Ухвала суду № 137687882, 25.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.2026 Справа № 908/2792/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КД Енерджі 2 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2792/24

за позовом Акціонерного товариства Гарантований покупець, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КД Енерджі 2, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26 А, офіс 8

про стягнення коштів

за участю уповноважених представників сторін (в режимі відеоконференції):

від позивача: Подольський А.А., адвокат, свідоцтво серії КС № 9902/10 від 15.04.2021, довіреність № 8-Д від 22.04.2026;

від відповідача: Рябко Є.О., адвокат, свідоцтво серії КС № 6424/10 від 15.02.2018, ордер серії АІ № 2225939 від 10.06.2026;

установив

11.06.2026через підсистему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю КД Енерджі 2 (відповідач у справі) надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2792/24 (сформована у підсистемі 10.06.2026), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у справі № 908/2792/24 строком на один рік.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2026, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою від 16.06.2026 суд прийняв заяву до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначив на 24.06.2026 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 18.06.2026 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю КД Енерджі 2 адвоката Рябка Є.О., про участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні з розгляду заяви про надання відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою від 22.06.2026 суд задовольнив заяву представника Акціонерного товариства Гарантований покупець адвоката Подольського А.А., про участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні з розгляду заяви про надання відстрочення виконання рішення суду.

24.06.2026, до початку судового засідання, через підсистему Електронний суд від позивача суд отримав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду (вих.б/н, сформовані у підсистемі 24.06.2026).

Технічна фіксація судового засідання 24.06.2025 здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Судом перевірені повноваження присутніх представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

Суд оголосив документи, які отримав на день засідання.

Представник відповідача (заявника) підтримав вимоги заяви про відстрочення виконання рішення суду та просить суд її задовольнити та надати відстрочку виконання рішення суду від 17.11.2025 у справі № 908/2792/24 строком на один рік. В обґрунтування вимог заяви відповідач зазначає, що здійснював господарську діяльність з виробництва електроенергії, і виробництво електричної енергії здійснювалось на одній сонячній електростанції, яка з 26.02.2022 розташована на тимчасово окупованої території Запорізької області, оплата виробленої електричної енергії здійснювалась на підставі ДКО ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», які у подальшому скореговані на « 0» показники, а отже у відповідача відсутня можливість виконати рішення суду від 17.11.2025 року у справі № 908/2792/24 у відповідний період, а його примусове виконання призведе до неплатоспроможності (ліквідації) ТОВ «КД Енерджі 2». Матеріалами справи не підтверджується реальна можливість негайного виконання рішення суду першої інстанції відповідачем без ризику непропорційної шкоди для сторін. На виконання рішення суду впливає обставини воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації як загальновідомий чинник, що об`єктивно ускладнює фінансову стійкість суб`єктів господарювання та потребує часу для відновлення належної платоспроможності. Виконання рішення суду призведене до неплатоспроможності відповідача та, як наслідок, його банкрутства (ліквідації). Надання відстрочки виконання рішення створює передумови для реального отримання позивачем грошових коштів за рішенням суду, враховуючи те, що іншим рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2025 у справі № 908/2634/24 задоволено позовні вимоги відповідача до держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення про збитків у розмірі 31 175 725,00 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ становило 1 007 608 081,00 грн. Рішення суду від 19.02.2025 у справі № 908/2634/24 набрало законної 25.03.2025 та станом на день подання цієї заяви не виконано. Відстрочення виконання рішення суду від 17.11.2025 у цій справі строком на один рік може бути ефективним засобом недопущення паралізації діяльності відповідача та запобігання банкрутству, яке, у свою чергу, останнє здатне ускладнити реальне виконання рішення на користь позивача. Разом з тим негайне виконання рішення із застосуванням заходів примусового виконання здатне створити ризик припинення діяльності відповідача. У відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого позивач може задовольнити свої вимоги, окрім сонячної електростанції, яка знаходиться зараз на тимчасово окупованої території України, про що свідчить інформаційна довідка від 18.05.2026. Відповідач має надію на скорішу деокупацію частини Запорізької області для відновлення постачання електричної енергії в ОЕС України, за умови відновлення діяльності (роботи) сонячної електростанції, тобто відновлення діяльності без руйнування виробничого циклу. Відповідачем від позивача не приховувались та не приховуються активи чи викривляння звітності. У відповідача відсутні зареєстровані транспорті засоби. За змістом доданих відповідачем до цієї заяви копій фінансової звітності малого підприємства (баланс та звіт про фінансові результати) за 2023, 2024, 2025 роки вбачається, що зараз відсутні доходи не з вини відповідача від основної діяльності - виробництва електричної енергії.

Представник позивача заперечив проти відстрочення виконання рішення суду у справі. В обґрунтування заперечень зазначив, що наведені у заяві доводи відповідача не свідчать про існування обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання рішення суду. Відповідачем не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на час звернення із заявою виконання рішення суду, відсутності коштів та існування винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення. Відповідач не враховує, що складна економічна ситуація в країні, спричинена військовою агресією рф, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як ТОВ «КД Енерджі 2», так і АТ Гарантований покупець несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики протягом дії особливого періоду (воєнного стану). Сам по собі факт існування таких обставин, як військова агресія рф, не звільняє боржника від обов`язку виконати судове рішення та не свідчить про неможливість його виконання. Відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Не підтверджує вказані обставини надана відповідачем фінансова звітність за попередні 2023-2025 роки, оскільки її зміст не доводить існування негативних фінансових результатів ТОВ «КД Енерджі 2» у поточному 2026 році, в межах якого відповідач просить надати відстрочку. Необґрунтованим є посилання відповідача на рішення суду у справі № 908/2634/24, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів фактичного виконання зазначеного судового рішення, отримання будь-яких коштів на його виконання або реальної перспективи їх отримання у майбутньому. Із змісту самої заяви вбачається, що рішення у справі № 908/2634/24 станом на день звернення відповідача до суду із заявою не виконано, хоча з моменту набрання ним законної сили (04.04.2025) вже минуло більше календарного року. За таких обставин посилання відповідача на можливе отримання у майбутньому грошових коштів за рішенням у справі № 908/2634/24 ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджує наявності реальних підстав вважати, що після закінчення строку відстрочки рішення у даній справі буде виконано. Тим самим відповідач не враховує, що відстрочка надається не для очікування настання невизначених майбутніх подій, а за наявності доведених обставин, які свідчать про реальну можливість виконання рішення після закінчення строку відстрочки. Просить в задоволенні заяви відмовити.

У судому засіданні 24.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заяву про відстрочення виконання рішення, враховуючи аргументи представників сторін, суд зазначає наступне.

17.11.2025 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 748/01 від 26.09.2019 в сумі 50 712 135,21 грн, і присудив до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 50 712 135,21 грн, а також судовий збір у розмірі 760 682,03 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідача оскаржив його в апеляційному порядку і за підсумками апеляційного провадження Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 22.04.2026, згідно якої апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення Господарського суду запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2792/24 залишено без змін.

06.05.2026 на виконання рішення від 17.11.2025 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2792/24 видані відповідні два накази:

1) про стягнення заборгованості в сумі 50 712 135,21 грн;

2) про стягнення судового збору у розмірі 760 682,03 грн.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду від 17.11.2025 у справі № 908/2792/24 строком на один рік.

Стаття 1291 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання…

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочку виконання судового рішення докази та обставини, на які він посилається, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення цієї заяви з урахуванням наступного.

Стосовно тверджень відповідача про те, що на виконання рішення суду Запорізької області впливають обставини воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, як загальновідомий чинник, що об`єктивно ускладнює фінансову стійкість суб`єктів господарювання та потребує часу для відновлення належної платоспроможності, суд зазначає наступне.

Судом враховано, що Указом Президента України 24.02.2022 за № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і наразі триває.

Обставини воєнного стану вплинули не лише на відповідача, а й на позивача.

Позивач у справі не перебуває в кращому економічному становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини, стосуються обох сторін справи.

Суд не може не врахувати того, що невиконання боржником рішення суду, яка набрало законної сили, ставить у невигідне фінансове становище стягувача, оскільки останній фактично не отримує кошти, що позбавляє його права користуватися ними за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку стягувача, що є порушенням принципу справедливості та добросовісності господарських взаємовідносин.

Необхідно вказати, що рішення суду у даній справі від 17.11.2025 було предметом апеляційного перегляду, ініційованого саме відповідачем, і процедура апеляційного перегляду посприяла відтермінуванню дату набрання рішенням законної сили майже на п`ять місяців до 22.04.2026 (дата постанови суду апеляційної інстанції у даній справі).

Щодо посилань відповідача на складне фінансове становище, то складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення.

У будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Стосовно тверджень відповідача про те, що відстрочка виконання рішення надасть відповідачу можливість акумулювати кошти для погашення заборгованості, у тому числі за рахунок отриманих грошових коштів за рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2025 року у справі № 908/2634/24, і водночас забезпечить позивачу отримання присуджених сум у розумні строки, то суд зазначає наступне.

Згідно із відомостями комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду Господарського суду Запорізької області, у справі № 908/2634/24 Господарським судом Запорізької області постановлено рішення 19.02.2025 про задоволення позовних вимог ТОВ КД Енерджі 2 до держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення збитків у розмірі 31 175 725,00 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ становило 1 007 608 081,00 грн. Рішення суду від 19.02.2025 набрало законної сили 25.03.2025 і на примусове виконання рішення судом були видані відповідні накази від 07.04.2025 (про стягнення збитків та про стягнення судового збору).

Однак відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчила про фактичне виконання рішення суду від 19.02.2025 у справі № 908/2634/24, тому посилання на можливість акумулювати відповідачем грошові кошти за рахунок вказаного рішення є безпідставними.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що відповідачем не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що є підставою для розстрочення виконання рішення суду у справі на сім місяців.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КД Енерджі 2 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2791/24, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 25.06.2026.

Суддя І. С. Горохов