Ухвала суду № 137687861, 24.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/4/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2026 Справа № 908/3985/25

м.Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ РЕНТА ЛЮКС за вих. від 05.06.26 № 05.05.2026 (яка надійшла в системі «Електронний суд) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3985/25

за позовною заявою: керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТА ЛЮКС, 51206, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Миру, буд. 59

про стягнення 166 771,69 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від прокуратури: Токмаков О.І., посвідчення від 01.03.23 № 075796

від позивача: Кисельова О.О., виписка з ЄДР

від відповідача: Кузнєцов О.М., ордер серія АЕ № 1518276 від 23.06.26, Пустовойт А.В., довіреність від 22.06.26

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.26 у справі № 908/3985/25 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТА ЛЮКС на користь Запорізької міської ради безпідставно набуті кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 231010000:07:073:0057 у період часу з 01.03.22 по 01.02.23 в розмірі 166 771 грн 69 коп.;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТА ЛЮКС на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області кошти, витрачені в 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.26 апеляційну скаргу ТОВ РЕНТА ЛЮКС на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.26 у справі № 908/3985/25 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.26 у справі № 908/3985/25 без змін.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.26 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.26 у справі № 908/3985/25, судом 03.06.26 видано відповідні накази.

05.06.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява ТОВ РЕНТА ЛЮКС за вих. від 05.06.26 № 05.05.2026, в якій уповноважений представник останнього просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3985/25 в частині сплати ТОВ РЕНТА ЛЮКС грошових коштів у розмірі 169 194,09 грн до 31.12.26.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.26 вказану вище заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 09.06.26 судом призначено заяву ТОВ РЕНТА ЛЮКС за вих. від 05.06.26 № 05.05.2026 (яка надійшла в системі «Електронний суд) про відстрочення виконання рішення у справі № 908/3985/25 до розгляду у судовому засіданні 24.06.26 о 10 год. 30 хв. з повідомленням учасників справи.

12.06.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення (заперечення) з проханням залишити без задоволення заяву ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.26 у справі № 908/3985/25 в частині сплати грошових коштів у розмірі 169 194,09 грн до 31.12.26.

18.06.26 до суду в системі «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення за вих. від 18.06.26 № 57-101-4735вих-26 з проханням відмовити у задоволенні заяви представника ТОВ РЕНТА ЛЮКС про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3985/25.

24.06.26 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вих. від 24.06.26 № 2406/26 з проханням долучити до матеріалів господарської справи № 908/3985/25 докази сплати судового збору, а саме копію платіжної інструкції № 676 від 11.06.26.

Вказане клопотання прийнято судом до розгляду та долучено до справи.

Представник відповідача в засіданні 24.06.26 підтримав заяву ТОВ РЕНТА ЛЮКС за вих. від 05.06.26 № 05.05.2026 (яка надійшла в системі «Електронний суд) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3985/25 (проти якої заперечили прокурор та представник позивача).

Розглянувши в засіданні 24.06.26 вказану заяву ТОВ РЕНТА ЛЮКС про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3985/25, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник (ТОВ РЕНТА ЛЮКС) вказує, що:

«… Відповідно до виписки по рахунку ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» в АТ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2026 року по 01.06.2026 року загальний обсяг надходжень (кредитовий оборот) склав 136 768 грн 08 коп., тоді як загальний обсяг списань (дебетовий оборот) становив 136 718 грн 48 коп.

Згідно з випискою по рахунку ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» в АТ «АБ «РАДАБАНК» за період з 01.01.2026 року по 01.06.2026 року кредитовий оборот склав 3 227 894 грн 62 коп., а дебетовий оборот - 3 229 479 грн 67 коп.

Наведені банківські документи свідчать про те, що кошти, які надходять на рахунки Відповідача, використовуються для забезпечення поточної господарської діяльності підприємства, виконання договірних зобов`язань перед контрагентами, сплати податків та інших обов`язкових платежів, виплати заробітної плати працівникам, а також покриття поточних виробничих та адміністративних витрат.

За таких обставин одноразове стягнення всієї суми заборгованості у примусовому порядку призведе до суттєвого погіршення фінансового стану Відповідача, втрати обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, виникнення простроченої заборгованості перед працівниками, бюджетом та контрагентами, що може спричинити неплатоспроможність ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» та, як наслідок, призвести до його банкрутства.

Водночас ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» визнає обов`язковість виконання судового рішення та вживає всіх можливих заходів для забезпечення його виконання. Однак наявний фінансовий стан Відповідача, відсутність достатніх обігових коштів та необхідність забезпечення безперервного здійснення господарської діяльності об`єктивно унеможливлюють одноразове виконання рішення суду на даний час. У зв`язку з цим існують виняткові обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, що відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України є підставою для надання відстрочки його виконання.

Основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА ЛЮКС» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20). Основним джерелом доходу Товариства є надходження від передачі в оренду об`єктів нерухомості.

Протягом 2026 року фінансовий стан Відповідача суттєво погіршився у зв`язку зі скороченням доходів від господарської діяльності. Зокрема, зменшилася кількість орендарів та обсяги надходжень від орендних платежів, що підтверджується банківськими виписками по рахунках Товариства та звітом про фінансові результати товариства за 2025 рік.

Водночас ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» продовжувало нести витрати, пов`язані з утриманням нерухомого майна, сплатою податків і зборів, комунальних платежів, витрат на обслуговування об`єктів нерухомості та виконанням інших фінансових зобов`язань, необхідних для забезпечення його господарської діяльності. У зв`язку зі значним зменшенням доходів та необхідністю оптимізації витрат Відповідачем було прийнято рішення про відчуження одного з об`єктів нерухомого майна, який фактично не приносив доходу, проте потребував постійних витрат на його утримання та обслуговування.

Так, 02 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТА ЛЮКС» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САМАР ПАРК» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого Продавець передав у власність Покупця нерухоме майно, а саме земельну ділянку з розташованим на ній автозаправним комплексом.

Загальна вартість відчуженого нерухомого майна відповідно до умов Договору становить 194 082 грн 00 коп. (сто дев`яносто чотири тисячі вісімдесят дві гривні 00 копійок).

Відповідно до пункту 2.3 Договору купівлі-продажу Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю вартість нерухомого майна у розмірі 194 082 грн 00 коп. протягом одного року з моменту нотаріального посвідчення Договору, тобто до 02 лютого 2027 року.

На даний час зазначені грошові кошти Товариством ще не отримані, оскільки строк виконання Покупцем свого грошового зобов`язання не закінчився. Водночас саме надходження коштів за вказаним договором є основним джерелом, за рахунок якого Відповідач матиме змогу виконати свої зобов`язання, а саме рішення суду по справі № 908/3985/25.

Після ухвалення рішення Господарського суду у справі № 908/3985/25 ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» вжило заходів для отримання грошових коштів за договором купівліпродажу нерухомого майна та звернулося до ТОВ «САМАР ПАРК» із письмовим запитом щодо визначення конкретних строків виконання грошових зобов`язань за вказаним договором. У відповідь на зазначене звернення ТОВ «САМАР ПАРК» надало гарантійний лист, у якому підтвердило свої зобов`язання щодо оплати вартості придбаного нерухомого майна та повідомило, що перерахування грошових коштів у сумі 194 082 грн 00 коп. буде здійснено в період з 01 січня 2027 року по 31 січня 2027 року.

Таким чином, відсутність у Товариства на даний час достатніх грошових коштів для одноразового виконання рішення суду має тимчасовий характер та обумовлена об`єктивними обставинами, що підтверджуються виписками з банківських рахунків, умовами укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна та строками виконання грошових зобов`язань Покупцем.

Проаналізувавши рух грошових коштів по банківським рахункам ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» у сукупності з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, можна зробити висновок, що на даний час Відповідач не маємо достатніх коштів, або інших можливостей щоб виконати рішення суду в добровільному порядку, це призведе до виконання рішення суду через органи виконавчої служби та як наслідок до арешту рахунків. Водночас примусове стягнення коштів з рахунків ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» не забезпечить фактичного та повного задоволення вимог Стягувача у найкоротший строк, оскільки наявні залишки коштів та сукупний очікуваний поточний дохід товариства є недостатніми для повного погашення заборгованості. Натомість арешт рахунків та примусове списання коштів фактично унеможливлять здійснення Відповідачем господарської діяльності, проведення розрахунків з контрагентами, сплату податків та обов`язкових платежів, а також виплату заробітної плати працівникам. …».

На підтвердження доводів, викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду у цій справі, ТОВ РЕНТА ЛЮКС надано:

- заключну виписку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку: № НОМЕР_1 за період з 01.01.26 по 01.06.26;

- виписку в АТ «АБ «РАДАБАНК» по рахунку: № НОМЕР_2 за період з 01.01.26 по 01.06.26;

- фінансову звітність малого підприємства від 01.01.26 за 2025 рік;

- довідку з опендатабот від 04.06.26 про відсутність нерухомості;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.26;

- витяги з Державного реєстру речових прав від 03.02.26;

- гарантійний лист ТОВ «САМАР ПАРК» за вих. від 01.06.26 № 125/06-26.

В обґрунтування своїх заперечень прокурором зазначено наступне:

«… Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися й інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Так, cкладне фінансове становище відповідача, наявність кредитних зобов`язань, значні виробничі витрати, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).

Аналогічні висновки суду зазначені й в pішенні Конституційного Суду України № 5-np/2013 від 26.06.2013. …

Таким чином, кошти, що підлягають стягненню з ТОВ «РЕНТА ЛЮКС`будуть використані на потреби міста та територіальної громади, у тому числі й для фінансування нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, що зумовлює необхідність своєчасного надходження до бюджету.

Набуваючи у власність майно з метою отримання прибутку, Відповідач повинен був розуміти наявність комерційних ризиків від такої діяльності, тому твердження щодо відсутності доходу з оренди нерухомого майна, не може бути прийнято судом як підстава для розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, перевіркою деталізованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з`ясовано, що ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» у 2026 році припинено право власності на 18 об`єктів нерухомого майна. Зокрема, відповідно до копій договорів купівлі-продажу та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна загальна вартість реалізованого майна ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» склала 7 477 487,32 грн. При цьому в більшості вищезазначених договорі купівлі-продажу п. 2.3 передбачено, що підписання представником Продавця (ТОВ «РЕНТА ЛЮКС») цих договорів свідчить про проведення з Продавцем розрахунку у повному обсязі та відсутність з його боку будь-яких претензій фінансового характеру відносно Покупця.

Також відповідно до фінансової звітності малого підприємства за 2025 рік, долученого представником ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» до заяви про відстрочення виконання рішення суду, товариством задекларовано 4 828,7тис. грн. чистого прибутку за реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг). Тому аргументи ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» щодо скрутного матеріального становища не відповідають дійсності, тому відсутні підстави для розстрочення рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2026 у справі № 908/3985/25 в частини стягнення з ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» на користь Запорізької міської ради безпідставно набутих коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 231010000:07:073:0057 у період часу з 01.03.2022 по 01.02.2023 в розмірі 166771 грн. 69 коп.

Крім того, на виконання п. 5 ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026 у справі № 908/3985/25 повідомляю, що листування між сторонами та окружною прокуратурою перебуває в матеріалах судової справи № 908/3935/25. Крім того, до вказаної заперечення долучено докази разом з відомостями щодо скерування їх учасникам справи. Вказані докази, спростовують скрутне матеріальне становище ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» та відповідно відсутність підстав для задоволення їх заяви про розстрочку виконання рішення суду. Інше листування між сторонами, окрім заявленого відсутнє. …».

В обґрунтування своїх заперечень представником позивача зазначено таке:

«…Заявляючи про відстрочення виконання судового рішення до 31 грудня 2026, заявником не надано жодного доказу на підтвердження здатності виконати ним боргові зобов`язання.

Виробнича чи інша комерційна активність за рахунок власних чи залучених ресурсів (виконання робіт, надання послуг, продаж продукції власного виробництва, залучення інвестицій тощо за фактично укладеними господарськими договорами) заявником суду не продемонстрована.

Відтак, заявник не довів, що його заява обґрунтована реальними намірами виконати рішення суду, а не зумовлена бажанням ухилитися (хоч не надовго) від його виконання.

Безпідставне надання відстрочення у виконанні судового рішення без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв`язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.

Посилання представника Відповідача на складний фінансовий стан боржника, відсутності вільних оборотних коштів та наявністю інших грошових зобов`язань, не можуть вважатися обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання рішення суду, оскільки є загальними для всіх осіб та не звільняють від обов`язку виконувати судові рішення та сплачувати плату за землю.

З огляду на викладене, твердження Відповідача про те, що воно не має достатньої фінансової можливості виконати рішення суду одразу у повному обсязі через відсутність достатнього фінансового забезпечення є безпідставним та таким, що не підтверджується належними доказами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Заявником ТОВ «РЕНТА ЛЮКС», в особі представника Чернушенко О.В., подано заяву про відстрочення виконання рішення суду 05.06.2026, тобто за 9 (дев`ять) місяців до спливу річного строку, визначеного ч.5 ст. 331 ГПК України (рішення суду від 06.03.2026).

Тому, враховуючи вищевикладене та приписи наведеної норми, якою визначено, що розстрочення/відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати один рік з дня ухвалення такого рішення, вважаємо, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» про відстрочення виконання рішення суду від 06.03.2026 у справі № 908/3985/25. …».

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси (відповідно до ст. 18 ГПК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом враховано, що згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (ч. 1). Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує (ч. 4): 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч. 6). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно із п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення (розстрочення), можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:

- як свідчить зміст договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.26 (посвідчений 02.02.26 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Єдаменко О.А., зареєстровано в Реєстрі … за № 75), який (договір) було укладено під час розгляду Господарським судом Запорізької області цієї господарської справи за № 908/3985/25, а саме: (розділ 1, предмет договору …) ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» (ПРОДАВЕЦЬ) передав (продав) у власність ТОВ «САМАР ПАРК» (ПОКУПЕЦЬ) нерухоме майно земельну ділянку із кадастровим № 1221455800:01:072:0012 загальною площею 0, 1000 га із розташованим на ній автозаправним комплексом за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селищна рада Слобожанська. Згідно із розділом 2 (п. 2.3.) вказаного договору (Ціна договору та порядок проведення розрахунків), покупець зобов`язаний сплатити продавцеві 194 082,00 грн. протягом року з моменту нотаріального посвідчення цього договору;

- на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.26 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.26 у справі № 908/3985/25, судом 03.06.26 видано відповідні накази;

- 05.06.26 ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» було подано заяву про відстрочення виконання рішення суду у цій справі;

- відповідачем (заявником) надано суду доказ часткового погашення визначеної до стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили, суми судового збору у розмірі 2 422,40 грн;

- із фінансової звітності малого підприємства ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» за 2025 рік вбачається, що товариством задекларовано чистий прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі 4 828,7 тис. грн;

- показники фінансової звітності малого підприємства за 2025 рік свідчать про здійснення ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» господарської діяльності та отримання прибутку, а тому не підтверджують його, заявника, скрутний фінансовий стан;

- реалії сьогодення (станом на дату постановлення цієї ухвали введено та продовжує діяти режим воєнного стану);

- в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, у т.ч. орендної плати за користування земельними ділянками є обов`язком суб`єктів господарювання, який (обов`язок) безпосередньо впливає на обороноздатність держави, забезпечення фінансування заходів з розвитку територіальної громади м. Запоріжжя, виконання функцій місцевого самоврядування;

- вплив режиму воєнного стану та економічний стан ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» у заявленому вигляді у прифронтовому регіоні (у даному конкретному випадку) не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/3985/25;

- відстрочення виконання рішення є винятковим заходом, застосування якого повинно забезпечувати баланс інтересів сторін, а безпідставне надання відстрочення призводить до порушення прав стягувача та фактичного відтермінування відновлення його порушених прав;

- наявність інфляційних процесів у економіці держави;

- заявляючи про відстрочення виконання судового рішення в строк до 31.12.26, тобто строком майже на 6 місяців від дати звернення до суду із вказаною заявою про відстрочення виконання рішення суду заявником не надано суду доказів на підтвердження здатності виконання ним своїх боргових зобов`язань та реальними намірами відповідача виконати рішення суду у цій справі (у т.ч. приймаючи до уваги те, що відповідно до розділу 2, пункт 2.3. покупець … зобов`язаний сплатити продавцеві 194 082,00 грн протягом року з моменту нотаріального посвідчення цього договору, тобто фактично у строк до 02.02.27, який значно перевищує строк до 31.12.26),

суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено та не підтверджено відповідними доказами обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у цій справі, або роблять його (виконання рішення) неможливим.

А тому, як наслідок, судом відмовляється у задоволенні заяви ТОВ РЕНТА ЛЮКС за вих. від 05.06.26 № 05.05.2026 (яка надійшла в системі «Електронний суд) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3985/25 у заявленому вигляді.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 53, 74, 76-78, 233-235, 239, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ТОВ РЕНТА ЛЮКС за вих. від 05.06.26 № 05.05.2026 (яка надійшла в системі «Електронний суд) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3985/25 відмовити.

Екземпляр (копію) ухвали надіслати учасникам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею 24.06.26 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун