Рішення № 137676106, 24.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3722/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суду м. Львова у складі головуючого судді Палюх Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «ПУМБ»56668,81 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 1002151407201 видано кредит у сумі 40000,00 грн.Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.11.2025 склала: 56668,81 грн, з яких: 38296,33 грн заборгованість за кредитом; 8,1 грн заборгованість за процентами; 18364,38 грн заборгованість за комісією. Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. За наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи судом, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу разом із позовною заявою та додатками за місцем його реєстрації, яке відповідачу вручене.

У вказаний строк відповідач не подав суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не повідомив.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 16.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою №1002151407201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб /а.с.12 зворот - 14/, відповідно до якої просила видати їй кредит у сумі 40000,00 грн, строком на 24 місяці, розмір комісії 2,99%%, процентна ставка річних 0,010%.

Підписанням цієї заяви відповідач підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка № НОМЕР_1 і ПІН.

Зі змісту вказаної заяв вбачається, що підписанням даної заяви ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна, всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Пунктом 2.2.5 Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 24.02.2023), передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Розділу І публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Банк, взяті на себе зобов`язання, виконав у повному обсязі, видав відповідачу кредитну картку, якою вона користувалася, що підтверджується наявною в матеріалах випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 /а.с. 28/ та платіжною інструкцією №TR.70233446.109303.8810 /а.с.26/.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, позивач направляв на адресу позичальника письмову вимогу (повідомлення) від 21.11.2025 про погашення заборгованості в загальному розмірі 56668,77 грн протягом 30 днів з моменту отримання даного листа /а.с. 23 зворот-24/.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, вимоги банку по сьогодні є невиконаними.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, з боку відповідача має місце порушення умов укладеного кредитного договору, а саме наявна заборгованість у розмірі 56668,81 грн, з яких: 38296,33 грн заборгованість за кредитом; 8,1 грн заборгованість за процентами; 18364,38 грн заборгованість за комісією /а.с.26 зворот-27/.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договорів, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість по Кредитному договору№1002151407201 від 16.08.2023 - 38 304,43 грн, з яких: 38296,33 грн заборгованість за кредитом; 8,1 грн заборгованість за процентами.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісіями за обслуговування кредиту у розмірі 18364,38 грн, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст . 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зроблено висновок про те, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (чинних на момент укладення Договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що нарахування заборгованості за комісіями за обслуговування є необґрунтованими, враховуючи вищевикладені норми, а також той факт, що супроводження кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в цій частині вимоги слід відмовити.

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволенні частково, а саме з відповідача слід стягнути 38 304,43 грн, що складає 67% від суми у розмірі 56668,81 грн, про стягнення якої позивач просив у позові (38 304,43 грнх 100% : 56668,81 грн = 67), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 783,81 грн (2662,40 грн : 100% х 67%), в іншій частині витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 274-275, 279, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 38304 (тридцять вісім тисяч триста чотири) грн 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 1783,81 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: