Рішення № 137678411, 08.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/11541/25

Провадження № 2/0203/571/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника позивача - Черкавського Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину виявилось, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна ОСОБА_2 наявні арешти за реєстраційними номерами обтяжень №3827312 від 13.12.2013 року, №7447352 від 24.10.2014 року, №10829288 від 14.02.2011 року. Підставами обтяження №3827312 від 13.12.2013 року стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В15 №41109869 від 09.12.2013 року Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Біловол В.О.; обтяження №7447352 від 24.10.2014 року - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №45193234 від 23.10.2014 року Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Арутюнян Е.Б., обтяження №10829288 від 14.02.2011 року постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.01.2011 року Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Борисова С.В. При звернення до виконавчої служби позивачу було відмовлено в знятті арештів, оскільки він не є стороною виконавчих проваджень. Посилаючись на вказані обставини, той факт, що кредитори у передбачені ст.1281 ЦК України порядок та строки із вимогами до спадкоємця боржника не звертались, а також, що наявність арештів перешкоджає позивачу зареєструвати за собою право власності на спадкове майно, останній просив скасувати арешти зі всього майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які було накладено зазначеними вище постановами державних виконавців.

У наданому відзиві представник ТОВ «Дніпрофінансгруп» просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування заперечень посилався на те, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2011 року у справі №2-1722/11 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №841623/ФЛ від 03.07.2008 року в сумі 2306578 грн. 16 коп. Згідно договору №GL48N718070_І_3 від 17.07.2020 року про відступлення прав вимоги, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Дніпрофінансгруп» право вимоги за зазначеним вище кредитним договором було відступлено на користь останнього. На теперішній час рішення суду не виконано, виконавчий лист не визнано таким, що не підлягає виконанню. ТОВ «Дніпрофінансгруп» має претензії до боржника. Обовязок спадкодавця не припинився внаслідок його смерті та перейшов до спадкоємців. Також зазначив, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зняття арешту з майна, в разі повернення виконавчого документу стягувачу. Таким чином, підстави для зняття арешту відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що до двох арештів ТОВ «Дніпрофінансгруп» не має жодного відношення, а тому є незрозумілим на якій підставі вони просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Також зазначив, що ТОВ «Дніпрофінансгруп» приховано той факт, що останньому було відмовлено у видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для їх пред`явлення ще за життя спадкодавця ОСОБА_2 постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №2-1722/11. Арешт майна боржника під час здійснення виконавчого провадження має тимчасовий характер та його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками триваючого (чинного) виконавчого провадження. Таким чином, оскільки виконавчий лист повторно не пред`являвся та строки для його пред`явлення закінчились в листопаді 2019 року, збереження арешту є невиправданим втручанням на мирне володіння майном боржника.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09.09.2025 року цивільну справу було передано за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 29.10.2025 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2026 року за клопотанням представника позивача в порядку ст.51 ЦПК України було замінено одного із співвідповідачів АТ «КБ «Надра» на ТОВ «Дніпрофінансгруп».

Протокольною ухвалою суду від 08.04.2026 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останній.

Відповідач в особі АТ «УкрСиббанк» явку свого представника за викликами не забезпечив, про причини неявки не повідомив. При цьому, представником АТ «УкрСиббанк» 04.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» було подано заяву, в якій зазначено, що на теперішній час заборгованість за кредитним договором №11208342000 від 12.09.2007 року погашена та банк не має вимог щодо погашення кредиту.

Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ТОВ «Дніпрофінансгруп» явку своїх представника також не забезпечили, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення відповідачів, які мають зареєстровані електронні кабінети, про день та час слухання справи, повторну неявку їх представників, подану представником АТ «УкрСиббанк» заяву, а також подання відзиву ТОВ «Дніпрофінансгруп», в якому висловлено позицію щодо пред`явленого позову, суд, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України та думки представника позивача, визнав за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема долученими копіями свідоцтв про народження та зміну імені, що позивач ОСОБА_1 (до зміни прізвища ОСОБА_5 ) є рідним сином ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті останньої позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Сеідової В.О. з заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері.

Постановою нотаріуса від 27.08.2025 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено через наявність зареєстрованих обтяжень щодо майна померлої ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також листів Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що є правонаступником Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, вбачається, що відносно майна ОСОБА_2 наявні арешти за реєстраційними номерами обтяжень №3827312 від 13.12.2013 року, №7447352 від 24.10.2014 року, №10829288 від 14.02.2011 року.

Підставами обтяження №3827312 від 13.12.2013 року стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В15 №41109869 від 09.12.2013 року Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Біловол В.О.; обтяження №7447352 від 24.10.2014 року - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №45193234 від 23.10.2014 року Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Арутюнян Е.Б., обтяження №10829288 від 14.02.2011 року постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.01.2011 року Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Борисова С.В.

Також з листів Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження №45193234 з примусового виконання виконавчого листа №201/14335/13-ц, виданого 07.10.2014 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в сумі 71917 грн. 34 коп. В рамках останнього 23.10.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Постановою від 25.06.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист було повернуто стягувачу за відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення. Строк повторного пред`явлення виконавчого листа для виконання до 25.06.2016 року.

Крім того, на примусовому виконання перебував виконавчий лист №2-1722/11, виданий 05.07.2013 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 2306578 грн. 16 коп. (виконавче провадження №41109869 відкрито постановою від 09.12.2013 року). Постановою державного виконавця від 09.12.2013 року було звернуто стягнення на майно боржника, а постановою від 12.08.2014 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» через встановлену законом заборону звернення стягнення на майно та кошти боржника.

Також на примусовому виконанні у відділ перебувало виконавче провадження №24375226 з примусового виконання виконавчого листа №2-1488, виданого 23.11.2011 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в сумі 129206 грн. 35 коп. Постановою державного виконавця від 20.01.2011 року було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 25.11.2011 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» (тут та далі в редакції, що діяла на момент видачі виконавчих листів та їх повернення» було встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.22 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» було встановлено строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих на виконання судових рішень, протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Статтею 23 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» було встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом

забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною 1 ст.47 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» було визначено підстави повернення виконавчого документа стягувачу, а частиною 5 цієї статті встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.57 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частинами 1,2,5 ст.60 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом

про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст.1219 ЦК України (ст.ст.1218,1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження №14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження №11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі №331/1383/20 (провадження №61-7109св22).

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст.1281,1282 ЦК України.

Суд враховує, що арешти на майно померлого боржника ОСОБА_2 накладались в рамках виконавчих проваджень, які було закінчено внаслідок повернення виконавчих документів стягувачу 25.11.2011 року (виконавче провадження №24375226), 12.08.2014 року (виконавче провадження №41109869) та 25.06.2015 року (виконавче провадження №45193234).

Згідно заяви представника АТ «УкрСиббанк» вбачається, що банк не має майнових претензій до боржника ОСОБА_2

ТОВ «Дніпрофінансгруп», як правонаступник АТ КБ «Надра» за кредитним договором №841623/ФЛ від 03.07.2008 року, заборгованість за яким рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2011 року у справі №2-1722/11 була стягнута в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , має майнові претензії в цій частині та звернувся до приватного нотаріуса Сеідової В.О. в порядку ст.1281 ЦК України з претензією кредитора.

Поряд з цим, суд враховує, що факт такого звернення не має правового значення для вирішення питання про зняття арештів з майна померлого боржника ОСОБА_2 , оскільки предметом спору не є зобов`язальні відносини за кредитним договором між кредитором та спадкоємцями померлого позичальника, а питання про усунення перешкод в реалізації позивачем права на оформлення спадкових прав на майно померлого спадкодавця ОСОБА_2 через наявність зареєстрованих обтяжень.

При цьому, суд враховує, що повторно виконавчі листи для примусового виконання стягувачами не пред`являлись та на виконанні не перебувають, встановлений ст.22 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» річний строк для їх повторного пред`явлення до виконання сплив.

Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.06.29023 року у справі №2-1722/11, яка набрала законної сили, було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікатів виконавчих листів, заміну стягувача у виконавчих листах та поновленні строку для їх пред`явлення до виконання.

Таким чином, подальше збереження обтяжень у вигляді арешту та заборони відчуження майна померлого боржника та спадкодавця ОСОБА_2 є безпідставним, порушує права позивача на оформлення спадщини, що відкрилась після її смерті.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог, пред`явлених до АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Дніпрофінансгруп» щодо скасування арешту з всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було накладено:

-на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: В15 №41109869, від 09 грудня 2013 року; видавник: ОСОБА_6 , Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Дніпропетровська область; номер запису про обтяження 3827312;

-на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: ВП №45193234, від 23 жовтня 2014 року; видавник: ОСОБА_7 , Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Дніпропетровська область; номер запису про обтяження 7447352;

-на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 20 січня 2011 року Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 10829288.

В задоволенні позовних вимог до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України слід відмовити, як пред`явлених до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст.1,22,23,47,57,60 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження», ст.ст.16,316,321,328,391,1216,1218,1231,1268,1281,1282,1296,1297 ЦК України, ст.ст.2-5,19,76-81,211,223,258,259, 263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», про зняття арешту з майна задовольнити частково.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.

В іншій частині позов задовольнити.

Скасувати арешт з всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було накладено:

-на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: В15 №41109869, від 09 грудня 2013 року; видавник: ОСОБА_6 , Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Дніпропетровська область; номер запису про обтяження 3827312;

-на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: ВП №45193234, від 23 жовтня 2014 року; видавник: ОСОБА_7 , Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Дніпропетровська область; номер запису про обтяження 74473523;

-на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 20 січня 2011 року Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 10829288.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак