Рішення № 137671335, 23.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/660/26

Провадження № 2/135/500/26

РІШЕННЯ

іменем України

23.06.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Нікандрової С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №LM544670789 від 11.01.2025 у розмірі 18 819,90 грн та судові витрати, що складаються із витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.01.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 , правонаступником якого є ТОВ «Таліон Плюс», укладено Договір кредитної лінії №LM544670789, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5500 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі і строк, визначені умовами договору.

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21/0725-01, на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM544670789 від 11.01.2025

На дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором №LM544670789 від 11.01.2025 складає 18 819,90 грн, в тому числі: 5 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10 294,90 грн. - заборгованість за процентами; 2750 грн заборгованість за штрафом/пенею; 275 грн заборгованість за комісією.

Відповідач не виконала своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за договором, що є підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за клопотанням представника позивача витребувано докази у АТ «КБ «ПриватБанк».

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

26.05.2026 відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому вона не заперечує наявність заборгованості, проте вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням її матеріального становища та можливості виконання рішення суду без надмірних заходів примусового виконання. На момент розгляду справи відповідач перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, не має постійного доходу, планує працевлаштуватися та має намір добровільно виконувати зобов`язання шляхом поетапної сплати заборгованості. Крім того, не погоджується із розміром нарахованих відсотків, штрафних санкцій та інших платежів, заявлених до стягнення. Просить перевірити обґрунтованість розрахунку заборгованості, у разі задоволення позовних вимог просить надати відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду терміном на 6 місяців.

04.06.2026 на виконання ухвали суду від 29.04.2026 від АТ «КБ «ПриватБанк» отримано інформація про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 11.01.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №LM544670789. Договір підписано електронним підписом відповідача, електронний підпис відтворений шляхом використанням позичальником одноразового ідентифікатора.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні рішення».

Відповідно до п. 2.2. Договору загальний розмір кредиту за цим Договором становить 5500 грн.

Згідно п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту за кожний день користування, що становить 357,70 відсотків річних.

Згідно п.8.5 Договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим Договором становить 275 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що на момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 45 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п.3.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду можу бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п.3.3. Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 45 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1089 грн 00 коп та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 275 грн 00 коп.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 25.02.2025, а саме протягом 45 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обовязкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

В п.7.2. Договору передбачено, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7 Договору.

Згідно п.7.3. Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 10.02.2030.

Відповідно до п.11.1. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне виконання користування кредитом, договором не передбачено.

Згідно з п.8.2. Договору у разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Опримальні кредити» згідно заявки на кредит від 11.01.2025 договір №LM544670789 від 11.01.2025 підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором XGCV-4682, направленим на номер телефону НОМЕР_1 , який введено позичальником 11.01.2025 о 19:54:34 та цього ж дня о 19:54:45 здійснено перерахування коштів позичальнику.

Згідно довідки ТОВ «Оптимальні кредити» від 26.12.2025 на виконання кредитного договору №LM544670789 від 11.01.2025 кредитодавцем ініційовано платіжні операції шляхом подання надавачу фінансових послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг АТ «ОТП Банк» 11.01.2025 здійснено перерахування коштів отримувачу ОСОБА_1 на платіжну карту 5168-74хх-ххх-5023 в сумі 5500 грн.

Також надходження грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 5500 грн на платіжну картку НОМЕР_2 підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» та платіжним дорученням від 11.01.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зазначає, що право вимоги до боржника за договором №LM544670789 від 11.01.2025 перейшло до нього на підставі договорів факторингу.

26.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні рішення» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/28, за умовами якого ТОВ «Оптимальні рішення» зобов`язується відступити за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимог.

Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги

Згідно з реєстром права вимоги від 04.04.2025, складеного згідно договору факторингу №ОК-ТП/28 від 26.03.2025 ТОВ «Оптимальні рішення» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №LM544670789 від 11.01.2025 на суму 12 890,90 грн.

21.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №21/0725-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату та на умовах, визначених договором, права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у Додатку до цього Договору.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги від 21.07.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №LM544670789 від 11.01.2025 на суму 18 819,90 грн, в тому числі: 5 500 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 10 294,90 грн заборгованість за процентами, 275 грн заборгованість за комісією, 2750 грн неустойка.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №LM544670789 від 11.01.2025.

Згідно із розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідачки за кредитним договором №LM544670789 від 11.01.2025 станом на 21.07.2025 становить 18 819,90 грн, в тому числі: 5500 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 10924,90 грн заборгованість за відсотками, 275 грн комісія, 2750 грн - неустойка.

Нарахування відсотків за користування кредитом відповідає умовам укладеного сторонами кредитного договору №LM544670789 від 11.01.2025.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги неналежне виконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором №LM544670789 від 11.01.2025, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 424,90 грн, в тому числі: 5500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10 924,90 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Разом з цим, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить також стягнути з відповідача заборгованість за штрафом/пенею у розмірі 2750 грн.

Згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові ВС від 31.01.2024 в справі №183/7850/22, від 31.07.2024 у справі №161/11703/22 зазначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Отже, стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 275 грн суд зазначає наступне.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15.

Враховуючи вищевикладене, умови договору №LM544670789 від 11.01.2025, яким передбачено сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 275 грн задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (16 424,90 грн (розмір задоволених вимог) х 100 %/18819,90 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 87,27% задоволених вимог; 2662,40 грн х 87,27%/100 = 2323,48 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» 01.07.2025 укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107. Згідно акту наданих послуг правової (правничої) допомоги №318 від 10.04.2026 та Детального опису наданих послуг до акту №318 від 10.04.2026 на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 АО «Апологет» виконало наступні послуги: усна консультація клієнта 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год, погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв, складення позовної заяви 3 год 30 хв; сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з відповідача, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначний обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»задоволені частково, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам в сумі 4 363,50 грн (5000 грн х 87,27%).

Вирішуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців у зв`язку із тяжким фінансовим станом, то суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом встановлено, що відповідач має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, інших доходів не має.

Суд, вирішуючи клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення, ураховуючи дохід відповідача, керуючись ст.ст. 265, 435 ЦПК України, вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення, встановивши розстрочення виплати суми заборгованості, суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу строк 6 місяців шляхом сплати рівними частинами, тобто по 3 851,98 грн щомісяця.

Таке розстрочення виконання рішення суду, спонукатиме відповідача до добровільного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, позивач не витрачатиме фінансовий ресурс на примусове виконання рішення суду, та таке розстрочення в цілому не призведе до порушення права позивача на отримання присуджених коштів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором №LM544670789 від 11.01.2025 в розмірі 16 424 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 90 копійок, в тому числі: 5500 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 10924,90 грн заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 323,48 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 363,50 грн, а разом 6 686 (шість тисяч шістьсот вісімдесят шість) гривень 98 копійок.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на строк 6 місяців, шляхом сплати заборгованості рівними частинами, тобто по 3 851,98 грн щомісяця, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили до його повного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова