Ухвала суду № 137672381, 24.06.2026, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

Справа № 621/2028/26

Провадження 1-кс/621/286/26

24 червня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

слідчий ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_5

захисник адвокат ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 ,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ржавчик Первомайського району Харківської області, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, із середньою освітою, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, перебуває на посаді старшого розвідника-снайпера (2 категорії) 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше судимий: 02.11.2016 вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 17.01.2016 вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, 16.02.2021 звільнений за відбуттям строку покарання; відносно якого направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду міста Харкова по кримінальному провадженню №12022170500001579 від 17.02.2022 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України; відносно якого направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду міста Харкова по кримінальному провадженню №12024221070001457 від 04.11.2024 за ч. 2 ст. 190 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 289 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Ст. слідчий відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_4 , в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221260000307 від 02.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 289 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 призначений наказом №55 від 07.02.2025 командира військової частини НОМЕР_1 МО України на посаду солдата резерву 51 запасної роти, та в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 МО України - на посаду старшого розвідника-снайпера (2 категорії) 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 штурмового батальйону.

Згідно статті 68 Конституції України, ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов`язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_5 зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення, а саме - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, за наступних обставин.

Так, 01 травня 2026 року, у денний час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за аналогічні злочини, побачив в мережі Інтернет оголошення з продажу мотоциклу ТМ «KOVI 250-STSTART» чорного кольору, та того ж дня домовився з його продавцем про зустріч в с. Бірки Чугуївського району Харківської області, і в цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме вказаним мотоциклом.

З метою реалізації свого кримінально протиправного умислу, ОСОБА_5 того ж дня, 01 травня 2026 року, близько 14.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, перебуваючи поблизу залізничної станції «Бірки», розташованої за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Бірки, вул. Центральна, зустрівся з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де оглянув мотоцикл ТМ «KOVI 250-STSTART», чорного кольору, та погодився його придбати за 55000 гривень. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під приводом купівлі транспортного засобу, заволодів вказаним мотоциклом, шляхом обману, а саме нібито здійснив переказ грошових коштів за нього у сумі 55000 гривень на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , однак грошові кошти на рахунок не поступили. Продовжуючи свій обман, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що платіж знаходиться на перевірці банку, оскільки перевищено ліміт переказу грошових коштів, встановлених НБУ. Після того, ОСОБА_5 отримавши від ОСОБА_8 вказаний мотоцикл та ключі від нього, за допомогою ключа запалювання привів у дію двигун мотоцикла ТМ «KOVI 250-STSTART» чорного кольору, встановивши, таким чином, контроль над вказаним транспортним засобом. Після чого, ОСОБА_5 на даному мотоциклі зник з місця вчинення кримінального правопорушення, заволодівши мотоциклом ТМ «KOVI 250-STSTART» чорного кольору та в подальшому продав вказаний мотоцикл, розрядившись отриманими від продажу грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 , відповідно до висновку експерта №9512 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 22.06.2026, матеріальну шкоду у розмірі 59965 грн. 53 коп.

23.06.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 статті 289 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, та наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого правопорушення, особу підозрюваного та наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Зазначили, що існують достатні ризики для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування підозрюваного

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що на даний час добровільно звернувся до ВСП з клопотанням про продовження проходження військової служби, бажає виконувати свій обов`язок по захисту держави, а тому просив обрати йому інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підтримала думку підзахисного.

На обгрунтування доводів клопотання в судовому засіданні досліджено письмові докази:

- Витяг з ЄРДР №12026221260000307 від 02.06.2026, внесеного за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України;

- постанову про створення слідчої групи у кримінальному провадженні,

- постанову про призначення групи прокурорів

- рапорти ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області,

- Заяву ОСОБА_9 ,

- договір купівлі продаж від25.08.2023

- протоколи огляду місця події від 04.05.2026, від 03.06.2026, від 05.06.2026

- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання,

- протоколи допиту свідків,

- протоколи пред`явлення особи для впізнання,

- довідки до протоколу впізнання особи,

- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст..40 КПК України,

- постанову про призначення транспортно-товарознавчої експертизи

- висновок експерта №9512,

- постанову про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення,

- копію документів, що характеризують особу підозрюваного, в тому числі характеристику за місцем реєстрації, відомості про наявність судимостей;

- протокол допиту підозрюваного,

- копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне:

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді судді суду першої інстанції - належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Наявність обґрунтованої підозри сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Суд також приймає до уваги роз`яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв`язку з агресією російської федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.

Враховуючи дію в Україні воєнного стану, пов`язаного зі збройною агресією російської федерації, та близькість місця проживання підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим та прокурором у клопотанні, які підтверджені належними й допустимими доказами, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, незаконно впливати на потерпілого та свідків, місце перебування яких відоме підозрюваному, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати провадженню іншим чином.

Відповідно до п.1 ч.4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

Кримінальне правопорушення вчинено підозрюваним - військовослужбовцем, який за його свідченням, самовільно залишив місце несення служби в період дії в Україні воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння та унеможливлює, на думку суду, обрання менш суворих запобіжних заходів у виді домашнього арешту та особистого зобов`язання.

За таких обставин слідчий суддя вважає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. На думку суду, не зважаючи на виключний характер такого запобіжного заходу, його застосування є доцільним в умовах воєнного стану для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.

При цьому, згідно ч.3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч.1-3 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

Оскільки слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою і при цьому відсутні обставини, визначені частиною 4 цієї статті, підозрюваному належить одночасно визначити запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов`язків, встановлених статтею 194 КПК України

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_10 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 24.06.2026 до 22.08.2026 року (включно), але в межах строку досудового розслідування, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з 24.06.2026.

Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Зобов`язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, в сумі 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із встановленою ним періодичністю, та за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання підозрюваним обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1