Рішення № 137672690, 24.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7448/26

Провадження № 2-а/643/106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - Мельниченко Є.О. звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому після уточнення просить скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження (документ сформований в системі «Електронний суд» 11.04.2026).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - Мельниченко Є.О. зазначив, що протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2026 року № 1059, складеним офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - нібито несвоєчасна явка за повісткою до ТЦК та СП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 01 квітня 2026 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважає складений протокол та постанову, винесену за його матеріалами, незаконними з таких підстав. Так, 27 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова у справі № 643/6005/26 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023221170004441 від 28.12.2023 за ч. 3 ст. 286-1 КК України. Ухвала набрала чинності з моменту постановлення та діє до 27.05.2026. Того ж дня, 27.03.2026, приблизно о 21:00, під час виконання обов`язку щодо явки до дільничного офіцера поліції, ОСОБА_1 був переправлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном поліції ОСОБА_3 . Жодної повістки до ТЦК ОСОБА_1 раніше не отримував та за нею не зобов`язаний був з`являтися в умовах чинного судового запобіжного заходу, оскільки особа під домашнім арештом не підлягає мобілізації та не зобов`язана з`являтися до ТЦК. Крім того, Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак суб`єктом цього правопорушення може бути лише особа, яка мала юридичний обов`язок з`явитися до ТЦК. ОСОБА_1 такого обов`язку не мав, оскільки відносно нього діяла норма ч. 2 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що звільняє осіб під домашнім арештом від явки. За відсутності об`єктивної сторони та суб`єктивної вини провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події або складу адміністративного правопорушення. Протокол № 1059 від 27.03.2026 складено вночі, о 21:00, в умовах нічного часу, коли ОСОБА_1 відповідно до ухвали суду мав перебувати вдома (нічна заборона - з 22:00 до 07:00). Особу доставили до ТЦК примусово, без її добровільної явки. Протокол складено без реальної можливості скористатися правовою допомогою адвоката безпосередньо на місці, що суперечить ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також без будь-яких доказів, в ТЦК та СП була складена постанова від 01.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, без доказів вини.

18.05.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в якій остання просить відмовити позивачу у повному обсязі. Зазначає, що повістка про виклик громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 12.01.2026 о 14:00 годині була згенерована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 22.12.2025р., та направлена на зареєстровану (задекларовану) адресу місця проживання у відповідності до вимог пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 і вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного, відповідно до пункту 41 Порядку. У зв`язку з не прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 12.01.2026 в автоматичному режимі було засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак військовозобов`язаним ОСОБА_1 було порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" , абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022р. №1487, абз.2 ч. 10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Твердження позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є безпідставними. 27.03.2026 відносно правопорушника ОСОБА_1 , уповноваженою на те особою, був складений протокол №1059 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 статті 210-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). При складанні адміністративного протоколу були дотримані норми КУпАП щодо процедури розгляду адміністративної справи, роз`яснено ст.63 Конституції України, його права, передбачені ст. 268 КпАП, позивач отримав другий примірник протоколу, про що особисто поставив свій підпис. Громадянина ОСОБА_1 було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у протоколі. 01.04.2026 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення скоєне громадянином ОСОБА_1 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час розгляду були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вина та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.05.2026).

Ухвалою суду від 20.04.2026, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення- відмовлено, адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.05.2026, у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено. Продовжжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі суду від 20.04.2026 - п`ять днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою суду від 15.05.2026, відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, та наявні у справі письмові докази, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 27.03.2025 офіцер адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старший лейтенант ОСОБА_2 склав стосовно ОСОБА_1 протокол №1059.

За змістом цього протоколу: « ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 своєчасно не прибув за повісткою до ТЦК т ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі чого було сформовано звернення до НПУ про розшук Е4739976 від 13.02.2026 та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 з метою складання адміністративного протоколу про правопорушення за ст.210-1 КУпАП з внесенням відповідних даних до ЄДРПВР «Оберіг» про розшук. 27.03.2026 приблизно о 21-00год капітаном поліції В.Шередегою ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході уточнення військово-облікових даних з`ясувалось, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 своєчасно не прибув до ТЦК та СП за надісланою повіткою».

В протоколі зазначені відомості про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 01.04.2026 об 11-30год. В протоколі міститься підпис ОСОБА_1

01.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 винесено постанову № R455626 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що « ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до повістки №6129310 від 22.12.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 12.01.2026 о 14:00, повістка надіслана позивачу Укрпоштою та повернулась до ТЦК з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою". При цьому, суд звертає увагу на те, що повістка №6129310 від 22.12.2025 містить лише одну мету виклику до ТЦК та СП - уточнення даних.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення наявності кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Положеннями статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами примітки до статті 210 КУпАП слідує, що положення статей 210, 210-1 цього кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, відповідальність, передбачена статтею 210-1 КУпАП, не застосовується у разі можливості отримання даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Як встановлено зі змісту спірної постанови № R455626 від 01.04.2026, позивачу інкриміновано неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці. Таким чином, постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи. Не вказано за яким викликом позивач не з`явився, дату неприбуття до ТЦК та СП.

У постанові зазначено, що позивачем у результаті неприбуття порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Так, як було зазначено раніше, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів, визначених у Додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, відповідними нормами передбачений обов`язок осіб, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку прибути, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, зі змісту повістки №6129310 від 22.12.2025 встановлено, що ОСОБА_1 викликано на 14:00 год. 12.01.2026 саме для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів, як це передбачено пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів, визначених у Додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

За таких обставин, висновки відповідача у постанові № R455626 від 01.04.2026 про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є необґрунтованими.

Водночас, суд звертає увагу на те, що ні в повістці № 6246112 від 25.12.2025, ні в постанові № R455626 від 01.04.2026 відповідачем не було конкретизовано, які саме дані були відсутні у відповідача, у зв`язку з чим позивача було викликано до ТЦК та СП 12.01.2026.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі по тексту Закон № 1951-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За змістом частини першої статті 5 Закону № 1951-VIII, Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

1) прізвище, відомості про зміну прізвища;

2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені;

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) місце народження;

6) стать;

7) місце проживання та місце перебування;

7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти;

8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);

9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства);

10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;

11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);

12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи);

13) реєстраційний номер облікової картки платника податків;

14) відцифрований образ обличчя особи;

15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;

15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);

16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність);

16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти;

16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю;

17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;

17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду);

19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;

20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості);

20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення);

21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

22) відомості про статус ветерана війни;

23) відомості про володіння іноземними мовами;

24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;

25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;

26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;

27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);

29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);

30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа);

32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;

33) відомості про внутрішньо переміщену особу;

34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У силу частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону.

3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону;

4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону;

5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону;

6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону;

7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону;

8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону;

9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону;

10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;

11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону;

12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону;

13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону;

14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону;

15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;

16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону;

17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;

18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Реєстр отримує дані, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронною системою охорони здоров`я з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Таким чином, наведені вище приписи статей 7 та 14 Закону № 1951-VIII вказують на те, що персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться і в інших базах даних, з яких органи ведення Реєстру отримують інформацію.

Додатково суд вказує на те, що відповідачем в оскаржуваній постанові не зазначено про неможливість отримання необхідних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VIII.

Окрім того, відповідачем до суду не надано жодних доказів неможливості отримання даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VIII.

Відтак, наведені вище норми визначають наявність у відповідача можливості отримати персональні дані позивача з інших баз даних, проте відповідачем не доведено неможливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних та не зазначено про таку неможливість.

При цьому, відповідно до приписів частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, пунктів 1, 15 частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII ТЦК та СП одержують в електронному вигляді інформацію від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, зокрема, про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дату народження).

Враховуючи, що приписами примітки до статті 210 КУпАП передбачена можливість притягнення особи до відповідальності лише у разі неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а відповідачем такої неможливості не доведено та не визначено у надісланій повістці та оспорюваній постанові перелік даних позивача, які підлягали оновленню, то відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Крім того, як в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дату та час вчинення адміністративного правопорушення, не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

За викладених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова № R455626 від 01.04.2026 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП підлягає закриттю.

Разом з тим, доводи представника позивача про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є безпідставними. Як вбачається з наданої ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 27.03.2026, відносно позивача застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту лише у визначений період доби - з 22:00 до 07:00. Отже, зазначений запобіжний захід сам по собі не позбавляв позивача можливості прибути за викликом до ТЦК, у денний час. Крім того, дата явки до ТЦК та СП була визначена на 12.01.2026 о 14:00 годині, тобто до застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також слід зазначити, що предметом розгляду у даній справі є невиконання обов`язку щодо прибуття за викликом до ТЦК та СП, передбаченого статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а не питання безпосереднього призову на військову службу.

Крім того, у ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відсутні така категорія осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, як «Особи стосовно яких судом застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту».

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,8,11,94,99, 139, 159,160-163,171-2,246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 , № R455626 від 01.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.06.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя - Т.М.Довготько