Ухвала суду № 137685230, 20.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2355/26

Провадження №2-о/405/56/26

У Х В А Л А

20 квітня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сіверськодонецька міська військова адміністрація (Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України) про встановлення факту родинних відносин та визнання особи безвісти відсутньою,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заявник ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з заявою, в якій просить:

встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м.Луганськ, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ;

визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м.Луганськ, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , - безвісно відсутнім.

При вивченні заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зі змісту частини першої статті 294 ЦПК України вбачається, що справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, підлягають розгляду у порядку не позовного цивільного судочинства, а саме: у порядку окремого провадження.

У статті 315 ЦПК України закріплено, які юридичні факти можуть бути встановлені в судовому порядку, тобто це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 та частини другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.

Характерною і визначальною відмінністю окремого провадження від позовного провадження є відсутність спору про право (за частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.

З огляду на викладене, заява, подана в порядку окремого провадження за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до форми та змісту позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В свою чергу, в обґрунтування заяви заявник посилається на те, що має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого раніше усиновила та з яким проживала разом до 2013 року у с. Індустріальне, Кремінського району, Луганської області та який у 2014 році поїхав на заробітки до Російської Федерації та не повернувся. При цьому, у зв`язку з окупацією с. Індустріальне внаслідок вторгнення російської федерації вона (заявник) у квітні 2022 року була змушена переїхати до м. Кропивницького, через що документи про усиновлення у неї не збереглися. Крім того, зазначила, що 13.01.2025 року вона звернулася до органів поліції із заявою про зникнення сина для встановлення його місцезнаходження, за наслідками чого було відкрито кримінальне провадження, однак розшук результатів не дав. Вказала, що встановлення вказаного факту родинних відносин їй необхідно для визнання сина безвісно відсутнім та для подальшого оформлення виплат з приводу втраченого їх спільного майна та його реєстрації.

Вказане свідчить про наявність у заявника конкретного матеріально-правового (майнового) інтересу щодо компенсацій за знищене чи пошкоджене майно та реєстрації прав власності на нерухомість, оскільки вирішення цих питань безпосередньо впливає на майнові права держави (в особі органів соціального захисту чи фондів) або третіх осіб, у зв`язку з чим у справі вбачається спір про право, що в свою чергу виключає можливість її розгляду в порядку окремого провадження.

Крім того, суд зауважує, що заявник просить встановити факт родинних відносин з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона, за її ж твердженням, раніше усиновила, що суперечить вимогам сімейного законодавства, оскільки правовий статус усиновлювача та усиновленого виникає виключно на підставі рішення суду, а не за фактом біологічного походження, а тому встановлення в судовому порядку факту родинних відносин (кровного споріднення) між усиновлювачем та усиновленим є юридично неможливим.

При цьому, у разі втрати документів, що підтверджують усиновлення, належним способом захисту є звернення до органів РАЦС для поновлення актового запису або звернення до суду з метою відновлення втраченого судового провадження, а не встановлення факту родинних відносин в окремому провадженні.

Щодо вимоги про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, суд зауважує, що порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою передбачений статтею 43 ЦК України: фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 травня 2020 року (справа № 760/3112/16-ц).

Підставою для задоволення вимог про визнання особи безвісно відсутньою відповідно до статті 43 ЦК України є відсутність відомостей про місце її перебування протягом одного року саме у місці її постійного проживання.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

За правовими наслідками визнання фізичної особи безвісно відсутньою над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, суд встановлює опіку.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За правилами ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин заявником не надано, не вказано осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, у тому числі інших родичів, близьких осіб, співробітників, інших осіб із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання чи роботи, контактних даних тощо, які можуть дати свідчення про місцеперебування ОСОБА_2 , та/або на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду щодо визнання його безвісно відсутнім, а так само не зазначено, для якої мети необхідно заявнику визнати її сина безвісно відсутнім, не зазначено обставин, що підтверджують його (сина) безвісно відсутність.

Також, в поданій заяві не зазначено адресу організацій, до яких необхідно здійснити запити за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, що перешкоджає суду здійснити належну підготовку до розгляду справи по суті, як передбачено статтею 307 ЦПК України.

Частиною 4 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути родичі особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, та орган державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, тощо.

Проте, заявником не зазначається наявність або відсутність інших родичів фізичної особи, яку заявник просить суд визнати безвісно відсутньою, та які мають бути у даній справі заінтересованими особами.

З урахуванням викладеного та зазначеної в заяві мети, заявнику необхідно визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб з врахуванням їх юридичного інтересу.

Також, заявник ОСОБА_1 вказує, що син ОСОБА_2 поїхав до РФ ще у 2014 році й зв`язок із ним було втрачено, однак коли саме та за яких обставин, - не зазначає, до органів поліції із заявою про його розшук вона звернулася лише 13.01.2025 року, а тому відзначається, що тривала бездіяльність заявника та звернення до поліції лише у 2025 році підтверджує, що мета визнання особи безвісно відсутньою виникла у зв`язку з настанням повномасштабного вторгнення рф на територію України та можливістю отримання майнових виплат, а не з метою захисту особистих чи майнових прав самого зниклого. При цьому, кримінальне провадження щодо розшуку відкрито за рік до подання заяви до суду, що свідчить про передчасність звернення, оскільки офіційні розшукові заходи правоохоронних органів ще тривають.

Таким чином, з огляду на викладене вище в сукупності, враховуючи, що вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання особи безвісно відсутньою підпорядковані різним процесуальним процедурам, містять ознаки спору про право та подані з недотриманням виключного судового порядку відновлення документів, заява не може бути прийнята судом до розгляду у такому вигляді, на підставі чого суд приходить до висновку про неможливість відкриття провадження у справі за зазначеною заявою, та залишення заяви без руху на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Окремо судом відзначається, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух, у зв`язку з чим залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи, що дана заява подана без додержання вимог, викладених в п.п.3, 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст. 175, ст. 177, ч. 1 ст. 185, 318 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сіверськодонецька міська військова адміністрація (Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України) про встановлення факту родинних відносин та визнання особи безвісти відсутньою, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Запропонувати заявнику ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки заяви, а саме: роз`єднати заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання особи безвісно відсутньою шляхом подання окремих, належним чином оформлених заяв (або подати уточнену заяву, обравши один із способів захисту, який не містить ознак спору про право); надати докази неможливості відновлення документів про усиновлення в позасудовому порядку; зазначити належне коло заінтересованих осіб

В разі невиконання вказаних вимог заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова