Вирок № 137681502, 25.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2619/26

н/п 1-кп/766/3388/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) кримінальне провадження №22026230000000071 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сімферополь АР Крим, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_6 , будучи громадянином України, достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією РФ та збройних сил РФ території Херсонської області, знаходячись на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не пізніше 27.09.2023, більш точного часу не встановлено, добровільно зайняв посаду «заступника голови» в незаконно створеному на тимчасово окупованій території судовому органі (мовою оригіналу) - «Арбитражный суд Херсонской области», який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Генічеськ, вулиця Братів Коваленків, 66, та приступив до виконання своїх безпосередніх обов`язків.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані правові процедури у кримінальному провадженні. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_6 (in absentia), у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Обвинувачений у судові засідання не з`явився, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 15.04.2026 року, відносно ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.02.2026, здійснювалось у спеціальному порядку.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_6 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Під час судового провадження повідомлення, виклики, а також процесуальні документи публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Вказані факти, які підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дають підстави для висновку, що обвинувачений мав усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно за рахунок держави.

Суд вважає, що дії обвинуваченого вказують, що він відмовився від свого права приймати участь у судовому розгляді.

Суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні. Зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Таким чином, судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ його до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

ІІІ. Позиції сторін

Прокурор за наслідками судового розгляду кримінального провадження посилався на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, просив призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Захисник зазначила, що ще в 2017 році до суду направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , відповідно до якого, у вказаний період він зайняв посаду судді в одному з судів окупованої АР Крим. Вважає, що за вказаних обставин, протиправні дії ОСОБА_6 , які розглядаються у даному кримінальному провадженні, є продовжуваними, а не такими, що вчиненні повторно та не можуть мати самостійної кваліфікації. У зв`язку з цим, на думку захисника, відсутні підстав для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за дія, які викладені в обвинувальному акті.

Крім того, вважала, що особа обвинуваченого належним чином не встановлена, оскільки основними доказами у справі є протоколи оглядів мережі інтернет. Впізнання обвинуваченого не проведено, таким чином відсутні достовірні відомості про встановлення суб`єкта кримінального правопорушення.

Також зазначила, що в обвинувальному акті безпідставно вказано обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, оскільки фактично така обставина вже врахована у викладеному обвинуваченні тає зайвою. Просила суд ухвалити виправдувальний вирок.

IV. Докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого та обставин кримінального правопорушення

Винуватість ОСОБА_6 у колабораційній діяльності за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

-протоколом огляду від 07.12.2026, відповідно до якого, оглянуто веб-сайт мережі Інтернет під назвою «Президент України», за відповідним посиланням, який, містить Указ Президента України №59/2010 про призначення суддів, зокрема ОСОБА_6 на посаду судді господарського суду АР Крим. Вказаний документ збережено да DVD-R диск;

-відомостями у відповіді, наданої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на запит слідчого за №19-475/25 від 27.01.2025, відповідно до яких ОСОБА_6 вперше призначено на посаду судді Господарського суду АР Крим строком на 5 років на підставі Указу Президента України №59/2010 від 22.01.2010, звільнено посади судді цього суду Указом Президента України №28/2016 від 30.01.2016 у зв`язку з порушенням присяги судді;

-протоколом огляду від 19.09.2025, зі змісту якого вбачаєтеся, що проведено огляд веб-сайту мережі Інтернет під назвою «Судьироссии.рф», з відповідним посиланням, який, зокрема, містить структуру судових органів держави-агресора та відомості про суддів, серед яких виявлено текст російською мовою наступного змісту: « ОСОБА_6 , Арбитражный суд Херсонской области. Информация о судье: с 2010 года судья Хозяйственного суда Автономной Республики Крым. Указом президента российской федерации от 27.09.2023 №723 назначен заместителем председателя Арбитражного суда Херсонской области. Публікацію збережено да DVD-R диск;

-протоколом огляду від 02.07.2025, зі змісту якого вбачаєтеся, що проведено огляд веб-сайту мережі Інтернет під назвою «Банк судебных решений», за відповідним посиланням, який містить судові рішення ухвалені в 2024-2025 роках ОСОБА_6 , як суддею так званого «Арбитражного суда Херсонской области». Під час огляду веб-сайту зроблено скріншот екрану. Інформацію збережено да DVD-R диск;

-протоколом огляду від 19.12.2024, відповідно до якого оглянуто веб-сайт мережі Інтернет під назвою «Официальное опубликование правовых актов», з відповідним посиланням, який, містить (мовою оригіналу) «Указ президента российской федерации от 27.09.2024 №723 О назначении судей федеральных судов и о Представителях российской федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов российской федерации». Вказаний документ збережено да DVD-R диск;

-документом під назвою: «Указ президента российской федерации от 27.09.2024 №723 О назначении судей федеральных судов и о Представителях российской федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов российской федерации» зі змісту якого, вбачається, що серед інших, ОСОБА_6 призначено заступником голови «Арбитражного суда Херсонской области»;

-протоколом огляду від 15.09.2024, згідно з яким оперативним працівником на виконання доручення слідчого проведено огляд веб-сторінки мережі Інтернет сайту «RBK», де міститься публікація під назвою «Арбитражный суд Херсонской области». Зі змісту публікації вбачається, що вказана юридична особа зареєстрована в рф 26.06.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено основний вид діяльності арбітражний суд;

-протоколом огляду від 13.01.2025, зі змісту якого вбачається, що оглянуто веб-сайт мережі Інтернет під назвою «Официальное опубликование правовых актов», з відповідним посиланням, який містить (мовою оригіналу) «федеральный закон О принятии в российскую федерацию Херсонской области и образование в составе российской федерации нового субъекта Херсонской области. Одобрен государственной думой 03.10.2022. Одобрен советом федерации 04.10.2022». Зі змісту документу вбачається, що Херсонська область приймається в склад російської федерації. Вказаний документ збережено да DVD-R диск;

-протоколом огляду від 15.01.2025, відповідно до якого, оглянуто веб-сайт мережі Інтернет під назвою «Система Гарант», з відповідним посиланням, який, містить (мовою оригіналу) «Закон рф от 26.06.1992 №3132-Ы «О статусе судей в российской федерации». Вказаний документ збережено да DVD-R диск;

-протоколом огляду від 15.01.2025, згідно якого оглянуто веб-сайт мережі Інтернет під назвою «Официальное опубликование правовых актов», з відповідним посиланням, який містить (мовою оригіналу) «федеральный закон №92-ФЗ от 03.04.2023 О порядке отбора кандидатов в первоначальные составы федеральных судов, созданных на территории Херсонской области. Одобрен государственной думой 15.03.2023. Одобрен советом федерации 29.03.2023». Вказаний документ збережено да DVD-R диск;

-протоколом огляду від 11.12.2025, відповідно до якого проведено огляд інформації у месенджері Telegram у Telegram-Bot під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » яка містить відомості про обвинуваченого щодо отриманого паспорту, водійські посвідчення, відомості про місце перебування на тимчасово окупованих територіях;

-протоколом огляду від 15.09.2025, відповідно до якого, оглянуто публікацію розміщену в мережі Інтернет на веб-сайті «Миротворець», з відповідним посиланням, яка містить текст зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перейшов на службу до окупантів. Публікацію збережено да DVD-R диск;

-витягом з Державного реєстру актів цивільного стану за №00053724825 від 19.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_6 05.11.1996 року отримав паспорт громадянина України (ЕС178846);

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення

Аналізуючи вказані докази, надані стороною обвинувачення, суд дійшов висновку, що вони є належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України.

Допустимість доказів стороною захисту не оспорювалася.

Суд приймає та покладає в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_6 протоколи огляду мережі Інтернет, зокрема, якими оглянуто указ президента російської федерації 27.09.2024 №723 про призначення суддів, відомості з російського веб-сайту «Судьироссии.рф». Вказані докази прямо підтверджують зайняття обвинуваченим, який є громадянином України, посади в незаконному судовому органі.

Оглянуті веб-ресурси є офіційними сайтами державних органів російської федерації, суд вважає, що розміщена на них інформація є достовірною, оскільки стороною захисту не спростована.

Інші викладені письмові докази прямо та непрямо підтверджують факт створення владою рф незаконного судового органу на тимчасово окупованій території Херсонської області та діяльності такого органу.

Також суд визнає допустимими та достовірними доказами протоколи огляду веб-сайту «Миротворець» і сторінки месенджера «Telegram» під назвою «Sherlock». Незважаючи на те, що вказані інформаційні ресурси не є офіційними і першоджерело розміщеної на цих ресурсах інформації не встановлено, наведені в них відомості узгоджуються з іншими доказами, дослідженими у справі. Дані докази не є визначальними чи єдиними та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді. Аналогічні положення містяться в Законі рф №3132-Ы від 26.06.1992 «Про статус суддів в російській федерації».

Оскільки обвинувачений зайняв посаду «заступника голови суду» в так званому «Арбитражном суде Херсонской области», який знаходиться в м.Генічеську, та здійснює в ньому судочинство, він зайняв посаду в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинено під фізичним чи психічним примусом. Натомість зі змісту федерального закону (мовою оригіналу) - «О порядке отбора кандидатов в первоначальные составы федеральных судов, созданных на территории Херсонской области» вбачається, що відбір кандидатів на посади судді здійснюється на конкурсній основі, після розгляду заяв осіб, які звернулися до кваліфікаційної комісії та претендують на зайняття вакантних посад. Вказані відомості дають підстави стверджувати, що обвинувачений мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними, тобто вчинив їх добровільно, а наявність у нього спеціальних знань у галузі права, здобутих в українському закладі вищої освіти, підтверджує чітке усвідомлення ним суспільно небезпечного характеру свого діяння.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що особу обвинуваченого не встановлено належним чином та що у справі відсутній суб`єкт кримінального правопорушення.

Так, із протоколу огляду веб-сайту «Президент України» та Указу Президента України №59/2010 вбачається, що ОСОБА_6 призначено на посаду судді Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Водночас протоколами огляду веб-сайтів «Судьироссии.рф», «Банк судебных решений», «Официальное опубликование правовых актов», а також долученим до матеріалів провадження указом президента російської федерації №723 від 27.09.2024 встановлено, що ОСОБА_6 призначений на посаду заступника голови так званого «Арбитражного суда Херсонской области» та здійснював повноваження судді вказаного суду, ухвалюючи судові рішення від його імені. На веб-сайті «Судьироссии.рф», наявна інформація про професійну діяльність ОСОБА_6 , зокрема, про його призначення та роботу суддею в Господарському судді АР Крим.

Зазначені докази містять однакові анкетні дані особи, відомості про її професійну діяльність та займані посади, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного та утворюють логічну і послідовну систему доказів.

Сам по собі факт відсутності протоколів пред`явлення особи для впізнання не свідчить про недоведеність особи обвинуваченого, оскільки кримінальний процесуальний закон не встановлює обов`язковості проведення такої слідчої дії для підтвердження особи обвинуваченого. Належність особи до інкримінованих дій може бути встановлена будь-якими належними, допустимими та достовірними доказами, оціненими судом у їх сукупності.

Крім того, стороною захисту не надано жодного доказу того, що відомості, наведені в офіційних актах держави-агресора та судових рішеннях так званого «Арбитражного суда Херсонской области», стосуються іншої особи або містять недостовірні дані.

За таких обставин суд дійшов висновку, що особа обвинуваченого встановлена належним чином, а доводи захисту про відсутність суб`єкта кримінального правопорушення є безпідставними.

Також, суд вважає неспроможними доводи сторони захисту щодо неможливості притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, з тих підстав, що ще у 2017 році до суду був направлений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 за фактом зайняття ним посади судді в незаконно створених судових органах на тимчасово окупованій території АР Крим, а отже кримінальні кримінальне правопорушення є продовжуваним.

Суд розглядає вказане кримінальне провадження відповідно до приписів статті 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до статті 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України. При цьому продовжуваним кримінальним правопорушенням є низка тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром та спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату.

Натомість з повідомлення прокуратури АР Крим та м.Севастополя за №115/71 від 02.02.2026, вбачається, що на розгляді Подільського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №42015000000000655 від 18.05.2015 відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.111 КК України.

Таким чином, кримінальне провадження, на яке посилається сторона захисту, стосується іншого складу кримінального правопорушення, передбаченого іншою статтею КК України, а також інших фактичних обставин. Тому доводи сторони захисту про те, що інкриміновані в цьому провадженні дії є продовженням діянь, які є предметом іншого кримінального провадження, є безпідставними.

Отже, сукупність досліджених судом достовірних доказів у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, і він винний у вчиненні цього кримінального правопорушення.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Доводи, захисника, що «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» не може бути врахована як обставина, яка обтяжує покарання суд вважає безпідставним.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій.

Диспозиція ч. 7 ст. 111-1 КК України, яка інкримінована обвинуваченому, не включає цю обставину, а передбачає добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а отже така обставина може враховуватись для індивідуалізації покарання.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу винного, який на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину, що загрожує незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та безпеці держави України, даних про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства.

Обвинуваченому має бути призначене обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Також, враховуючи, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, до нього має бути застосоване додаткове покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченому майна.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.02.2026 відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, суд вважає необхідним залишити обраний обвинуваченому запобіжний захід без змін.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.02.2026 на майно ОСОБА_6 накладено арешт, а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.4 ст.174 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що до обвинуваченого застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна, підстав для скасування арешту майна немає.

Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних, правоохоронних та судових органах на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обчислювати з моменту відбуття обвинуваченим основного покарання.

Арешт накладений на майно обвинуваченого залишити без змін до виконання вироку в частині конфіскації майна.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

СуддяОСОБА_1