Рішення № 137668538, 24.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15001/25

Провадження № 2/712/927/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі БІЛИК О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просять суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 4167055, укладеним 02.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в розмірі 28640,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначили, що 02.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4167055, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом 3000 грн., які нарахоуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № 26-01/2022-83, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

28.08.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС укладено договір про відступлення права вимоги № 28-08/25, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 28640 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 4500 грн, заборгованості за процентами 23190,00 грн., заборгованість за комісіями - 950,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав позовні вимоги, зокрема, вказує на те, що з урахуванням наведених умов Договору №4167055 та вчинених ним дій щодо продовження строку користування кредитними коштами, строк кредитування неодноразово пролонговувався після завершення первісного строку, внаслідок чого користування кредитними коштами тривало до 15.01.2022 включно (Додаток 24 до позову). Беручи до уваги вищевикладене та зміст наданого Позивачем розрахунку заборгованості Первісного кредитора, розмір його заборгованості за процентами за Договором №4167055, що підлягає стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 16 665 грн. Крім того, відповідач у відзиві вказує на відсутність будь-яких правових підстав для задоволення вимог Позивача в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 950 грн. Підсумовуючи, загальний розмір заборгованості Відповідача за Договором №4167055, що підлягає стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 21165 грн, з яких тіло кредиту у розмірі 4500 та 16 665 грн процентів за користування кредитними коштами.

У відповіді на відзив представник позивача Сердійчук Я.В. зазначає, що 02.10.2021 позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк». Так, за користування кредитом позикодавець 2 нарахував позичальнику 16665.00 грн. процентів за період з 02.10.2021 по 15.01.2022. Також, позикодавець нарахував відповідачу 950,00 грн. комісії за надання кредиту. Згідно розрахунку позикодавця заборгованість відповідача складає 4500,00 грн тіла позики, 16665.00 грн процентів, 950,00 грн. комісії всього разом 22115.00 грн, з урахуванням часткової оплати з боку позичальника. 26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого позикодавець відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами укладеними з позичальником. ТОВ «Вердикт Капітал» нарахував позичальнику 6525,00 грн процентів за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 року. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4167055. 28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4167055. За змістом вказаних договорів, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором. Згідно з умовами Договорів факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору. Відповідно до реєстрів права вимоги до Договорів факторингу, що нові кредитори набули право вимоги до відповідача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного.

За змістом статтей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено наступне.

02.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4167055, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом 3000 грн., які нарахоуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № 26-01/2022-83, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

28.08.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС укладено договір про відступлення права вимоги № 28-08/25, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору порушені права та законні інтереси позивача, які підлягають до поновлення в судовому порядку.

Позовні вимоги про стягнення боргу за тілом 4500 грн., та відсотками 16665 грн. підлягають до задоволення, як передбачено п.1.6 кредитного догвоору.

Водночас, з урахуванням наведених умов Договору №4167055 та вчинених Відповідачем дій щодо продовження строку користування кредитними коштами, строк кредитування неодноразово пролонговувався після завершення первісного строку, внаслідок чого користування кредитними коштами тривало до 15.01.2022 включно.

Втім, незважаючи на сплив строку кредитування, новий кредитор (ТОВ «Вердикт Капітал») здійснив неправомірне нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 26.01.2022 до 23.02.2022 (включно) на суму 6525,00 грн., що не відповідає умовам договору, а тому вимоги Позивача в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту після прострочення виконання грошового зобов`язання нараховуються проценти за порушення грошового зобов`язання у розмірі, визначеному законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України), проте таких вимог у межах даної справи пред`явлено не було.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України.

У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Суд також враховує, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту після прострочення виконання грошового зобов`язання нараховуються проценти за порушення грошового зобов`язання у розмірі, визначеному законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України), проте таких вимог у межах даної справи пред`явлено не було.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Щодо стягнення комісійних платежів суд виходить із того, що кредитний договір укладено після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», який допускає встановлення у договорі комісії за обслуговування кредиту за умови, що така комісія є платою за фактично надані платні послуги кредитодавця, а не за дії, які закон зобов`язує його здійснювати безоплатно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може охоплювати, зокрема, плату за надання інформації про стан кредиту частіше, ніж один раз на місяць, та інші додаткові послуги, але є нікчемною в тій частині, в якій передбачає оплату за дії, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» мають здійснюватися безоплатно для споживача. Аналогічну правову позицію розвинено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, де вказано, що щомісячна плата за обслуговування кредиту не може включати вартість дій, які кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно, і в такій частині умови договору застосовуються як нікчемні.

У цій справі розмір разової комісії за надання кредиту в сумі 950 грн визначено в умовах договору (п.1.5.1.), про які відповідач був поінформований при його укладенні, і доказів їх нікчемності чи недійсності відповідач не надав. З урахуванням незначного розміру такої комісії порівняно із сумою кредиту та того, що відповідач користувався кредитними коштами на погоджених умовах, суд вважає заявлену до стягнення суму комісії складовою загальної заборгованості за договором.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 22115,00 грн., що складається з 4500,00 грн тіло кредиту, 16665,00 грн відсотки за користування кредитинм коштами, 950,00 грн комісія.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи предмет позову у цій справ суд доходить висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягнення факторами кредиторської заборгованості за договорами споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача суми в розмірі 4000 грн буде пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1870,50 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Парнерс», код ЄДРПОУ 42640371 заборгованість за кредитним договором № 4167055 від 02.10.2021 в сумі 22115,00 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн та судовий збір 1870,50 грн, а всього стягнути 27985,50грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Парнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .