Ухвала суду № 137677848, 24.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №202/66/2013-к

Провадження № 1-в/932/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю

прокурора ОСОБА_3

заявника ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Дніпро заяву ОСОБА_4 про звільнення від відбування додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку,-

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року ОСОБА_4 звернулась до Шевченківського районного суду міста Дніпра про звільнення від відбування додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

В обгрунтуванн своїх вимог вказала, що вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2025 року була засуджена за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.3 ст.358 КК України із призначенням остаточного покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного мені майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2015 року вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2015 року був змінений.

В частині засудження за ч.2 ст.190 КК України від призначеного покарання звільнена, у зв язку із спливом строку притягнення до кримінальної відповідальностію. Цей же вирок в частині засудження за ч.3 ст.358 КК України скасовано та провадження по справі закрито, у зв`язку із відсутністю в її діях складу злочину. Постановлено вважати її засудженою за ч.3 ст.15 , ч.4 ст.190 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.01.2020 року їй зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув» язнення період з 14.10.2012 року по 30.10.2012 року та з 28.11.2012 року по 02.07.2013 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання -16 жовтня 2019 року.

Кінець строку відбування покарання-09 червня 2020 року.

Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.03.2020 року було задоволено клопотання про умовно- дострокове звільнення. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 07.05.2020 року вказана ухвала Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області - залишена без змін.

Отже з 22.12.2015 року, тобто дня набрання чинності обвинувального вироку минуло десять років.

Додаткове покарання у вигляді конфіскації всього належного майна було виконано частково.

Згідно п.4 частини 1 ст.80 Кримінального кодексу України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Відповідно до частини 2 ст.80 КК України щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

З урахуванням наведеного, просить звільнити її від невиконаної частини додаткового покарання конфіскації майна за вироком Бабушкінськго районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2015 року, зміненого ухвалось апеляційного суду від 22.12.2015 року.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 свою заяву підтримала. Просила задовольнити з підстав, викладених в заяві. Вказала, що від відбуття призначеного покарання вона була достроково звільнена ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.03.2020 року, дане рішення набрало чинності відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07.05.2020 року. При цьому, виконання додаткового покарання не потребувало її участі. Також, оскільки основне покарання виконане, то і додаткове виконане. Також відсутній будь-який вирок суду про те, що вона ухилялась від виконання судового рішення.

Прокурор просив відмовити в задоволенні заяви з урахуванням положень ч.2,3 ст. 80 КК України, в зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 в розшуку

Інші учасники кримінального провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, від представника потерпілих адвоката ОСОБА_5 направлено заяву про розгляд заяви ОСОБА_4 без її участі та у відсутність потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проти заяви ОСОБА_4 вони заперечують, просять відмовити, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_4 у їх відсутність.

Вислухав думку заявниці ОСОБА_8 , прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи та надані прокурором та ОСОБА_4 документів, зваживши доводи сторін, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконані вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Згідно ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Так, ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2015 року був змінений, в частині засудження за ч.2 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 звільнена від покарання, в зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в частині її засудження за ч.3 ст. 358 КК України вирок суду скасований, в зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину. Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна, в іншій частині вирок залишений без змін ( а.с. 65-102).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року, вирок Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 24.07.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року щодо засудження ОСОБА_4 - залишено без змін, а касаційні скарги прокурора, захисника та засудженої ОСОБА_4 - без задоволення. ( а.с. 106-111)

Відповідно до ст. 48 Кримінально-виконавчого кодексу України суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не провадилося.

Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється територіальним органом державної виконавчої служби за місцем знаходження майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

На виконання вище вказаного вироку суду в частині додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, 21 січня 2016 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 , який скеровано для виконання до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби м.Дніпропетровська, про виконання якого необхідно повідомити суд ( а.с. 105).

Відповідно до ст. 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; прийняття уповноваженим органом рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; скасування вироку суду і закриття кримінального провадження; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; хвороба; інші підстави, передбачені законом.

Інформації про виконання виконавчого листа щодо конфіскації майна ОСОБА_4 , матеріали кримінальної справи не містять.

Статею 80 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

При цьому, частиною 2 ст. 80 КК України встановлено, що строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням призначеним за вироком суду.

В частині 3 ст. 80 КК України вказано, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Вказані положення свідчать, про те, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання.

Існування в Кримінальному кодексі України цього виду звільнення від відбування покарання обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу, а також тим, що не вчинення засудженим у цей період нового злочину, як правило, свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.

Загальними умовами, за яких особа, крім тих, що засуджені за злочини, передбачені ст. ст. 437-439 і ч. 1 ст. 442 КК України, або за інші злочини до довічного позбавлення волі, звільняється від відбування покарання відповідно до ст. 80 КК України, є: закінчення зазначених у ч. 1 ч.3 ст. 80 строків; не вчинення протягом цих строків нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину; не ухилення засудженого від відбування покарання.

Отже, тривалість строків давності, передбачених, зокрема, п.1-5 ч. 1 ст. 80 КК України, диференціюється залежно від тяжкості вчиненого злочину, а також виду та міри призначеного судом покарання, у тому числі остаточного покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків та початком перебігу строку давності є день набрання чинності обвинувальним вироком, який встановлюється кримінально-процесуальним законодавством.

Правила звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, встановлені правилами ст. 80 КК України, стосуються як основного, так і додаткового покарання.

За п.4 ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п' ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Згідно досліджених матеріалів, ОСОБА_4 була засуджена до шести років позбавлення волі за злочин, передбачений ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, й відповідно строк давності виконання обвинувального вироку, в розумінні п.4 ч.1 ст. 80 КК України, складає десять років.

Таким чином, строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, визначеним вироком суду, тобто вони закінчуються одночасно із строком, встановленим для основного покарання.

При цьому, ухилення від відбування покарання це умисне діяння ( дія або бездіяльність) засудженого, спрямоване на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку до виконання.

Згідно наявної інформації Соборного ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.10.2019 року №45.5/5914 року відносно ОСОБА_4 09.06.2017 року заведено оперативно- розшукову справу категорії «Розшук» №16317011.

16.10.2019 року ОСОБА_4 було затримано та доставлено до НПУ Ізолятору тимчасового тримання №1 ГУНП в Дніпропетровській області ( а.с.126, том 14 а.с.90 кримінальної справи)

Аналогічна інформація щодо розшуку ОСОБА_4 міститися в листі начальника ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області №216572-2026 від 12.05.2026 року, де крім іншого зазначено, що 18.10.2019 року ОСОБА_4 знято з розшуку, ОРС закрито, 08 травня 2020 року ОСОБА_4 умовно-достроково звільнена з місць позбавлення волі ДУ «Кам`янська виправна колонія №34» ( а.с.61).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 з 09.06.2017 року по 15.10.2019 року, включно, ухилялась від відбування покарання, тобто строк давності зупинявся відповідно до ч.3 ст. 80 КК України.

Слід зазначити, що строк давності, який закінчується до ухилення засудженого від відбування покарання, не анулюється, він підлягає заліку і продовжується з моменту його з`явлення або затримання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що строк з 22.12.2015 року ( дата набрання вироком законної сили) до 09.06.2017 року ( дата оголошення розшуку), підлягають зарахуванню в строк давності виконання обвинувального вироку і складають 1 рік 05 місяців 18 днів.

Згідно діючого законодавства, перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбуття покарання або з дня затримання ( ч.3 ст. 80 КК України).

ОСОБА_4 було затримано 16.10.2019 року, тому з цього строку для неї відновлюється строк давності виконання обвинувального вироку, який складає десять років, і з урахуванням заліку з 22.12.2015 року до 09.06.2017 року, на цей час ще не сплив.

Враховуючи вищевикладене, та також те, що вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2015 року в частині додаткового покарання у виді конфіскації належного ОСОБА_4 майна виконано не було, строки давності зупинялись, з дня набрання чинності вказаним обвинувальним вироком строк давності в десять років не минув, суд приходить висновку про відмову в задовленні заяви ОСОБА_4 про звільнення від відбування зазначеного додаткового покарання.

Доводи ОСОБА_4 про її умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, не є підставою для задоволення заяви про звільнення від відбування додаткового покарання, оскільки умовно- дострокове звільнення 08.05.2020 року відбулось стосовно призначеного основного покарання.

Доводи ОСОБА_4 про відсутність відносно неї обвинувального вироку щодо ухилення від виконання додаткового покарання судом не приймаються, оскільки ч. 3 ст. 80 КК України чітко визначені підстави зупинення перебігу строків давності виконання обвинувального вироку, які відновлюються з дня затримання.

На підставі наведеного та керуючись ст.409, ст.411 КПК України (в редакції Закону1960 року), ст.372, ст. 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про звільнення від відбування додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом семи днів.

Головуючий суддя: ОСОБА_1