Ухвала суду № 137687842, 24.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/129/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2026 Справа № 908/2285/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав про відстрочення виконання судового рішення (ухвали суду) у справі № 908/2285/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Стрім Енерджі, 08141, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Кошова, буд. 122, прим. 57/6

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав, 69015, м. Запоріжжя, вул. Інженера Купера (Мінська), буд. 5

про стягнення коштів

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився ;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Корольов Д.О., адвокат, ордер серії АР № 1259208 від 18.08.2025;

установив

10.06.2026 через підсистему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав суд отримав заяву з проханням відстрочити виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.05.2026 у справі № 908/2285/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Стрім Енерджі судових витрат у сумі 48 791,20 грн до моменту прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду Запорожспецсплав.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.06.2026, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою 12.06.2026 суд прийняв заяву до розгляду, розгляд заяви призначив на 24.06.2026 о 10:10.

Ухвала суду від 12.06.2026 була того ж дня 12.06.2026 доставлена до електронних кабінетів позивача, відповідача та їх представників, які здійснювали представництво інтересів сторін під час розгляду справи (адвокатам Недову Д.С., Нахаю В.В. та Корольову Д.О.), про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Ухвалою від 16.06.2026 суд задовольнив заяву представника відповідача адвоката Корольова Д.О. про участь в судовому засіданні у справі № 908/2285/25 з розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення в режимі відеоконференції.

Технічна фіксація судового засідання 24.06.2026 здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Судом перевірені повноваження присутнього в засіданні представника відповідача. Відводів складу суду не заявлено.

Представник відповідача (заявника) підтримав вимоги заяви про відстрочення виконання судового рішення (ухвали суду), яку просить суд задовольнити. В обґрунтування вимог посилається на такі обставини, зокрема: ухвалою від 13.05.2026 суд задовольнив заяву позивача та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 48 791,20 грн. Ухвала суду від 13.05.2026 року набрала законної сили з моменту її проголошення, і на її виконання вже видано наказ про примусове стягнення від 26.05.2026 року. Відповідач не погоджується із вказаною ухвалою суду, оскільки вважає її такою, що винесена з грубим порушенням норм процесуального права та всупереч висновкам Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25. Відповідач оскаржив ухвалу суду першої інстанції від 13.05.2026 в апеляційному порядку. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.06.2026 у справі № 908/2285/25 прийняв апеляційну скаргу відповідача до розгляду, відкрив апеляційне провадження та призначив судове засідання на 01.07.2026. На думку відповідача, існує очевидна загроза того, що до ухвалення постанови апеляційним судом кошти в розмірі 48 791,20 грн будуть примусово стягнуті з рахунків відповідача державною виконавчою службою чи приватним виконавцем. Примусове стягнення вказаних коштів до моменту перегляду справи судом апеляційної інстанції призведе до безпідставного вилучення оборотних коштів відповідача, що негативно вплине на його поточну господарську діяльність. Крім того, у разі скасування ухвали від 13.05.2026 року судом апеляційної інстанції, відповідач зазнає додаткових труднощів та збитків, пов`язаних із процедурою повороту виконання судового рішення. Відстрочення виконання ухвали до моменту ухвалення фінальної постанови апеляційним судом дозволить зберегти баланс інтересів сторін, попередити безпідставне та передчасне стягнення коштів і захистити стабільність господарського обороту, а також забезпечить дотримання принципу процесуальної економії та дасть можливість уникнути ініціювання нового судового процесу, пов`язаного з поворотом виконання. При цьому представник відповідача наголосив на тому, що ТОВ Запорожспецсплав діє як добросовісний учасник господарських правовідносин. Відповідач достроково та в повному обсязі виконав свої договірні зобов`язання перед позивачем, повернувши поворотну фінансову допомогу в розмірі 1 270 000,00 грн ще 27.10.2025. На думку представника відповідач, це свідчить про відсутність у відповідача наміру ухилятися від виконання законних зобов`язань, а ініціювання цієї заяви - зумовлено виключно захистом від неправомірного та передчасного стягнення судових витрат, правомірність яких є предметом апеляційного провадження. Предметом позову у справі № 908/2285/25 було стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошей а підставами позову у даній справі є приписи статті 1212 ЦК України. Ціна позову становила 1 270 000,00 грн. Інших позовних вимог позивачем у даній справі не заявлялося, зокрема не змінювався предмет позову та не заявлялося позовної вимоги про визнання договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/06-2022 від 01.06.2022 недійсним, що є обов`язковим для спростування презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Однак, відповідач ніколи не визнавав у повному обсязі заявлені позовні вимоги, що підтверджується відзивом на позовну заяву від 19.08.2025 з додатками, запереченнями (на відповідь на відзив) від 09.09.2025 з додатками, заявою свідка № 1968 від 09.09.2025 (містяться в матеріалах справи). Натомість, відповідач завжди визнавав своє грошове зобов`язання перед позивачем щодо повернення наданої ним поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 1 270 000,00 грн. Таким чином, спірним у даній справі були ключові питання - чи є сума заборгованості безпідставно набутими грошовими коштами або сумою поворотної фінансової допомоги, яка підлягає поверненню відповідно до умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/06-2022 від 01.06.2022, та чи обрав позивач належний та ефективний спосіб захисту свого порушеного права та інтересу? Відповідач діяв як добросовісний контрагент і здійснив повернення коштів на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/06-2022 від 01.06.2022, а не на виконання вимог безпідставного кондикційного позову позивача. З огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту свого порушеного права та дострокове повернення основного боргу, вина відповідача у виникненні цього спору повністю відсутня, а інтереси стягувача жодним чином не будуть порушені тимчасовим відстроченням. Представник просить суд задовольнити вимоги заяви та відстрочити виконання ухвали суду від 13.05.2026 у справі № 908/2285/25 про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 48 791,20 грн до моменту прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача щодо цієї ухвали Господарського суду Запорізької області.

Відповідач будь-яких пояснень на заяву відповідача не надав.

У засіданні 24.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення (ухвали суду), враховуючи аргументи представника відповідача, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 30.10.2025 Господарський суд Запорізької області провадження у справі № 908/2285/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Стрім Енерджі до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1 270 000,00 грн, закрив, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою від 13.05.2026 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат повністю; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Стрім Енерджі про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнив частково та присудив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Стрім Енерджі судовий збір за подання позовної заяви в сумі 15 240,00 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 1211,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у розмірі 2340,00 грн.

26.05.2026 на виконання ухвали від 13.05.2026 суд видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Стрім Енерджі судового збору за подання позовної заяви, судового збору за подання заяви про забезпечення позову, витрат на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, на загальну суму 48 791,20 грн.

Не погодившись із ухвалою суду від 13.05.2026, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.06.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2026 у справі № 908/2285/25; витребував матеріали справи № 908/2285/25 у Господарського суду Запорізької області; розгляд справи призначив в судовому засіданні на 01.07.2025 о 10:3, інш.

У зв`язку із витребуванням судом апеляційної інстанції справи № 908/2285/25 для здійснення апеляційного провадження, 15.06.2026 супровідним листом №908/2285/25/377/26 матеріали справи № 908/2285/25 у чотирьох томах Господарським судом Запорізької області були надіслані до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідач просить відстрочити виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.05.2026 у справі № 908/2285/25 до моменту прийняття судом апеляційної інстанції постанови за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на зазначену ухвалу.

22.06.2026 до суду повернувся оригінал наказу від 26.05.2026 у справі № 908/2285/25, виданий на виконання ухвали від 13.05.2026 у справі, про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позовної заяви, судового збору за подання заяви про забезпечення позову, витрат на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, на загальну суму 48 791,20 грн.

Судом на сайті Укрпошти здійснено відстеження руху поштового відправлення оригіналу наказу від 26.05.2026 у справі № 908/2285/25 за трек-номером відправлення R067184166590, та встановлено причини повернення поштового відправлення без вручення адресатові (ТОВ Нью Стрім Енерджі), а саме закінчення встановленого терміну зберігання.

Стаття 1291 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання…

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочку виконання судового рішення докази та обставини, на які він посилається, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення цієї заяви з урахуванням наступного.

Апеляційне оскарження ухвали суду від 13.05.2026 не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання цієї ухвали.

За положеннями ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала суду від 13.05.2026 набрала законної сили у передбаченому ГПК України порядку 13.05.2026, а тому підлягає виконанню.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Варто зауважити, що відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому суд враховує те, що невиконання боржником рішення суду, яка набрало законної сили, ставить у невигідне фінансове становище стягувача, оскільки останній фактично не отримує кошти, що позбавляє його права користуватися ними за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку стягувача, що є порушенням принципу справедливості та добросовісності господарських взаємовідносин.

Також суд зауважує, що вимога відповідача про надання відстрочення виконання судового рішення не є визначеною у розумінні процесуального законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Законодавство України не передбачає можливості відстрочити виконання рішення суду до настання невизначеної «майбутньої події», як то просить відповідач до моменту прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача.

Законодавець та стала судова практика відстрочення виконання судового рішення прив`язують до конкретної дати, певного періоду часу.

Відстрочення виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

У зв`язку із наведеним, суд вважає заявлення вимоги про відстрочення виконання судового рішення у залежності до настання певної події у майбутньому недопустимим, оскільки строк відтермінування виконання судового рішення, що набрало законної сили, має бути об`єктивним, невідворотним і зрозумілим для сторін.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

При цьому, суд враховує те, що невиконання рішення суду боржником ставить у невигідне фінансове становище стягувача, оскільки останній фактично не отримує кошти, що позбавляє його користуватися останніми за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку стягувача, що є порушенням принципу справедливості та добросовісності господарських взаємовідносин.

Підставою для встановлення відстрочки виконання рішення суду може бути доведена належними та допустимими доказами обставина, яка робить виконання такого рішення неможливим. Більше того, заявник має довести повну відсутність грошових коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідач зауважує на тому, що він є добросовісним учасником господарських правовідносин. Відповідач достроково та в повному обсязі виконав свої договірні зобов`язання перед позивачем, повернувши поворотну фінансову допомогу в розмірі 1270000,00 грн ще 27.10.2025.

Поряд з цим у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту скрутного економічного становища відповідача наразі, доказів відсутності у відповідача коштів для виконання ухвали суду від 13.05.2026 у даній справі також не надано.

Посилання відповідач на те, що кошти в розмірі 48 791,20 грн будуть примусово стягнуті з рахунків відповідача державною виконавчою службою чи приватним виконавцем, і примусове стягнення вказаних коштів до моменту перегляду справи судом апеляційної інстанції призведе до безпідставного вилучення оборотних коштів відповідача, що негативно вплине на його поточну господарську діяльність, спростовуються тим фактом, що 22.06.2026 до суду повернувся направлений позивачу (як стягувачу) оригінал наказу від 26.05.2026, виданий на виконання ухвали від 13.05.2026, без вручення адресатові. Отже наказ суду про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в загальному розмірі 48 791,20 грн не перебуває наразі на примусовому виконанні в державній виконавчій службі чи у приватного виконавця.

Сам відповідач не надав суду доказів того, що державною виконавчою службою чи приватним виконавцем розпочата процедура примусового виконання наказу суду від 26.05.2026, виданого на виконання ухвали від 13.05.2026 у справі № 908/2285/25.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки виконання судового рішення (ухвали суду).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожспецсплав про відстрочення виконання судового рішення (ухвали суду) у справі № 908/2285/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 25.06.2026.

Суддя І. С. Горохов