Рішення № 137663688, 24.06.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2324/26

№ 2/688/1748/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

24 червня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.

за участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні, в залі судових засідань у м. Шепетівці Хмельницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі А-Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 27.12.2024 в розмірі 6456,33 грн, що виникла станом на 20.05.2026 та складається із заборгованості за кредитом в сумі 4176,33 грн, заборгованості за відсотками в сумі 1830 грн та заборгованості за пенею в сумі 450 грн, а також просив стягнути судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Позов мотивований тим, що 27.12.2024 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг, підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. На підставі вказаних заяв відповідачці наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 20.05.2026 року має заборгованість в розмірі 6456,33 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 4176,33 грн, заборгованості за відсотками в сумі 1830 грн та заборгованості за пенею в сумі 450 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, долучив до позовної заяви клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду повідомлялась за зареєстрованим місцем проживання, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленою про дату судового засідання, в судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20.05.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позову з додатками відповідачу.

25.05.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

24.06.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справибез оформлення окремого документа, перейшов до стадії ухвалення судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що ОСОБА_1 стала клієнтом АТ «Акцент-Банк», уклавши договір про надання банківських послуг, шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 27.12.2024 та заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 27.12.2024.

У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 27.12.2024 зазначено, що відповідачка згодна з тим, що підписана нею Анкета-Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» між нею та АТ «Акцент-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також те, що до укладання цієї угоди ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» та інформацією, яка розміщується на веб-сайті у відповідності до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Метою оформлення нею цього Договору є отримання у майбутньому таких фінансових послуг, як: відкриття та користування поточними рахунками (у т.ч. з випуском та використанням платіжних карток) та/або отримання кредитів у вигляді готівкових або безготівкових коштів (в тому числі у вигляді овердрафтів), та/або здійснення валютно-обмінних операцій, та/або розрахунково-касових операцій, та/або розміщення коштів на вклади (депозити). Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Згідно заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 27.12.2024, відповідач просила відкрити їй поточний рахунок та встановити кредитний ліміт. До рахунку Банк випускає безкоштовно (за виключенням іменної картки з фото, випуск якої становить 150 грн) платіжний інструмент у вигляді платіжної картки. Вид кредиту - Кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту - Кредитування рахунку. Сума кредиту (ліміту) - від 1000 грн до 200000 грн. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку. Клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що Банк повідомляє Клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Денна процентна ставка становить 0,06%. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Кредит надається Клієнту відповідно до Тарифів, які розміщуються на веб-сайті Банку у розділі «Картки».

Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» підписаний ОСОБА_1 електронним підписом відповідно до умов та правил надання банківських послуг.

АТ «Акцент-Банк» відкрило на ім`я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку, на яку перераховані кредитні кошти.

Згідно довідки за лімітами, 27.12.2024 року відповідачу встановлений кредитний ліміт 5000 грн, який 12.10.2025 зменшений до 4650 грн.

Згідно виписки по картці ОСОБА_1 за період з 27.12.2024 по 20.05.2026 відповідач отримала кредитні кошти та користувалась ними.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.12.2024 року, станом на 20.05.2026 існує заборгованість в сумі 6456,33 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 4176,33 грн, заборгованості за відсотками в сумі 1830 грн та заборгованості за пенею в сумі 450 грн.

На підтвердження вказаних обставин АТ «Акцент-Банк» надало суду: копію Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 27.12.2024; копію заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 27.12.2024; розрахунок заборгованості за договором, паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена»; виписку по картці ОСОБА_1 , довідки за картами та за лімітами, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила»; тарифи по картці «Зелена».

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що 27.12.2024 відповідачка ОСОБА_1 уклала з АТ «Акцент-Банк» договір про надання банківських послуг, за яким отримала грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідачки виникло зобов`язання по поверненню сум отриманих кредитів та сплати відповідної плати за користування ними.

Згідно з довідкою АТ «А-Банк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано чотири картки зі строком дії до грудня 2031 року.

З довідки за лімітами АТ «А-Банк» слідує, що 27.12.2024 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000 грн, який 12.10.2025 зменшений до 4650 грн.

З виписки по кредиту слідує, що за період з 27.12.2024 по 20.05.2026 ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, наданими АТ «А-Банк», однак у строки встановлені договором їх не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

При цьому суд зазначає, що наявна в матеріалах справи банківська виписка за картковим рахунком ОСОБА_1 є належним доказом заборгованості за кредитним договором, укладеним між нею та АТ «Акцент- Банк».

Відповідачкою ОСОБА_1 правильність розрахунку заборгованості по кредиту наданого банком не спростовано та не надано іншого розрахунку на спростування нарахованої банком суми заборгованості по кредитному договору.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та відсотками підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 450 грн, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи право вимоги заборгованості з відповідача за пенею в розмірі 650 грн АТ «А-Банк» посилається на п. 2.1.4.6.4 Умов та правил банківських послуг, згідно якого у разі виникнення прострочених зобов`язань за договором банк має право вимагати сплати клієнтом штрафу та/або пені у встановленому розмірі.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Законом №21220-ІХ від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору б/н від 27.12.2024, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 450 грн є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

За наведених обставин, позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4176,33 грн та за процентами в розмірі 1830 грн, а всього 6006,33 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 93,03% (6006,33:6456,33х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2476,83 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 549, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27.12.2024 року, яка станом на 20.05.2026 року становить 6006 (шість тисяч шість) грн. 33 коп. та складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 4176,33 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 1830 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 83 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 08.04.2010 Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК