Рішення № 137674545, 23.06.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/432/26

Провадження 2/193/411/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 червня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

25.03.2026 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 17.12.2019 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2028018047 на умовах якого Відповідачу надано кредитні кошти. Між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» 16.12.2022 року відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №16/12/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2028018047 від 17.12.2019 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 40882,35 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 25000 грн; заборгованість за відсотками становить 15882,35 грн.. У зв`язку з чим звертаються до суду із позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280,281 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 17.12.2019 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №2028018047 на умовах якого останній надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором, в сумі 10397,00 грн на придбання товару, додаткові послуги банку, а саме послуга «смс+Довідка» 390 гривень, загальна сума кредиту 10787,00 гривень, відсоткова ставка 0,01% (а.с.7).

Додатком 1 до договору про надання споживчого кредиту 2028018047 від 17.12.2019 року встановлено графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с.9).

ОСОБА_1 ознайомлено із паспортом споживчого кредиту щодо детальної інформації кредитування (а.с. 8).

Згідно рахунку-фактури №СФКRO-0000317543 від 17.12.2019 підтверджено придбання ОСОБА_1 товару на суму 10397 гривень (а.с.13).

З виписки по рахунку за період з 17.12.2019 року по 15.03.2024 року вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами (а.с. 36-41).

У зв`язку з невиконання відповідачем кредитних зобов`язань виникла заборгованість у розмірі 40882,35 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 25000 грн; заборгованість за відсотками становить 15882,35 грн, про що надано розрахунок (а.с.25-35)

16.12.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №16/12/22, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників №1 (а.с.14-22).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору №2028018047_CARD від 17.12.2019 року в розмірі 40882,35 грн., з яких: 25000 грн. - сума боргу по тілу кредиту; 15882,35 грн. - сума боргу по відсоткам (а.с. 23).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 629 ЦК України визначено: договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Банк зобов`язання за договором виконав, а відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

В цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Окрім того, відповідач не оспорював укладання кредитного договору, так і відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В зв`язку з тим, що позивачем доведено позовні вимоги, а відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Щодо судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Суд встановив, що понесені ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 року № 42649746, де визначена вартість юридичних послуг на загальну суму 7000 гривень, акт виконаних робіт на загальну суму виконаних робіт 7000 гривень (а.с.42-47).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що включає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22.

Разом з тим, суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених у витягу з акту про надання юридичної допомоги, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст. 525-526,1050,1054 ЦК України, ст. ст.134-142,265,268,281-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2028018047_CARD від 17.12.2019 року в розмірі 40882 (сорок тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 35 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 25000,00 грн., заборгованість за відсотками 15882,35 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти частини позовних вимог стягнення витрат на правову допомогу, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 23.06.2026.

Суддя Д.А.Кащук