Ухвала суду № 137685574, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18675/23

Провадження № 1-кс/638/1671/26

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшої слідчої СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ревутинці, Кролевецького р-ну, Сумської обл., громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в:

22 червня 2026 року старша слідча СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року, в якому просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 2 (два) місяці; покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки: - заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває; - без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивоване тим, що СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

19 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом того, що він, усвідомлюючи факт припинення дії договору оренди та відсутність правових підстав для подальшого користування державним майном, у період з січня 2022 року по 24 лютого 2022 року та з червня 2022 року по квітень 2024 року, (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на посаді проректора з адміністративно-господарської роботи Харківського національного університету радіоелектроніки, будучи службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 , фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 , у зазначений період орендної плати за користування кімнатами №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 48, 49, 60, 61, 62, 63, 64 першого поверху гуртожитку № 3, загальною площею 374,2 м2, Харківського національного університету радіоелектроніки та отримання прибутку від здійснення господарської діяльності у вказаних приміщеннях, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок передачі в оренду державного майна, будучи обізнаним про те, що вищевказані приміщення гуртожитку № 3 Харківського національного університету радіоелектроніки, перебувають у державній власності та можуть передаватися у користування виключно в порядку, визначеному законодавством, не вжив заходів щодо припинення їх незаконного використання та допустив фактичне використання третіми особами частини державного нерухомого майна, без укладення договору оренди та без дотримання встановленої законодавством процедури передачі державного майна в користування, чим спричинив державі в особі Харківського національного університету радіоелектроніки та Регіонального відділення Фонду державного майна України майнову шкоду на загальну суму 1 257 873,30 гривень (відповідно до висновку судової економічної експертизи № 2481 від 09.06.2026), яка в у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та у розумінні примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.

Вказані протиправні дії, ОСОБА_4 органом розслідування кваліфіковані, як кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчинені вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Органом досудового слідства, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність цих ризиків слідча обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, до ОСОБА_4 як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі строком від трьох до шести років, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у майбутньому, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Також підозрюваний ОСОБА_4 , використовуючи своє минуле становище, коли він перебував на посаді проректора Харківського національного університету радіоелектроніки може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, а також інші документи, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, зокрема перевіряються інші факти вчинення аналогічних злочинів, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , може тиснути та впливати на свідків, а також на експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни або спотворення їхніх показань. Підставою для існування такого ризику є те, що ОСОБА_4 раніше обіймав посаду проректора Харківського національного університету радіоелектроніки, у зв`язку з чим особисто знайомий із частиною свідків у кримінальному провадженні, а також обізнаний щодо місця їх проживання та інших персональних даних. Крім того, на даний час досудове розслідування триває, виникла необхідність у проведенні додаткових слідчих (розшукових) дій, зокрема встановленні та допиті інших осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин існує ризик впливу підозрюваного не лише на вже допитаних свідків, а й на осіб, які підлягають допиту в подальшому.

Слідча зазначає, що на теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а також встановлення можливих співучасників злочину.

З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що такий вид обмеження може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати особисте зобов`язання. Подав письмові заперечення проти клопотання слідчого, в яких зазначив наступне. По-перше, підозра не обґрунтована, оскільки стороною обвинувачення не встановлено жодної особи в інтересах якої нібито зловживав своїм службовим становищем ОСОБА_4 ; стороною обвинувачення не враховано, що до 13.09.2023 службами ХНУРЕ велася юридична робота по поверненню майна балансоутримувачу та стягнення неустойки, зокрема, в межах господарського спору, а наявність судового спору в господарському суді робило неможливим в цей період самовільне виселення осіб, які здійснювали господарську діяльність; ОСОБА_4 ставиться в провину невиконання тих обов`язків, які не належали до його повноважень відповідно до посадової інструкції; розмір майнової шкоди у повідомленні про підозру та клопотання не відповідає фактичному розміру шкоди, оскільки охоплює недоотримані доходи за використання без договору оренди 16 кімнат, тоді як ОСОБА_4 інкримінується вчинення протиправних дій лише щодо 3 кімнат. По-друге, наявність ризиків стороною обвинувачення не доведена, оскільки:

- ризик переховування ґрунтується лише на тяжкості злочину та покарання, проте не враховує соціальні та сімейні зв`язки ОСОБА_4 , його заохочення та заслуги перед державою, наявність постійного місця проживання, належну процесуальну поведінку, що свідчить про відсутність наміру переховування від правосуддя;

- ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, немає, оскільки ОСОБА_4 звільнений із займаної посади, не має доступу до робочого місця. З клопотання незрозуміло яку саме річ може знищити ОСОБА_4 . До того ж, провадження триває уже понад три роки;

- щодо впливу на свідків, то за три роки сторона обвинувачення допитала або могла допитати всіх свідків, ключові свідки покази вже дали.

По-третє, стороною обвинувачення не доведено, що запобігти ризикам неможливо застосуванням менш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, сторона захисту просила врахувати, що з моменту повідомлення про підозру (19.06.2026) і до дня розгляду клопотання (24.06.2026) ОСОБА_4 міг вчиняти спроби, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте жодним чином не ухилявся від слідства, давав показання як свідок і підозрюваний без посилання на ст. 63 Конституції України, пообіцяв сприяти слідству, не впливав на свідків, має значні заслуги перед державою.

Також захисник звернув увагу на процесуальні порушення сторони обвинувачення, а саме: відсутність постанови про визначення групи слідчих; відсутність доручення прокурора, слідчого оперативним співробітникам СБУ, які проводили відповідні слідчі дії; копії документів, долучені до клопотання, засвідчені не належним чином; додаткові обов`язки, про які просить сторона обвинувачення, не відповідають домашньому арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив не застосувати до нього домашній арешт.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що слідчим відділом Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023222060000115 від 31 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживанням службовими особами Харківського національного університету радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197, зареєстрований за адресою: місто Харків, проспект Науки, будинок 14) під час передачі в оренду державного майна без оформлення документів (договорів оренди), що спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотримання коштів бюджетом держави.

19 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, скоєного за наступних обставин.

Так, на підставі наказу Харківського національного університету радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України № 315Ка від 23.07.2018 ОСОБА_4 призначений на посаду проректора з адміністративно господарської роботи Харківського національного університету радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до посадової інструкції проректора з адміністративно господарської роботи Харківського національного університету радіоелектроніки, затвердженої наказом ректора Харківського національного університету радіоелектроніки № 410 від 12.11.2018, з якою ОСОБА_4 ознайомлений 12.11.2018, проректор з адміністративно господарської роботи зобов`язаний:

2.1. здійснювати керівництво та координацію адміністративно-господарської діяльності Університету;

2.2. забезпечувати здійснення комплексу заходів щодо підготовки будівель та приміщень Університету до опалювального сезону;

2.3. забезпечувати роботу по належній експлуатації будівель та споруд Університету;

2.4. забезпечувати виконання санітарно-гігієнічних норм в навчальних корпусах, гуртожитках, пунктах громадського харчування;

2.5. організовувати роботи з благоустрою, прибирання території, закріпленої за Університетом, гуртожитками;

2.6. контролювати додержання вимог правил безпеки життєдіяльності трудового розпорядку Університету у підпорядкованих структурних підрозділах та проведення заходів щодо профілактики надзвичайних випадків;

2.7. укладати від імені Університету за довіреністю, наданою ректором, договори в межах своєї компетенції;

2.8. видавати розпорядження з питань, що віднесені до його компетенції;

2.9. дотримуватися положень чинного законодавства щодо збереження і придбання майна, збільшення прибутку закладу освіти, зміцнення договірної, трудової дисципліни, захисту відомостей, що є державною, службовою та комерційною таємницею;

2.10. контролювати розподіл та ефективне використання приміщень Університету;

2.11. забезпечувати проведення заходів з поліпшення матеріально-побутових умов студентів, науково-педагогічних та інших співробітників університету;

2.12. забезпечувати належний рівень закріпленої за Університетом території;

2.13. здійснювати матеріально-технічне, енергетичне й транспортне забезпечення;

2.14. контролювати схоронність майна, що перебуває на балансі Університету;

2.15. керувати розробкою та складанням господарчо-фінансового плану, перспективних і річних планів розвитку Університету, планів капітальних та поточних ремонтів, здійснювати контроль за строками та якістю їх виконання;

2.16. забезпечувати високий рівень трудової і виробничої дисципліни адміністративного, інженерно-технічного та обслуговуючого персоналу АГЧ;

2.17. забезпечувати своєчасний та якісний розгляд листів, заяв скарг громадян і приймати відповідні рішення;

2.18. вести прийом громадян в установлені години;

2.19. здійснювати підбір і розміщення кадрів у відділах і службах безпосереднього підпорядкування.

2.20. виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку Університету.

Крім цього відповідно до вказаної посадової інструкції проректора з адміністративно господарської роботи Харківського національного університету радіоелектроніки, проректор з адміністративно-господарської роботи несе відповідальність за:

4.1. неякісне та несвоєчасне виконання своїх обов`язків, що передбачені чинним законодавством України, нормативно-правовим актами МОН України та посадовою цією інструкцією,

4.4. за спричинення матеріальних збитків в межах, встановлених трудовим, кримінальним та цивільним законодавством України.

Таким чином, ОСОБА_4 , є особою, яка обіймає постійно в державній установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні примітки ст. 364 Кримінального кодексу України є службовою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 Орендодавцями є:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим начальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнером, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна);

- балансоутримувачі щодо: нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Пунктом 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, визначено: матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об`єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об`єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; розмір матеріальної шкоди (збитків) вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об`єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Відповідно до порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483, встановлено, що передача в оренду об`єктів державної власності здійснюється виключно з дотриманням визначеної законодавством процедури, яка передбачає прийняття відповідного рішення орендодавцем, внесення інформації про об`єкт до Електронної торгової системи, оприлюднення оголошення про передачу майна в оренду, проведення аукціону або передачу майна без аукціону у випадках, прямо передбачених законодавством, а також укладення договору оренди у встановленому законом порядку, при цьому використання державного майна третіми особами без проходження зазначеної процедури та без належного оформлення орендних правовідносин не допускається.

Відповідно до п. 10, ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), що утримуються за рахунок державного бюджету, у тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету.

27.12.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець), в особі заступника начальника ОСОБА_9 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_10 (Орендар) укладено договір оренди № 6246-Н, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. №№ 36, 37, 38, розміщені на 1-му поверсі 5-поверхової будівлі гуртожитку № 3 (колишній санаторій-профілакторій «Імпульс») (інв. № 70330, літ. «А-5»), загальною площею 209,20 м2, за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 16, що перебуває на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (ідентифікаційний код 02071197), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 10 жовтня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 1455700,00 (один мільйон чотириста п`ятдесят п`ять тисяч сімсот) грн., без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.6. Договору оренди № 6246-Н від 27.12.2016 орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувача (Харківського національного університету радіоелектроніки) щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до вимог діючої Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), у співвідношенні

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем у розмірі 50%.

Також умовами припинення договору оренди № 6246-Н від 27.12.2016 передбачено:

10.9. У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу по Акту приймання-передавання, погодженим з Орендодавцем.

У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового нищення або випадкового пошкодження.

10.10. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

10.11. Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.

27.12.2016 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавцем) передано фізичній особі підприємцю ОСОБА_10 (Орендарю) відповідно до акту приймання передавання орендованого майна окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. №№ 36, 37, 38, розміщені на 1-му поверсі 5-поверхової будівлі гуртожитку № 3 (колишній санаторій-профілакторій «Імпульс») (інв. № 70330, літ. «А-5»), загальною площею 209,20 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (ідентифікаційний код 02071197).

Згідно даного договору Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

29.12.2016 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_10 (Суборендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ) укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення. Відповідно до даного договору Суборендодавець передає, а ОСОБА_11 бере в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 210 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Строк суборенди за цим договором встановлюється з 29.12.2016 по 01.12.2022.

Згідно даного договору об`єкт суборенди використовується виключно для діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

05.12.2017 додатковою угодою № 1 до договору оренди № 6246-Н від 27.12.2017 строк договору продовжено до 27.12.2018.

23.10.2018 додатковою угодою № 2 до договору оренди № 6246-Н від 27.12.2017 строк договору продовжено до 27.12.2019.

03.03.2020 додатковою угодою № 3 до договору оренди № 6246-Н від 27.12.2017 строк договору продовжено до 27.12.2020 та виключено право орендаря щодо заборони здавання орендованого майна у суборенду.

21.09.2021 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшов лист від фізичної особи підприємця ОСОБА_10 (Орендаря) щодо продовження договору оренди № 6246-Н від 27.12.2017 на наступний термін.

Враховуючи, що станом на 29.12.2021 заборгованість перед державним бюджетом по орендній платі за договором оренди № 6246-Н від 27.12.2017 складала 9895,91 гривень, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, в порядку ст.ст. 18, 19 Закону про оренду, прийнято рішення про відмову у продовженні вищевказаного договору оренди.

31.12.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_10 (Орендаря) та Харківського національного університету радіоелектроніки (Балансоутримувача) надіслана заява про припинення дії договору № 6246-Н від 27.12.2017.

Таким чином, ОСОБА_4 здійснюючи контроль розподілу та ефективного використання приміщень університету, передбачених посадовою інструкцією проректора Харківського національного університету радіоелектроніки, був обізнаний про факт відмови Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області у продовженні договору оренди № 6246-Н від 27.12.2016, укладеного з фізичною особою підприємцем ОСОБА_10 та необхідність останньою звільнення орендованих приміщень зі складанням акту приймання-передавання нерухомого майна по вищевказаному договору оренди.

Під час розгляду вказаного листа, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, у ОСОБА_4 виник умисел на зловживання своїм службовим становищем, незважаючи на припинення дії договору оренди № 6246-Н від 27.12.2016 та відсутність будь-яких правових підстав для користування державним майном, всупереч інтересам служби, в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_7 з метою отримання неправомірної вигоди вказаним суб`єктом господарської діяльності, шляхом надання оплатних послуг з харчування, а також ухилення від орендної плати вказаним суб`єктом господарювання за користування нежитловими приміщеннями - кім. №№ 36, 37, 38, які розміщені на 1-му поверсі 5-поверхової будівлі гуртожитку № 3 (колишній санаторій-профілакторій «Імпульс») (інв. № 70330, літ. «А-5»), загальною площею 209,20 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , які перебувають на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки, без укладення вказаними суб`єктами господарювання договорів оренди та без дотримання встановленої законодавством процедури передачі державного майна в користування.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 ОСОБА_7 з січня 2022 року продовжив використовувати вказані приміщення для здійснення власної підприємницької діяльності, а також за усною домовленістю надав частину з них в платне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 для здійснення підприємницької діяльності з приготування бургерів та піци на виніс. Крім того, в користування ОСОБА_7 було незаконно додатково надано приміщення першого поверху вказаного гуртожитку №№ 39, 40, 41, 42, 43, 44, 48, 49, 60, 61, 62, 63, 64.

Відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 21.06.2018 № 19693/1/1-18 щодо вжиття заходів з проведення перевірок із залученням місцевих державних адміністрацій та уповноважених органів управління для виявлення фактів ухилення від сплати обов`язкових платежів до Державного бюджету України за використання державного майна і оренди зазначеного майна та згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області від 19.04.2023 № 00267 25.04.2023 проведена виїзна перевірка стану використання державного майна гуртожитку № 3 літера «А-5», загальною площею 2527,9 м2, інвентарний № 1031-10, за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 16.

Проведеною перевіркою встановлено, що кімнати №№ 36, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , 61, 62, АДРЕСА_14 , 64 першого поверху приміщення гуртожитку літ. «А-5», загальною площею 374,2 м2, обладнанні кухонним приладдям та використовуються невідомими особами без оформлених документів з метою розміщення їдальні, кафе.

Незважаючи на виявлене Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області незаконне використання приміщень гуртожитку ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, в період часу з 25.04.2023 по квітень 2024 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) сприяв подальшому використанню суб`єктами господарювання приміщень навчального закладу.

Отже, усвідомлюючи факт припинення дії договору оренди та відсутність правових підстав для подальшого користування державним майном, ОСОБА_4 , у період з січня 2022 року по 24 лютого 2022 року та з червня 2022 року по квітень 2024 року, (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на посаді проректора з адміністративно-господарської роботи Харківського національного університету радіоелектроніки, будучи службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 , фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 , у зазначений період орендної плати за користування кімнатами №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 48, 49, 60, 61, 62, 63, 64 першого поверху гуртожитку № 3, загальною площею 374,2 м2, Харківського національного університету радіоелектроніки та отримання прибутку від здійснення господарської діяльності у вказаних приміщеннях, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок передачі в оренду державного майна, будучи обізнаним про те, що вищевказані приміщення гуртожитку № 3 Харківського національного університету радіоелектроніки, перебувають у державній власності та можуть передаватися у користування виключно в порядку, визначеному законодавством, не вжив заходів щодо припинення їх незаконного використання та допустив фактичне використання третіми особами частини державного нерухомого майна, без укладення договору оренди та без дотримання встановленої законодавством процедури передачі державного майна в користування, чим спричинив державі в особі Харківського національного університету радіоелектроніки та Регіонального відділення Фонду державного майна України майнову шкоду на загальну суму 1 257 873,30 гривень (відповідно до висновку судової економічної експертизи № 2481 від 09.06.2026), яка в у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та у розумінні примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.

Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Тобто суд зобов`язаний з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому, варто зазначити, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: акт (довідка) № 1 від 25.04.2023; відповідь на запит Харківського національного університету радіоелектроніки від 30.07.2024 № 01/17-1480; відповідь на запит Харківського національного університету радіоелектроніки від 15.06.2026 № 01/17-858 Харківського національного університету радіоелектроніки; відповідь на запит Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області №963-05-109 від 08.01.2026; висновок експерта за результатом проведення судової оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/121-25/20998-ОБ від 14.10.2024; висновок експерта за результатом проведення судової економічної експертизи № 2481 від 09.06.2026; протоколом огляду від 31.10.2025; протоколом огляду від 12.07.2024; протоколом огляду від 31.10.2025; показаннями свідка ОСОБА_12 від 27.06.2026; показаннями свідка ОСОБА_13 від 01.06.2026; показаннями свідка ОСОБА_8 від 25.04.2026; показаннями свідка ОСОБА_14 від 15.08.2024; показаннями свідка ОСОБА_7 від 22.08.2024; показаннями свідка ОСОБА_15 від 15.06.2026; результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою за кримінальним провадженням за № 42023222060000115 від 31.05.2023 від 23.08.2023, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за обставин, викладених у клопотанні.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали та обставини вчинення злочину, суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов`язаність підозрюваної з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та подіями, які відбулися.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри спростовуються сукупністю зібраних стороною обвинувачення доказів.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Надаючи оцінку наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявністю яких слідчий та прокурор обґрунтовують клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зазначає наступне.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (трьох до шести років без можливості застосування ст. 69, 75 КК України), не є самостійною підставою для застосування до особи цілодобового домашнього арешту, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Зазначені висновки ЄСПЛ корелюються з положенням ст. 178 КПК України, якою передбачено, що слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Дослідженням даних про особу підозрюваного встановлено, що він є пенсіонером з 18.08.2025, в період часу з 23.07.2018 по 18.08.2025 займав посаду проректора Харківського національного університету радіоелектроніки, має вищу освіту, неодружений, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, має зареєстроване місце проживання, де фактично і проживає, за період роботи неодноразово заохочувався державними почесними грамотами, грамотами та подяками, що свідчить про його позитивну характеристику. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Зазначені обставини в сукупності та взаємозв`язку, на переконання суду, свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, які виконують роль стримуючого фактору щодо настання ризику переховування від правоохоронних органів та суду. Вказані обставини, якщо і не нівелюють повністю ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, то суттєво зменшують ймовірність його настання, оскільки негативні наслідки від вчинення дій, спрямованих на переховування від правоохоронних органів, у даному випадку для підозрюваного є більш суттєвими за ризик можливого покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором доведено, проте неможливість запобігти його настанню застосуванням менш суворим запобіжним заходом, ніж цілодобовий домашній арешт, піддається розумному сумніву.

Ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурором не доведено, оскільки він є абстрактним, сторона обвинувачення намагається його довести власними припущеннями про потенційну можливість підозрюваного знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, які ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування. Однак, про які саме документи йде мова ані слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не розкрито. При цьому, суд враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад три роки, відтак у сторони обвинувачення було достатньо часу, щоб віднайти та вилучити усі необхідні документи. Крім того, суд зауважує, що підозрюваний наразі не працює в ХНУРЕ, є пенсіонером, тому не має доступу будь-яких документів, які знаходяться в ХНУРЕ. Посилання слідчого на минуле становище, коли він перебував на посаді проректора Харківського національного університету радіоелектроніки, є припущенням, яке не обґрунтоване жодним доказом.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), то його існування прокурором доведено, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, підозрюваному відомі адреси та контактні дані свідків. Відтак, підозрюваний має можливість тим чи іншим способом впливати на свідків з метою зміни останніми своїх показань на свою користь. Суд зазначає, що хоча під час досудового розслідування свідки уже допитані, однак статтями 23 та 224 КПК України передбачено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. За таких обставин, підозрюваний може здійснити вплив на свідків, застосувавши, зокрема, психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь з метою уникнення покарання за вчинені правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність та реальне існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховуючи, з однієї сторони тяжкість та характер вчиненого правопорушення, а з іншої сторони дані, що характеризують особу обвинуваченого, прокурором не доведено, що запобігти настанню цього ризику неможливо застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Прокурором під час розгляду клопотання доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, проте не доведено неможливість запобігти настанню ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, що є підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.

Вирішуючи питання про можливість застосування більш м`якого запобіжного, суд прийшов до висновку, що особисте зобов`язання не здатне запобігти настанню встановлених судом ризиків, враховуючи характер, тяжкість та обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання.

Особиста порука, полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).

До суду не надходили від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов`язання, передбаченого ч. 1 ст. 180 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На переконання суду, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період з 20:00 год. до 08:00 год. здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти настанню ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, буде відповідати характеру та ступеню тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, обставинам його вчинення, відомостям про особу підозрюваного.

Таким чином, суд задовольняє клопотання частково та застосовує більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме домашній арешт у певний період доби з 20:00 год. до 08:00 год.

З урахуванням того, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід, що не пов`язаний з тримання під вартою, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення відповідно до повідомлення про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177-179, 181, 193-194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшої слідчої СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, заборонивши в період часу з 20:00 год. до 08:00 год. залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці до 23 серпня 2026 року.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 2 місяці до 23 серпня 2026 року обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення відповідно до повідомлення про підозру;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали надіслати на виконання до Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадження № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 25 червня 2026 року о 10 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1