Ухвала суду № 137687389, 25.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3742/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хімдивізіон", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Компанії U Target GmbH, Wien, Republik Osterreich (м. Відень, Республіка Австрія)

про стягнення 174200,00 євро,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Хімдивізіон" через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Компанії U Target GmbH заборгованості у сумі 174200,00 євро.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару за контрактом № 711/25 від 07.11.2025.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Так, за змістом частини третьої статті 162 цього Кодексу позовна заява повинна містити (серед іншого): зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 5).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позивач у позові зазначає ціну позову - 8970324,48 грн. Водночас у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 174200,00 євро, що в еквіваленті в національній валюті на 22.06.2026 за його розрахунком становить 8970324,48 грн.

Разом з тим за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.06.2026 174200,00 євро становить 8964872,02 грн (51,4631 грн за 1 євро).

Відповідно до частини другої статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідачу поставлено товар на суму 174200,00 євро за контрактом № 711/25 від 07.11.2025 та за електронною декларацією № 25UA100180534717U9, проте до позовних матеріалів не долучено жодних доказів, які б підтверджували фактичну поставку товару та отримання його відповідачем (CMR, товаро-транспортні накладні тощо), в тому числі й електронної декларації № 25UA100180534717U9.

До того ж, позивачем долучено до позовних матеріалів додаткову угоду від 10.11.2025 та інвойс № 1 від 12.11.2025 за контрактом № 711/25 від 07.11.2025, які не підписано постачальником-позивачем. Пояснень щодо цього суду не надано.

Указані обставини впливають на вирішення спору, оскільки рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.

За змістом частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, відповідно до Закону України № 4833-IX від 07.04.2026 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження" (далі - Закон № 4833-IX) було внесено зміни, зокрема до ГПК України.

Так, статтю 162 ГПК України доповнено частиною сьомою, відповідно до якої у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Статтю 164 ГПК України також доповнено частиною сьомою, за змістом якої у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Позовна заява подана до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС 22.06.2026, тобто після внесення змін до ГПК України Законом № 4833-IX та набрання ним чинності (24.04.2026).

Позовна заява містить реквізити рахунку позивача в банківській установі, однак докази, що підтверджують наявність такого рахунку, до позову не долучені.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Подана позовна заява містить майнову вимогу про стягнення 174200,00 євро, що за офіційним курсом гривні до євро (51,4631 грн за 1 євро), встановленим Національним банком України станом на 22.06.2026, становить 8964872,02 грн (174200,00 х 51,4631 = 8964872,02). Відтак за подання позовної заяви у цій справі, яка подана через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, позивач мав сплатити судовий збір у сумі 107578,46 грн (8964872,02 х 1,5% х 0,8 = 107578,46).

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору.

Натомість до позовної заяви долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення рішення у справі, яке вмотивоване скрутним матеріальним становищем через наявність кредитних зобов`язань, а також низькими доходами підприємства позивача, що пов`язано зі складною обстановкою в країні.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Господарський суд звертає увагу, що наведеними приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

За правовим висновком, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Одночасно судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в пункті 71 постанови від 21.01.2026 у cправі № 925/1293/19, за якою висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Указані норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Аналогічний правовий висновок викладено в пунктах 3.12 - 3.13 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20.

Оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі дослідження доказів, які об`єктивно можуть підтвердити фінансове становище особи. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, що свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору в установлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору в установлених порядку і розмірі.

Отже, сторона у справі може заявити клопотання про звільнення (відстрочення) її від сплати судового збору в тому випадку, коли така сплата є надмірним тягарем для неї. Водночас на таку сторону покладається обов`язок довести наявність скрутного фінансового становища, що унеможливлює виконання вимог Закону України "Про судовий збір" у частині сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів на підтвердження обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість відстрочення сплати судового забору, позивачем суду не надано.

З огляду на викладене клопотання Приватного акціонерного товариства "Хімдивізіон" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Крім того, згідно з пунктом першим частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, зокрема Законом України "Про поштовий зв`язок", Правилами надання послуг поштового зв`язку від 05.09.2009 № 270 (далі - Правила).

Частиною 11 Правил визначено, що поштові відправлення поділяються на внутрішні (пересилаються в межах України) та міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом).

Міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні правилами надання послуг поштового зв`язку не передбачено надсилання кореспонденції з описом вкладення нерезиденту України, яким є відповідач.

Разом з тим відповідно до пункту 2 Правил, міжнародне поштове відправлення з оголошеною цінністю - поштове відправлення, що приймається для пересилання за межі України, доставляється в Україну або переміщується через територію України транзитом операторами поштового зв`язку, яке приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Згідно з пунктом 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

За статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що належним доказом надіслання позовної заяви з додатками шляхом відправлення відповідного міжнародного поштового відправлення відповідачу є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.02.2019 у справі № 910/7308/16 та від 10.09.2019 у справі № 925/410/19.

З урахуванням положень наведених законодавчих норм, долучений позивачем до позовних матеріалів список згрупованих відправлень не є належним доказом направлення копії позову з додатками відповідачу.

За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Хімдивізіон" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду):

- письмового зазначення належної ціни позову (з урахуванням викладеного в ухвалі);

- належних та допустимих доказів, які б підтверджували поставку товару за контрактом № 711/25 від 07.11.2025 та отримання його відповідачем (CMR, товаро-транспортні накладні тощо);

- належним чином засвідчених та підписаних постачальником додаткової угоди від 10.11.2025 та інвойсу № 1 від 12.11.2025 за контрактом № 711/25 від 07.11.2025 чи то письмові пояснення щодо причин відсутності підпису позивача;

- документа, що підтверджує наявність у позивача банківського рахунку, зазначеного в позові;

- доказів сплати судового збору з урахуванням положень абзацу 6 частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати);

- доказів на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме розрахункового документа.

4. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 23.06.2026 й оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Колісник