Рішення № 137676724, 24.06.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/695/2026

Справа № 679/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року

місто Нетішин Хмельницької області

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Деал Фінанс Груп», в інтересах якого діє представник адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

14.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71347344, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за яким відповідач має заборгованість у загальному розмірі 3300 грн, що складається з наступного: 1) 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2) 150 грн заборгованість за відсотками; 3) 150 грн заборгованість за комісією; 4) 2000 грн заборгованість за пенею/неустойкою, і право вимоги за яким було відступлено позивачу на підставі договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 71347344 від 14.08.2025 у розмірі 3300 грн.

Крім того, 14.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 6578645, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за яким відповідач має заборгованість у загальному розмірі 6862,90 грн, що складається з наступного: 1) 1700 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2) 1469,65 грн заборгованість за відсотками; 3) 293,25 грн заборгованість за комісією; 4) 3400 грн заборгованість за пенею/неустойкою, і право вимоги за яким було відступлено позивачу на підставі договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 6578645 від 14.08.2025 у розмірі 6862,90 грн.

З огляду на викладені обставини ТОВ «Деал Фінанс Груп» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 10162,90 грн, а також понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн та зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

25.04.2026 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Разом із цим суддею було задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» насутпні докази: 1) чи емітувалася (видавалася) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .? 2) виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», за період часу з 14.08.2025 по 17.08.2025 (а.с. 81-82).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлена про розгляд справи відповідач не подала.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді (шляхом його підписання відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора) було укладено договір надання коштів у кредит № 71347344, відповідно до якого відповідачу було надано у власність грошові кошти (кредит) у розмірі 1000 грн строком на 30 днів (до 12.09.2025) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу останньої № 4149-6090-2548-4496 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,500% на день. Сторонами було узгоджено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту, що складає 150 грн, та пеню в розмірі 4% на день. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 1300 грн, а загальні витрати за кредитом 300 грн (а.с. 10-18, 19, 20, 89, 90).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач станом на 24.03.2026 має заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71347344 від 14.08.2025 у загальному розмірі 3300 грн, що складається з наступного: 1) 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2) 150 грн заборгованість за відсотками; 3) 150 грн заборгованість за комісією; 4) 2000 грн заборгованість за пенею (а.с. 8-9, 22).

Крім того, 14.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді (шляхом його підписання відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора) договір кредитної лінії № 6578645, відповідно до якого відповідачу було надано у власність грошові кошти (кредит) у розмірі 1700 грн строком на 360 днів (до 08.08.2026) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу останньої № 4149-6090-2548-4496 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95% на день. Сторонами було узгоджено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що складає 293,25 грн, та неустойку в розмірі 85% на день. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 7807,25 грн, а загальні витрати за кредитом 6107,25 грн (а.с. 23-30, 31, 89, 90).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач станом на 24.03.2026 має заборгованість за договором кредитної лінії № 6578645 від 14.08.2025 у загальному розмірі 6862,90 грн, що складається з наступного: 1) 1700 грн заборгованість за тілом кредиту; 2) 1469,65 грн заборгованість за відсотками; 3) 293,25 грн заборгованість за комісією; 4) 3400 грн заборгованість за пенею (а.с. 21, 44).

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) позивачу належне право грошової вимоги до відповідача за договорами № 71347344 від 14.08.2025 на суму 3300 грн та № 6578645 від 14.08.2025 на суму 6862,90 грн, що зокрема підтверджується Реєстрами прав вимог № 23/12/25-02 та 23/12/25-01 від 23.12.2025 (а.с. 33-40, 41-42, 42-43).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 10561 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, який суд враховує при виборі і застосуванні норм прав до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказів спростування презумпції дійсності укладених відповідачем договорів матеріали справи не містять. Відповідач мала процесуальну можливість надати суду докази на спростування презумпції правомірності договорів, однак таким правом не скористалася.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов вказаних договорів щодо своєчасної сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 71347344 від 14.08.2025 та договором кредитної лінії № 6578645 від 14.08.2025 у загальному розмірі 4762,90 грн, що складається з наступного: 1) 2700 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2) 1619,65 грн заборгованість за відсотками; 3) 443,25 грн заборгованість за комісією.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача неустойки (пені) за вказаними договорами суд зазначає наступне.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд бере до уваги, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє дотепер, позаяк останнього разу його було продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України № 4857-ІХ від 04.05.2026, строком на 90 діб, тобто до 02.08.2026.

У правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначається, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин, оскільки неустойка (пеня) за прострочення виконання зобов`язань за договором про надання коштів у кредит № 71347344 від 14.08.2025 та договором кредитної лінії № 6578645 від 14.08.2025 була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, суд не вбачає підстав для стягнення з нього нарахованої позивачем неустойки (пені) за цими договорами в загальному розмірі 5400 грн.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.08.2025 позивач уклав із адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ, повноваження якої підтверджуються ордером серії АХ № 1287256 від 03.09.2025. Крім іншого, у п. 4.1 вказаного договору зазначається, що за надання правничої допомоги у відповідності до положень цього договору клієнт сплачує адвокату винагороду у наступному розмірі: 1) вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви 500 грн; 2) підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики/кредиту у малозначній справі 4000 грн (а.с. 46-48, 51, 52).

Із наявного в матеріалах справи витягу з акту № 7-ДІЛ від 14.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 та акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги вбачається, що позивачем за укладеним договором були понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Ткаченко Ю.О., що пов`язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у загальному розмірі 4500 грн, сплата яких зокрема підтверджується платіжною інструкцією № 579938011.1 від 16.01.2026 (а.с. 49-50, 51).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об?єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У той же час відповідач, яка належним чином повідомлялася про розгляд справи судом, не подала відзив на позов та не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, а отже у суду відсутні підстави стверджувати про неспівмірність таких витрат.

Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією № 579944544.1 від 06.04.2026 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 6, 60).

Враховуючи те, що задоволенню підлягають 46,87% позовних вимог (4762,90 грн х 100% / 10162,90 грн), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3357,02 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (7162,40 грн х 46,87% / 100%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 71347344 від 14.08.2025 та договором кредитної лінії № 6578645 від 14.08.2025 у загальному розмірі 4762,90 грн (чотирьох тисяч семисот шістдесяти двох гривень дев`яноста копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за вказаними договорами у загальному розмірі 5400 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати в розмірі 3357,02 грн (трьох тисяч трьохсот п`ятдесяти семи гривень двох копійок).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ідентифікаційний код 44280974; місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3).

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Г. Безкровний