Ухвала суду № 137680614, 24.06.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/665/26

Провадження № 1-кп/674/96/26

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

24 червня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасників кримінального провадження

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025240000000180 від 16.12.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області, перебуває вказана кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Прокурор подала клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. В ході досудового розслідування ОСОБА_6 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду 15.01.2026 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено до 07.05.2026 року. 04.05.2026 року колегією суддів Дунаєвецького районного суду Хмельницької області ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01 липня 2026 року. Оскільки продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може:

переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення; ніде не працює, характеризується негативно, не має стійких соціальних зв`язків; має зв`язки із представником іноземної організації - спеціальної служби держави-агресора ФСБ рф ОСОБА_9 , який може посприяти в ухиленні обвинуваченим від відповідальності, у тому числі на території рф, оскільки ОСОБА_6 має паспорт громадянина рф; враховуючи тяжкість покарання яка загрожує, може переховуватись від суду, а тому в разі обрання йому запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням можливості вільно пересуватись територією країни, може вживати заходів для уникнення кримінальної відповідальності за скоєне шляхом переховування від суду. Окрім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вжити заходів щодо відчуження наявного у нього нерухомого майна, яке може підлягати конфіскації;

незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний момент в судовому засіданні ще не допитані, а тому він може незаконно впливати на вказаних свідків шляхом погроз та умовлянь схилити їх давати неправдиві показання під час судового розгляду;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав про відсутність намірів переховування від суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечила. Вказала про відсутність ризиків щодо переховування від суду, оскільки вину обвинувачений визнає, паспорт громадянина рф вилучено, відсутні зв`язки з іншими представниками рф, наявні стійкі соціальні зв`язки, оскільки має сім`ю, постійне місце проживання, яке не покидав близько двох років, не має можливості спотворити докази, оскільки інформацію з його телефону вилучено.Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслету.

Суд, заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2026 року обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2026 року ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 07 травня 2026 року включно.

Ухвалою колегії суддів Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 01 липня 2026 року включно.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Враховуючи обставини, за яких обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, суд доходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років або довічне позбавлення волі. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.

Аналізуючи вищевказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, ОСОБА_6 користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від суду незалежно від наявності паспорта громадянина рф, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях, непідконтрольних органам державної влади України.

Крім того, він може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні. Також, з урахуванням наведених в обвинувальному акті обставин та способу вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом створення штучних перешкод швидкому, повному, встановленню об`єктивної істини у справі, а також продовжити вчиняти зазначене кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його контактами з представниками країни - агресора російської федерації; прихильністю до держави агресора російської федерації, а також відсутністю джерела доходів.

Отже, з урахуванням пред`явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченим строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Відносно доводів захисника про застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, суд вважає, що вказані прокурором ризики до цього часу не перестали існувати та істотно не зменшились. Отже, застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення ОСОБА_6 та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об`єктивному встановленню дійсних обставин справи.

Згідно з абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.

З урахуванням фактичних обставин справи та відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КПК України суд вважає за недоцільне визначати розмір застави обвинуваченому.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 22 серпня 2026 року включно, без визначення застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та надіслати до Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3