Ухвала суду № 137671691, 23.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/37019/25

Провадження 2-о/127/679/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Вінницька міська рада, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Вінницька міська рада, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.01.2026.

У судовому засіданні 23.06.2026 суд з`ясував думку представника заінтересованої особи щодо можливості розгляду справи за відсутності заявника та його представника.

Представник заінтересованої особи Чуй В.П. просив залишити заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою заявника та його представника в судове засідання.

Заслухавши думку представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У справі було призначено судові засідання на 13.01.2026, 12.02.2026, 25.03.2026, 29.04.2026, 23.06.2026.

13.01.2026 у судове засідання з`явилися заявник ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи. Розгляд справи відкладено за клопотанням заявника для надання часу на ознайомлення з письмовими поясненнями заінтересованої особи.

05.02.2026 до суду надійшло клопотання представника заявника Сувалова Валерія Олександровича про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.02.2026, у зв`язку з його участю в розгляді іншої справи, яка перебуває у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області.

12.02.2026 у судове засідання з`явився заявник ОСОБА_2 , який просив задовольнити клопотання його представника про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладено.

25.03.2026 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника заявника Сувалова В.О. про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що станом на 25.03.2026 триває обшук, який розпочався о 08 год. 30 хв., під час якого він здійснює захист свого клієнта, а час завершення цієї слідчої дії йому не відомий. До клопотання представник додав копію ухвали про дозвіл на проведення обшуку.

25.03.2026 у судове засідання з`явився заявник ОСОБА_2 . У судовому засіданні вирішувалося клопотання про виклик свідків, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 29.04.2026.

28.04.2026 до суду надійшло клопотання представника заявника Сувалова В.О. про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він здійснює захист ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. У клопотанні представник зазначив про значний обсяг матеріалів кримінального провадження, з якими сторона захисту має ознайомитися, та просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

29.04.2026 у судове засідання з`явився представник заінтересованої особи ОСОБА_4 . Заявник ОСОБА_2 та його представник Сувалов В.О. у судове засідання не з`явилися. Судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою заявника та його представника, справу призначено до розгляду на 23.06.2026.

23.06.2026 у судове засідання з`явився лише представник заінтересованої особи ОСОБА_4 .

Заявник ОСОБА_2 та її представник Сувалов В.О. у судове засідання повторно не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином: рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки ОСОБА_2 вручено їй особисто під підпис, представник заявника Сувалов В.О. повідомлений через підсистему «Електронний суд».

Заява про розгляд справи за відсутності заявника чи його представника до суду не надходила. Будь-які заяви або клопотання щодо причин неявки у судове засідання 23.06.2026 від заявника та його представника до суду також не надходили.

Вирішуючи питання про залишення заяви без розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки суд вважає, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням ч. 3 ст. 294 ЦПК України зазначені положення застосовуються до заявника у справі окремого провадження, оскільки така справа розглядається за загальними правилами цивільного судочинства, а участь заявника є необхідною для з`ясування обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №756/6049/19 залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що позивач або його представник не подавали заяву про розгляд справи за відсутності позивача. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 у справі №759/6512/17, від 20 травня 2021 у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 р. у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 р. у справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 р. у справі № 461/1190/21).

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).

Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов`язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18 та від 27 травня 2020 р. у справі №9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що стали підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 12, 44, 131, 223, 257, 260, 261, 293, 294, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Вінницька міська рада, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє її права після усунення умов, що стали підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В. В. Горбатюк