Постанова № 137671768, 24.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/18060/25

Провадження № 3/592/49/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Титаренко Вікторія Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

30.10.2025 о 23 год 36 хв м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), 48, водій ОСОБА_1 керував електронним колісним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора Alcotest Drаger 6820 та прослідувати до медичного закладу КНП СОР ОКМСЦНЗ водій відмовився. Від керування відсторонено, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився.

Захисних ОСОБА_1 , адвокат Щербак С.В., у суді не заперечувала слухати справу за відсутності ОСОБА_1 та зазначила, що ОСОБА_1 свою вину не визнає. Вказує про те, що у справі відсутні докази факту керування, крім того ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав, право на захист. ОСОБА_1 вважає, що він не керував тз, під час огляду понятих не було, також у матеріалах справи відсутній акт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Звернула увагу суду, що ОСОБА_1 не їхав, а йшов. Також зазначила про те, що у протоколі не зазначено ідентифікаційних даних самокату, його не можливо ідентифікувати, а також не вважає, що електросамокат є транспортним засобом. У зв`язку із зазначеним просить закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду (пункт 1).

Пунктами 3, 4, 6, 7 Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, вина ОСОБА_1 в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 498804 від 31.10.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31.10.2025 та направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП в Сумській області від 31.10.2025; довідкою про надання інформації від 31.10.2025; відеозаписами, з яких вбачається факт керування ОСОБА_1 електросамокатом, а також відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Суд відхиляє доводи захисника про відсутність зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме електронним колісним транспортним засобом, адже наявними у справі доказами, зокрема, відеозаписами підтверджується факт керування ОСОБА_1 електросамокатом.

Крім того, під час дослідження доказів не знайшли свого підтвердження і зазначення адвоката про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено прав, адже з наданого відеозапису також вбачається, що під час оголошення протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права, зокрема, право на захист.

Щодо віднесення електросамокату до транспортних засобів слід зазначити таке.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Слід зазначити, що норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).

Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у цьому випадку, підлягає притягненню до відповідальності за керування електричним самокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовою пройти огляд на стан сп`яніння.

Крім того, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.

Посилання захисту на те, що відео з бодікамери не є безперервним, суддя зазначає таке.

При перегляді вказаних відеозаписи, суд встановив, що досліджені відеозаписи є інформативними і на них зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також відмова останнього від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, також зафіксована процедура складання протоколу, роз`яснення прав, оголошення протоколу та відмова ОСОБА_1 від отримання копії протоколу.

Крім того, під час судового розгляду будь-якого підроблення, псування чи спотворення відеозаписів не виявлено. Не зазначає про таке і сторона захисту та не спростовує події, зафіксовані на відеозаписі та те, що під час події, яка міститься на відеозаписі присутній саме ОСОБА_1 , в той день та час, відповідно до обставин зазначених за фабулою протоколу.

До того ж, відеозаписи не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Він узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

За викладених обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова останнім від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Ураховуючи характер правопорушення та особу винного, суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що передбачено санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 9, 17, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 301, 304 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО