Ухвала суду № 137686631, 24.06.2026, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3794/25

Провадження № 1-кп/723/441/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42025266010000219 від 24.07.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

В ході судового розгляду кримінального провадження прокурор заявив клопотання про виклик та допит у порядку ст. 356 КПК України експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_8 .

У письмовому клопотанні зазначає, що під час судового розгляду було допитано свідків, які надали показання про те, що будівельні роботи, зазначені в актах форми КБ-2в (зокрема улаштування штучного газону), фактично були виконані в повному обсязі в грудні 2021 року, проте в подальшому нібито були демонтовані підрядником для усунення технічних недоліків, що і зафіксував експерт під час проведення експертизи № СЕ-19/126-22/1210-БТ від 29.03.2022.

Зазначені показання свідків суперечать попереднім показанням цих свідків, які були надані ними під час досудового розслідування, та іншим матеріалам досудового розслідування, в тому числі висновку будівельно- технічної експертизи № СЕ-19/126-22/1210-БТ від 29.03.2022.

З метою перевірки вказаних показань та їх спростування виникла обґрунтована необхідність у допиті експерта ОСОБА_8 , який проводив будівельно-технічні експертизи № СЕ-19/126- 22/1210-БТ від 29.03.2022 та повторну № СЕ-19/126-22/3879-БТ від 30.06.2022.

Необхідність допиту експерта обумовлена потребою з`ясування наступних питань, що мають істотне значення для кримінального провадження:

-технологічна можливість: Чи дозволяє технологія улаштування штучного покриття футбольного майданчика (враховуючи використання кварцового піску, поліуретанового клею та стикувальної стрічки, зазначених в актах) провести повний демонтаж покриття без залишку характерних слідів на основі та навколишніх конструкціях;

-сліди перебування матеріалів: Чи були виявлені під час експертного натурного огляду об`єкта ознаки попереднього монтажу та подальшого демонтажу обладнання (фундаментних ям під лавочки та стовпи, залишків бетону В3.5 та В15, кріплень металоконструкцій тощо);

-стан основи: Чи відповідає стан підготовчої основи майданчика станом на момент експертизи тому стану, який би мав місце після демонтажу вже укладеного та засипаного кварцовим піском штучного газону;

-об`єктивність версії про «демонтаж»: Чи міг експерт під час проведення дослідження не помітити ознак того, що роботи за шифрами ЗБ1-7-1 («Улаштування покриття») та іншими, вказаними в акті за грудень 2021 року, вже колись виконувались на цьому об`єкті;

-тощо.

Оскільки показання свідків прямо суперечать висновкам експертизи щодо обсягів фактично виконаних робіт, допит експерта є єдиним способом встановити істину шляхом отримання фахових роз`яснень про неможливість «непомітного» демонтажу таких обсягів робіт.

У судовому засіданні прокурор усно доповнив мотиви клопотання, вказавши, що у пунктах з 51 по 55 порівняльної таблиці обсягів виконаних робіт висновку експерта від 29.03.2022 р. зазначені роботи, однак незрозуміло чого саме вони стосуються.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що питання, зазначені у клопотанні, вже бути предметом судового розгляду, дані питання потребують нового експертного висновку, а не роз`яснення. Прокурор володів висновками під час досудового розслідування і питань не виникало. Нових даних, які б спростовували попереднє рішення суду про відмову у допиті експерта, не здобуто. З усних доводів прокурора вбачається, що експерт має допитуватися з питань, відповіді на які не дали свідки, однак експерт не маоже допитуватися як свідок.

Заслухавши сторони, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження судовий експерт ОСОБА_8 надав два висновки за результатами судової будівельно-технічної експертизи: № СЕ-19/126-22/1210-БТ від 29.03.2022 та№ СЕ-19/126-22/3879-БТ від 30.06.2022. З вказаних висновків не вбачається, що перед експертом ставилися питання і ним проводилися дослідження для встановлення даних, про які зазначає прокурор у письмовому клопотанні і для з`ясування яких просить викликати та допитати експерта.

Аналогічні доводи клопотання про виклик експерта вже були предметом судового розгляду, за результатами розгляду якого суд відмовив у допиті експерта.

Разом з тим, доводи прокурора про необхідність роз`яснень висновку експерта № СЕ-19/126-22/1210-БТ від 29.03.2022 щодо робіт, зазначених у пунктах з 51 по 55 порівняльної таблиці обсягів виконаних робіт, суд знаходить обгрунтованими, у зв`язку з чим для їх роз`яснення слід викликати і допитати експерта.

Керуючись ст. 356 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про виклик та допит у порядку ст. 356 КПК України експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_8 для роз`яснення висновку експерта № СЕ-19/126-22/1210-БТ від 29.03.2022 задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Суддя: ОСОБА_9