Рішення № 137687620, 25.06.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2026 Справа № 916/5357/25

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень" м. Херсон

про стягнення 206 367,47грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 206 367,47грн, що складається з основної заборгованості у розмірі 205994,99грн та 3% річних у розмірі 372,48грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №3340 від 27.11.2018 про постачання електричної енергії у частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період лютий 2022.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 судом було відкрито провадження у справі №916/5357/25, прийнято справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 передано справу №916/5357/25 за правилами виключної підсудності до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.05.2026 прийнято до свого провадження справу №916/5357/25; вирішено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору, заперечень та доказів. Крім того, вказаною ухвалою судом встановлено позивачу строк до 18.05.2026 включно (враховуючи час пересилання засобами зв`язку) для надання письмових обґрунтованих пояснень: 1) щодо визначення дати вручення відповідачу спірного рахунку за лютий 2022 - 29.09.2025, визначити чим це підтверджується; 2) про підстави застосування в інформації, наданій оператором системи розподілу, розрахункового коефіцієнта « 80», « 200» за формулою: К=К(ТС)хК(ТН) до різниці показів приладу обліку відповідача. Також судом вказано про обов`язок відповідача в силу приписів ч. 6 ст.6 ГПК України зареєструвати власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

15.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача на виконання ухвали суду від 01.05.2026 надійшли письмові пояснення №б/н від 14.05.2026 з додатками, у яких просить їх долучити до матеріалів справи, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

24.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення №б/н від 24.06.2026 з додатками, у яких просить їх прийняти та долучити до матеріалів справи лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №64/7839-вих від 23.06.2026, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Порядок повідомлення та виклику учасників справи у судове засідання визначено ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

За приписами ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до вищенаведених приписів законодавства копії ухвал від 05.01.2026, 06.04.2026 та 01.05.2026 були надіслана до Електронного кабінету позивача та згідно довідок, сформованих у системі "Діловодство спеціалізованого суду", доставлені 06.01.2026, 06.04.2026 та 01.05.2026 відповідно до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".

Станом на час відкриття провадження та винесення рішення у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітень» не зареєструвало власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. В силу вимог ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) для юридичних осіб реєстрація електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС є обов`язковою.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне:

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час порушення провадження у справі та станом на час винесення рішення у справі місцезнаходження відповідача значиться за наступною адресою: 73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 1.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відтак, копії ухвал були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до положень ст.242 ГПК України засобами поштового зв`язку на адресу зазначену у ЄДР, однак поштові відправлення було повернуто відправнику з позначками: «одержувач відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання».

Відтак, ухвали суду не були отримані відповідачем з незалежних від суду причин. Будь-яких відомостей щодо зміни реєстрації місцезнаходження відповідача господарському суду не надходили.

Згідно з ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали, які направлені на відомі суду юридичну адресу, вважаєються врученими відповідачу.

Суд не зобов`язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідно у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у cправі №926/1739/24, від 01.08.2025 у справі №910/13511/22).

За змістом ч.6 ст.120 ГПК суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У Єдиному державному реєстрі міститься інформація щодо наявності у відповідача засобів телефонного зв`язку - НОМЕР_1. З огляду на викладене, для належного інформування відповідача про розгляд справи судом вчинялися спроби направлення телефонограми за вказаним номером, однак телефонограму не було прийнято, за вказаним номером абонент повідомила, що не має відношення до ТОВ «Квітень», разом з цим не представилась.

Матеріали справи містять скріншот сервісу "Особистий кабінет" де у реквізитах споживача зазначена електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 та номери телефонного зв`язку - НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. Судом направлено на вказану електронну адресу копію ухвали суду від 01.05.2026, та згідно довідки про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи, ухвала була доставлена 04.05.2026. Також судом вчинялися спроби направлення телефонограми за вказаними телефонними номерами, але зв`язок встановити не вдалося.

Додатково, судом розміщено відповідне оголошення для відповідача на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, сторони у справі не були позбавлені можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальним документом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №916/5357/25.

