Рішення № 137673533, 22.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 522/7016/26-Е

2/171/3184/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. м.Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кодрян Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Перепеткевич Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 24.12.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 24.12.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згодуна те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Право зміни розміру наданого на платіжну карту кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 26.04.2026 року має заборгованість в розмірі 52400,81 грн., яка складається з: 36574,90 грн. заборгованість за кредитом; 15375,91 грн. заборгованість по відсоткам; 450,00 грн. пеня, 0,00 гривні штрафи. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання. На момент звернення позивачем до суду, відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і не погашає заборгованість за договором. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлені ч.7 ст.178 ЦПК України строки до суду не подав.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, неявки без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, неподання відзиву, та якщо позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 24.12.2024 року відповідач звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», якою підтвердив свою згоду, що дана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Цього ж дня, відповідачем підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком в якій зазначені істотні умови кредитування, а саме суму кредиту(ліміту), пільговий період користування кредитним лімітом, відсотки за користування та несвоєчасне погашення кредиту, штрафні санкції, строк кредитування.

До матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 24.12.2024 року, копію Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Зелена».

Відповідно до копії довідки за картками, ОСОБА_1 в АТ «Акцент Банк» відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Відповідно до копії довідки за лімітами виданої АТ «Акцент-Банк» зазначено, що на підставі кредитного договору б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10079862863) від 24.12.2024 року за період з 24.12.2024 року по 26.04.2026 року, встановлювались та змінювались ліміти наступним чином: 24.12.2024 року клієнтом встановлено 3450,00 гривень ліміту; 24.12.2024 року банком збільшено ліміт до 3450,00 гривень; 24.12.2024 року банком збільшено ліміт до 36600,00 гривень.

З виписки по картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , від 26.04.2026 року, вбачається, що за період з 24.12.2024 року по 26.04.2026 року: сума витрат становить 87820,15 грн; сума зарахувань 40750,00 грн; сума комісій 1683,30 грн, сума кешбеку 6,14 грн.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01.12.2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 30.11.2022 року № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 року № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 року № 381/1647/21; від 01.08.2022 року № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 року № 128/2269/20; від 01.06.2022 року № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 року № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 року № 219/7527/16; від 25.05.2022 року № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 року № 336/4796/18; від 09.02.2022 року № 161/5648/20; від 02.02.2022 року № 205/7751/16-ц.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.12.2024 року, укладеного між банком та клієнтом, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 26.04.2026 року становить 52400,81 грн, яка складається з: залишку заборгованості за тілом кредиту - 36574,90 грн; залишок заборгованості за процентами 15375,91 грн. та пені 450 грн.

Пунктом 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Її тип визначено в Договорі. Договір укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», Заяви про відкриття поточного рахунку та Тарифів. Датою укладення Договору є дата отримання картки, зазначена в Заяві.

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.5.6., 2.1.1.5.7. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Держатель зобов`язаний стежити за витратою коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту або перевищення платіжного ліміту.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення клієнтом термінів платежів по будь якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до п.п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.3.5. Умов та правил надання банківських послуг, клієнт доручає банку списувати з картрахунку суми коштів у розмірі здійснених клієнтом або його довіреними особами операцій відповідно до правил міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначену Тарифами банку при настанні термінів платежу. Клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів, а також списання коштів з картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку.

Пунктом 2.1.1.8.7 Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що банк інформує клієнта про заборгованість за кредитними договорами (у тому числі про заборгованість за кредитними картками), розмір поточних платежів, активацію продуктів і послуг банку, а також інші правила користування платіжною карткою та умови кредитного договору, включаючи внесені в них зміни шляхом використання функції SMS-повідомлень, мобільного додатку або E-Mail.

Згідно п. 2.1.1.11.7. Умов та правил надання банківських послуг, банк стягує комісію за обслуговування відповідно до Тарифів/Пам`ятки Клієнта/Довідки про умови кредитування, тарифів Банку, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.11.8. Сплата комісії здійснюється відповідно до п. 2.1.1.3.3. Умов і правил.

Відповідно до п. 2.1.1.11.7.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі відсутності грошових коштів на картковому рахунку позичальника, що призвело до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання зі сплати комісії за обслуговування у відповідності з Пам`яткою клієнта/Довідкою про умови кредитування, Тарифами, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 100% від розміру неналежно від сплаченої комісії. Сплата штрафу здійснюється позичальником за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця неналежного виконання позичальником зобов`язання зі сплати винагороди за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.11.8. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення позичальником термінів зі сплати комісії за обслуговування кредиту, передбаченого в Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування, п. 2.1.11.7. Умов, згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, банк стягує комісію за обслуговування договору в розмірі фактично сплаченої позичальником. При цьому позичальник за весь період неналежного виконання зобов`язань зі сплати комісії сплачує банку неустойку в розмірі, передбаченому п. 2.1.1.11.7.1. даних Умов.

Пунктом 2.1.1.12.2. Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,000001% від суми операцій за рахунок кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36574,90 грн, за відсотками в розмірі 15375,91 грн та пеню - 450 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк посилався на заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком підписану відповідачем 24.12.2024 року, яка містить основоположні умови, виходячи з яких суд має можливість установити укладення договору, а саме дані про істотні умови кредитного договору відповідно до узгоджених тарифів обслуговування кредитної карти.

У той же час, на підтвердження заборгованості кредитор надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, який при наявності виписки по картці підтверджує виникнення заборгованості та її розмір, отже, є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року, справа № 219/7527/16-ц, провадження № 61-17922св20).

Із наданої виписки по картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.04.2026 року, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та, частково погашаючи заборгованість за кредитом, фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів.

Доказів на спростування отримання кредитних коштів у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав.

На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано та заборгованість повністю не погашена, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та заборгованість по відсоткам.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н 24.12.2024 розмір неустойки складає 450 гривень.

Однак, суд звертає увагу на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, тощо.

У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника неустойку за час прострочення повернення позики під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати неустойки 450 гривень. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Отже, в частині стягнення пені слід відмовити на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжного доручення № 6005315578864 від 26.04.2026 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2639,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, р/р № НОМЕР_6 , місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, б.11 заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.12.2024 у розмірі 51950,81 грн. та судовий збір у розмірі 2639,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЛ. І. Кодрян