у запереченнях на відповідь на відзив, слід задовольнити, з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 4 ст. 80 ГПК України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відтак, враховуючи наведені представником відповідача обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання заперечення на відповідь на відзив, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску представником відповідача процесуального строку для подання заперечення на відповідь на відзив та поновити представнику відповідача пропущений процесуальний строк.

До Господарського суду міста Києва 29.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» надійшло про залучення третьої особи.

Представник у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» зазначає, оскільки однією з вимог позивача є: зобов`язати відповідача - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» здійснити коригування даних про обсяги спожитої електроенергії шляхом виключення із спожитого обсягу за січень 2026 року по ЕІС-коду 62Z4601999924099 донарахованих 465 206 кВт*год та здійснити передачу такого коригування до ТОВ «Київські енергетичні послуги», на думку позивача доцільно залучити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" до участі в справі № 910/2930/26 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

На думку позивача, рішення по справі № 910/2930/26 може вплинути на права і обов`язки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" у правовідносинах щодо сторін справи. У позовній заяві зазначені особливості правовідносин позивача з відповідачем та з ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ".

Заслухавши усні пояснення представника відповідача, позицію та пояснення заявника (позивача), дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Верховний Суд зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).

Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).

Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20.

У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Отже, в силу наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов`язки і в силу положень частини четвертої обов`язком суду є зазначення обставин, на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду (Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 912/164/20).

Відтак, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023 у справі №908/119/22 зазначив, що з правової конструкції статті 50 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець використовує словосполучення «можуть вступити» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу, у разі коли рішення у справі може впливати на їхні права або обов`язки, тобто передбачено залучення саме за їх заявою про вступ у справу; та/або таких осіб «може бути залучено за заявою учасників справи», тобто вбачається їх залучення за заявою учасників справи; та/або «за ініціативою суду», якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов`язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Верховний Суд виходить з того, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов`язки та інтереси.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 13.09.2019 в рамках справи № 916/914/19 досліджував питання щодо права на апеляційне оскарження судового рішення не учасником справи.

Колегія суддів зробила висновок, що у системі окремого оскарження ухвал суду першої інстанції під час триваючого господарського провадження до винесення остаточного рішення у справі, діють виправданні обмеження, спрямовані на забезпечення стрімкості господарського процесу і попередження виникнення правових колізій і ускладнень у господарському провадженні.

Ці обмеження знаходять свої відображення, серед інших положень ГПК України, що визначають лише певний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду до різних судових інстанцій. Законодавець, таким чином, передбачив, що лише обмежене коло ухвал суду першої інстанції можуть бути оскаржені до апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ГПК України передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов.

Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 ГПК України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).

Системний аналіз норм ГПК України дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Проте, встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Аналогічна правова позиція викладена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112.

Зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, те, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, господарський суд дійшов висновку про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (адреса: 04050, місто Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; код ЄДРПОУ: 41916045).

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Одночасно, згідно з частинами 2 та 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів з ініціативи суду та відкладення підготовчого засідання.

Керуючись 50, 80, 81, 119, 177, 182, 183, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2026 - задовольнити.

2. Поновити Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" строк для подання заперечення на відповідь на відзив у справі № 910/2930/26.

3. Долучити до матеріалів справи № 910/2930/26 заперечення на відповідь на відзив від 28.04.2026.

4. Клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про залучення третьої особи від 29.04.2026 - задовольнити.

5. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (адреса: 04050, місто Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; код ЄДРПОУ: 41916045).

6. Відповідно до вимог частини 2 статті 172 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати позивача надіслати третім особі копію позовної заяви з доданими до неї документами та відповідь на відзив листом з описом вкладення, докази чого надати суду, а відповідача - відзив та заперечення на відповідь на відзив на адресу залучених третіх осіб. Докази направлення надати суду.

7. Запропонувати третій особі у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 надати суду пояснення щодо заявлених позовних вимог відповідно до статті 168 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позовів, копію яких направити позивачам та відповідачам у той самий строк.

8. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

9. Відкласти підготовче засідання у даній справі на 29.07.26 о 12:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19.

10. Викликати у судове засідання представників учасників справи. У відповідності до ст.60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

11. У разі необхідності додаткові письмові пояснення подавати до суду заздалегідь, у строк до 27.07.2026 (включно).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2026.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА

Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп`ятниці в приміщенні суду, каб.35 з 14:00 по 16:00 год., за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, в якому просимо зазначати дату та час, коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності та належним чином засвідченої копії для долучення до матеріалів справи.