Станом на момент винесення рішення відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" розміщено на офіційному веб-сайті https://www.dn.yasno.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до вказаного договору.

Як стверджує позивач у позовній заяві, 27.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітень» приєдналось до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" шляхом подання заяви-приєднання на умовах Індивідуальної комерційної пропозиції "Періодична" (Додаток 2 до договору), початок постачання 01.01.2019.

Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв`язку з російською агресією та проведенням бойових дій у Донецькій області оригінали заяви-приєднання та підписаної комерційної пропозиції не збереглись. У підтвердження виникнення договірних відносин з 27.11.2018 позивачем надано суду копії рахунків за попередні періоди та банківських виписок по рахунку ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 29.12.2018, від 27.01.2020, від 03.02.2020, від 09.02.2021, якими підтверджується здійснення оплат відповідачем за попередні періоди у 2019, 2020, 2021, 2022 на підставі виставлених позивачем рахунків за електричну енергію. Також виникнення договірних відносин з 27.11.2019 підтверджується інформацією з білінгової системи позивача, скріншот якої міститься у матеріалах справи.

Разом з цим, як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з втратою частини документів на паперових носіях, 24.09.2025 з супровідним листом №1735 від 24.09.2025 позивач направив відповідачу дублікати договірних документів для підписання.

Доказів повернення позивачу підписаних та скріплених печаткою договірних документів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи №914/1680/18).

В матеріалах справи наявні виписки АБ «Укргазбанк» №б/н від 20.08.2025 по особовому рахунку позивача період 08.02.2022-08.02.2022 та період 10.02.2022-10.02.2022, відповідно до яких відповідачем 08.02.2022, 10.02.2022 здійснювались оплати за електроенергію з посиланням на договір №3340.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 79, 86 ГПК України відповідно до свого внутрішнього переконання суд робить висновок про виникнення договірних відносин між сторонами з 27.11.2018 за договором № 3340 від 27.11.2018 про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, 27.11.2018 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квітень» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №3340 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.1 цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі-споживач) постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони. (п.1.2 договору).

За змістом п.2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За приписами п.3.4 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Відповідно до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміни ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):

1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін;

2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5 договору).

За змістом п.5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до пп.1 п.6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (пп.1 п.7.1 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1 договору).

За змістом п.13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

Пунктом 13.7 договору передбачено, що у разі направлення споживачу повідомлень та іншої інформації засобами поштового зв`язку, то датою отримання таких повідомлень буде вважатися п`ятий календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку (кур`єрською доставкою) відповідних повідомлень постачальника.

Відповідно до п. 13.8 договору додатки до договору, в тому числі публічні, сформовані постачальником та розміщені на сайті є невід`ємною частиною договору.

Додатком 2 до договору є індивідуальна Комерційна пропозиція "Періодична" (далі - комерційна пропозиція) постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів, в якій визначено ціну електричної енергії, порядок оплати, тощо.

Пунктом 4.2 комерційної пропозиції прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати, тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб на дату початку дії нового ринку забезпечити їх коректне відображення.

Відповідно до п.5.1 комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення планового обсягу споживання електричної енергії в розрахунковому місяці на прогнозну ціну що розраховується постачальником виходячи з аналізу оптового ринку (прогнозів виробництва і споживання, графіків обмеження потужності та споживання, дефіциту виробничих потужностей, зміни цін на організованих площадках торгівлі електроенергією тощо) з урахуванням регульованих ціни на передачу та розподіл.

За умовами п.6.1 комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особовий кабінет».

У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел. листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку оторимання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач).

Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

За змістом п.6.2 комерційної пропозиції акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день надання звіту.

Пунктом 8.1 комерційної пропозиції передбачено, що у разі, якщо споживач порушив терміни оплати, зараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, до дати повної оплати, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно п.11.2 комерційної пропозиції договір на умовах даної комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1. цієї комерційної пропозиції.

У разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції (п.13.6 комерційної пропозиції).

За умовами п.10.3 комерційної пропозиції договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.

Комерційна пропозиція підписана та скріплена печаткою з боку позивача.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу, позивачем надано суду складений та підписаний зі свого боку акт № б/н від 28.02.2022 прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 (обсяг 103924кВт*год) на суму 502787,22грн (у т.ч ПДВ), розрахункові коефіцієнти 80 та 200.

Згідно виписок АБ «Укргазбанк» №б/н від 20.08.2025 по особовому рахунку позивача період 08.02.2022-08.02.2022 та період 10.02.2022-10.02.2022, які приєднано до матеріалів справи, відповідачем 08.02.2022 здійснено оплату у розмірі 200001,00грн з призначення платежу «оплата за електроенергію в січні 2022р за договором №3340, у т.ч. ПДВ 20% - 33333,5грн.» та оплату у розмірі 296750,05грн з призначення платежу «оплата за електроенергію в лютому 2022р за договором №3340, у т.ч. ПДВ 20% - 49458,54грн.»; 10.02.2022 перераховано позивачу 185 600,00грн з призначення платежу: «оплата за електроенергію в січні 2022р за договором № 3340, у т.ч. ПДВ 20% - 30933,33 грн.».

У позовній заяві позивач стверджує, що після погашення нарахувань за попередні періоди, які не є спірними в межах цієї справи, в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період лютий 2022 зараховано 42,18грн як надлишок оплат здійснених 08.02.2022 на суму 200 001,00грн та від 10.02.2022 на суму 185600,00грн. Платіж від 08.02.2022 у розмірі 296 750,05грн зараховано повністю в погашення спірного розрахункового періоду лютий 2022.

Як зазначено у позовній заяві та вбачається із рахунку, позивачем дійсно зараховано вищевказані платежі у загальному розмірі 296792,23грн як часткову оплату за розрахунковий період лютий 2022 року.

Позивачем оформлений рахунок за спожиту електроенергію за лютий 2022 року - №3340 від 03.03.2022 на суму 205994,99грн. (з урахуванням сплати 296 792,23грн) (у т.ч ПДВ), кінцева дата сплати - 11.03.2022.

24.09.2025 позивачем на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку направлено супровідний лист №1729 від 22.09.2025 з актом №б/н від 28.02.2022 та рахунком №3340 від 03.03.2022, згідно трекінгу АТ «Укрпошта», який міститься у матеріалах справи, поштове відправлення 26.09.2025 отримано відділенням зв`язку в якому обслуговується одержувач.

08.10.2025 позивачем на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку направлено супровідний лист №24/9914 від 01.10.2025 з претензією № 24/9915 від 01.10.2025, у якій позивач просить сплатити борг за спожиту електричну енергію за період лютий 2022р.

Підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення суми боргу у розмірі 205994,99грн, 3% річних у сумі 372,48грн стало невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати повної вартості електричної енергії за спірний період лютий 2022.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між учасниками справи договору про постачання електричної енергії споживачу №3340 від 27.11.2018.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №3340 від 27.11.2018 розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажом, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За змістом п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Згідно п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до п.2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно абз. 2 п.4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п.10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п.12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п.8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Відповідно до листа №64/8832-вих від 08.08.2025 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», який було направлено позивачу у відповідь на лист №24/8321-вих від 31.07.2025, між відповідачем та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» укладений та діє договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №3340 від 01.01.2019, також у листи надано інформацію щодо об`єктів відповідача.

У відповідь на лист №24/8049 від 24.07.2025 позивача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - ОСР) листом №67/11107-вих від 30.09.2025 надало інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживача, згідно якої за період лютий 2022 року обсяг спожитої електроенергії відповідачем становить 103924кВт*год, відповідно до додатку 1 до листа розрахунковий коефіцієнт 80 та 200.

Вказані відомості відповідають об`ємам споживання відображеним у акті №б/н від 28.02.2022 та рахунку №3340 від 03.03.2022 за період лютий 2022.

Щодо підстави застосування в інформації, наданій оператором системи розподілу, розрахункового коефіцієнта « 80», « 200» за формулою: К=К(ТС)*К(ТН) до різниці показів приладу обліку відповідача, позивач у письмових поясненнях №б/н від 14.05.202, зазначив, що відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022р. у відповідача є приєднання ЕІС-код ТКО 62Z4938513469238 з встановленим трансформатором струму 400/5, розрахунковий коефіцієнт трансформації струму - 80; ЕІС-код ТКО 62Z3734800584484 з встановленим трансформатором струму 1000/5, розрахунковий коефіцієнт трансформації струму - 200, позивач стверджує, що саме з такими технічними параметрами був згоден відповідач, у підтвердження чого надає копії рахунків за попередні періоди (листопад 2021, грудень 2021, січень 2022) та докази оплати вказаних рахунків відповідачем. Також, звертає увагу на те, що при здійсненні нарахувань позивач використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ, таким чином обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку ТКО відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати.

Разом з цим, як стверджує позивач у поясненнях та як вбачається з доказів, які приєднано до пояснень, позивач листом №24/2828 від 05.05.2026 звернувся до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з проханням надати пояснення про підстави застосування коефіцієнта К= К(ТС)* К(ТН) при визначенні обсягу спожитої споживачем електричної енергії у лютому 2022р.

У відповіді на вказаний лист, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» листом №64/7839-вих від 23.06.2026 надало пояснення щодо розрахункового коефіцієнта « 80», « 200». Так, відповідно до пояснень влаштування вузлів обліку електричної енергії здійснюється у відповідності до нормативних документів та роз`яснюється законність підстав застосування розрахункового коефіцієнта « 80», « 200» за формулою: К=К(ТС)хК(ТН) до різниці показів приладу обліку відповідача.

Об`єми споживання за період лютий 2022 не спростовані відповідачем, вказані у акті обсяги споживання відповідають даним, отриманим від оператора системи розподілу. Таким чином, позивачем нарахована плата за спожиту електричну енергію з урахуванням отриманих від оператора даних, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Факт отримання електроенергії у вказаному в спірному акті об`ємі не спростований відповідачем в розумінні ст.ст.76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Передання позивачем електроенергії відповідачу за договором надає позивачу законне очікування, що вартість поставленої електроенергії за цим договором буде оплачена, виходячи з погодженої сторонами вартості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За змістом п.5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.5.1 комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення планового обсягу споживання електричної енергії в розрахунковому місяці на прогнозну ціну що розраховується постачальником виходячи з аналізу оптового ринку (прогнозів виробництва і споживання, графіків обмеження потужності та споживання, дефіциту виробничих потужностей, зміни цін на організованих площадках торгівлі електроенергією тощо) з урахуванням регульованих ціни на передачу та розподіл.

За умовами п.6.1 комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особовий кабінет».

У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел. листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач).

Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Як вже встановлено судом, 24.09.2025 супровідним листом №1729 від 22.09.2025 акт та рахунок за спірний період були направлені засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача, та згідно трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення прибуло 26.09.2025 до відділення у якому обслуговується одержувач.

Виходячи з умов п.6.1 комерційної пропозиції, датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання його поштовим відділенням зв`язку, тобто 29.09.2025.

З огляду на викладене, враховуючи умови п.5.7 договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем за спожиту електроенергію за період лютий 2022 до 06.10.2025 включно та з 07.10.2025 почалося прострочення виконання грошових зобов`язань.

Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості за період лютий 2022 у розмірі 205 994,99грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу, отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань по оплаті електроенергії за період лютий 2022 року, позивачем також заявлено до стягнення 3% у розмірі 372,48грн річних.

Розглянувши вимоги про стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем на виниклу за лютий 2022 заборгованість з 10.10.2025 по 31.10.2025.

Судом встановлено, що обраний позивачем період нарахування 3% річних є правомірним та арифметично вірним, заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень» (73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31132432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму заборгованості у розмірі 205994,99грн, 3% річних у розмірі 372,48грн та судовий збір у розмірі 2476,41грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026.

Суддя Ю.В. Макарова