Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/761/26
2/0187/569/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
23.04.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна Анастасія Вячеславівна із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові зазначено, що 8 березня 2025р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2149046. У відповідності до п.п. 7.1. Кредитного договору, укладання Кредитного договору здійснюється за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Проелектронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номермобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
13.11.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №13112025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги
до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 13.11.2025 до Договору факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26 300,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 300,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею.
Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі
5000 грн. перераховано 08.03.2025 17:36 на карту Відповідача НОМЕР_1 емітовану банком Raiffeisen Bank Aval, вказану особисто Відповідачем відповідно до умов Договору.
Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2149046 в розмірі 26 300,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 300,00 грн. сума заборгованості за відсотками. 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею.
За наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 2149046 в розмірі 26 300,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 300,00 грн. сума заборгованості за процентами; 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Позивач просить суд витребувати докази у справі.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від АТ «Райффайзен банк» докази по справі.
Витребувана інформація надійшла до суду 22.05.2026.
Представник позивача в позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яка 28.05.2026 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 08.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , укладено № 2149046 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» з використанням електронного підпису (одноразовим ідентифікатором Т049) (а.с 6 -11).
Крім того відповідачем підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором Н489 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотні умови кредитного договору (а.с. 14-15).
Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту 5000.00 грн., строк кредитування/Строк договору 360 днів, процентна ставка 1% в день (фіксована), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 23000 грн (п.1.2-1.10 договоору).
Відповідно до п 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .
Відповідно до п 5.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.
Пунктом 6.3 договору передбачено у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 750,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 150,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
З витребуваних доказів у справі, судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк» надано інформацію від 16.05.2026 р. ВИХ №81-15-9/8396-БТ, відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , не емітована. (а.с. 47).
Разом з тим, матеріали справи містять довідку фінансової установи ТОВ «Пейтек» від 14.11.2025 № № 20251114-433, відповідно до якої згідно договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 2024-04-01, що укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Пейтек» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_5 в сумі 5000.00 грн. від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ 08.03.2025, Session ID НОМЕР_6 (а.с.16).
Суд звертає увагу, що надана позивачем довідка фінансової установи містить відомості про перерахування коштів на платіжну картку, номер якої співпадає з номером платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі. Разом з тим, відповідно до інофрмації, наданої банком на виконання ухвали суду, номер платіжної картки, щодо якої надано відомості, не співпадає з номером платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі.
Суд враховує, що у клопотанні позивача про витребування доказів було зазначено номер платіжної картки № НОМЕР_1 , який не відповідає номеру платіжного засобу № 4149500118045866, наведеному у кредитному договорі та довідці про перерахування кредитних коштів. У звязку з цим надана банком відповідь стосується іншого номера платіжної картки та не може бути використана для підтвердження або спрстування фаакту зарахування коштів на платіжний засіб, зазначений у кредитному договорі.
За таких обставин суд оцінює довідку ТОВ «Пейтек» від 14.11.2025 № № 20251114-433 про перерахування коштів, як належний та допустимий доказ на підтвердження факту надання кредиту. Сукупність наявних у справі доказів дає підстави для висновку, що первісний кредитор виконав взяті на себе зобовязання та перерахував відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених кредитним договором № 2149046 від 08.03.2025.
13.11.2025 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу № 13112025/1, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором № 2149046 від 08.03.2025 (а.с.20-25).
Відповідно до Реєстру боржників від 13.11.2025 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 26 300,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 300,00 грн. сума заборгованості за відсотками. 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею. (а.с.27).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість відповідача за кредитним договором № 2149046 від 08.03.2025 р. станом на 13.11.2025 становить 26 300,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 300,00 грн. сума заборгованості за відсотками. 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею.(а.с.17-19 зворонтян сторона).
Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.
За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.
Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.
Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після укладення договору факторингу.
Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд повно і всебічно дослідивши наявні докази у справі, прийшов до висновку, що позивачем доведено факт не виконання умов кредитного договору відповідачем, наявність заборгованості за кредитом, отже позов в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5000,00 грн., та нарахованих відсотків в сумі 11300,00 грн., за кредитним договором № 2149046 від 08.03.2025 підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості з відповідача за пенею/неустойкою в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами укладеного між сторонами кредитного договору № 2149046 від 08.03.2025 передбачено у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 750,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 150,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Разом із тим, оскільки кредитний договір № 2149046 від 08.03.2025 укладений у період дії воєнного стану в Україні, суд враховує положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до яких у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за кредитни догоовором позичальник звільняється від обовязку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення.
Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, неустойки, пені у розмірі 10000,00 грн., за кредитним договором № 2149046 від 08.03.2025, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню у сумі 16300,00 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11300,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 61,98 % (16300,00 грн * 100 / 26300,00 грн), а саме у розмірі 1650,15 грн (2662,40 грн * 61,98%).
Керуючись ст.ст. 11, 207, 512, 513, 514, 526, 549, 598, 599, 610, 612, 626, 628, 634, 639, 638, 1054, 1077, 1078 ЦК України 2, 10, 12,76, 81, 141, 263, 265, 274, 352 ЦПК України, суд -УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 2149046 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08.03.2025 р., в розмірі 16300 (шістнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, що включає- 5000 гривень 00 копійок заборговансіть за основною сумою боргу, 11300 гривень 00 копійок заборгованість за вісдотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень 15 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_7 у AT «ТАСкомбанк»);
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя О.А. Караул
Судове рішення № 137674423, Петриківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 187/761/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: