Ухвала суду № 137663231, 19.06.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-п/679/12/2026

Справа № 679/1521/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Сопронюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Руденко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 у справі №679/1521/25; скасувати заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 у справі №679/1521/25 та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначив, що повне заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 року йому не вручалося, про його існування він фактично дізнався лише 15.04.2026 року після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на його банківські рахунки.

Первісна заява про перегляд заочного рішення була подана ним 05.05.2026, тобто без зволікання після того, як йому стало відомо про існування рішення. Однак, ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.05.2026 року первісну заяву про перегляд заочного рішення було залишено без руху з підстав несплати судового збору та ненадання доказів на підтвердження дати, коли йому стало відомо про ухвалення заочного рішення. Надалі ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22.05.2026 року цю заяву було визнано неподаною та повернуто заявнику. Заявник вказує, що усунув недоліки зазначені в ухвалі суду і звернувся до суду повторно із даною заявою. Відтак вважає, що причини пропуску строку є поважними, а строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню.

В обґрунтування вимог про скасування заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 ОСОБА_1 зазначив, що не отримував ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками, судових повідомлень, тому був позбавлений можливості подати відзив, заперечення проти позову, заявити клопотання про витребування доказів, надати власні докази, оспорити розрахунок заборгованості, заявити про застосування позовної давності, заперечити проти витрат на правничу допомогу та реалізувати інші процесуальні права.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що однак у матеріалах справи відсутній первинний банківський документ, який безпосередньо підтверджує фактичне зарахування коштів саме на його рахунок або платіжну картку. Заявник вважає, що зазначена матеріалах справи платіжна картка з маскою № НОМЕР_1 сама по собі не доводить, що ця картка належить саме йому, не підтверджує фактичне зарахування коштів у розмірі 5000 грн саме на його рахунок, успішне завершення такої платіжної операції, відсутність повернення або відхилення платежу, верифікацію особи власника картки.

Крім того, ОСОБА_1 не погоджується з розміром нарахованої заборгованості та вважає, що позивач не надав належного та повного розрахунку. Вважає, що нарахування процентів у розмірі 39600 грн, при отриманні кредиту в сумі кредиту 5000 грн створює істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін на шкоду споживача та має бути перевірене судом під час нового розгляду справи. Заявлена позивачем сума 44600 грн формально складається з тіла кредиту та процентів, але, на думку заявника, суд має перевірити чи така сума не містить комісії, платежі за обслуговування, супровідні послуги, приховані платежі, штрафні санкції або інші платежі, які не є власне процентами за користування кредитом. У матеріалах справи відсутня повна банківська виписка або інший належний документ, який дозволяв би перевірити чи здійснювалися платежі за договором.

Також ОСОБА_1 заявив про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача у частині, в якій такі вимоги заявлені поза межами встановлених законом строків, оскільки кредитний договір №426954 укладено 25.09.2022, а позов сформовано та подано у жовтні 2025 року.

Крім того, заявник зазначив, що не був належним чином повідомлений про відступлення права вимоги, а доказів фактичного отримання ним такого повідомлення позивач не надав.

ОСОБА_1 також не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу, які з нього було стягнуто заочним рішенням суду від 26.02.2026. Звертає увагу, що розміром витрат на правничу допомогу повинен відповідати критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, часом, обсягом виконаних робіт та ціною позову.

Заявник вважає, що всі наведені ним вище докази і заперечення мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому за таких обставин заочне рішення суду підлягає скасуванню.

11.06.2026 до суду надійшли заперечення представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на заяву про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 року, в яких він просить залишити без задоволення заяву відповідача про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026, а розгляд заяви проводити у його відсутності.

У поданих запереченнях представник позивача зазначив, що вважає аргументи наведені у заяві відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором.

Так, згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 справа №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, позивача. Отже, відповідно до чинного законодавства відповідач був належно повідомлений про відкриття судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про поважні причини причини неподання відзиву. Крім того, позовна заява та досудова вимога були направлені на місце реєстрації відповідача, що підтверджується описом вкладення до позовної заяви, який підтверджує належне повідомлення боржника про вимоги кредитора, а тому аргументи відповідача неналежні і не можуть бути взяті до уваги.

Що стосується наведених відповідачем в заяві обставин, які на його думку мають значення для правильного вирішення справи, представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» зазначив наступне.

Так, наданий представником позивача лист, що підтверджує перерахування коштів за кредитом №426954, містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. Відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 01.11.2025, отримана на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтвердила, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 на яку було зарахування коштів 25.09.2022 року у сумі 5000 грн. Відтак, твердження про відсутність належних доказів фактичного перерахування коштів та ідентифікації отримувача під час перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Нарахування процентів, які відображенні у розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, проведено в межах строку кредитування та відповідає умовам кредитного договору укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Відповідач був належним чином проінформований з умовами договору і погодився з ними, шляхом його підписання.

Щодо посилання на нібито наявність заборгованості за пенею та комісією, то такі складові відсутні як у розрахунку заборгованості, так і у позовних вимогах.

Щодо стосується строку позовної давності, то представник позивача вказав, що 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено п.12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30.06.2023.

Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи положення Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набув чинності 04.09.2025, строк позовної давності у даній справі не пропущено, оскільки станом на момент звернення до суду він не сплив.

Щодо заперечень відповідача про неотримання повідомлення про відступлення права вимоги, то відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Що стосується розміру правничої допомоги, то ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесло витрати в сумі 8000 грн на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 та замовлення до вказаного договору, що підтверджується детальними описами наданих послуг, актами наданих послуг правової (правничої) допомоги. Крім того, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги у справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, тому доводи відповідача про те, що сума витрат на професійну правничу допомогу є непропорційною не заслуговують на увагу.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити без його участі та задовольнити вказану заяву.

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в поданих запереченнях просив розгляд справи здійснювати без його участі, заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, запереченнями представника позивача, оглянувши матеріали справи №679/1521/25, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 у справі №679/1521/25, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 у справі №679/1521/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість договором про надання споживчого кредиту №426954 від 25.09.2022 в розмірі 44600 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн, а всього: 10422,40 грн.

Як слідує з матеріалів цивільної справи №679/1521/25, копія заочного рішення Нетішинського міського суду від 26.02.2026 була направлена відповідачу ОСОБА_1 02.03.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця його реєстрації. Вказаний лист з відміткою про неможливість вручення 17.03.2026 повернувся на адресу суду та був приєднаний до матеріалів справи.

Водночас, згідно п.п.4, 5 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, з огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що він з поважних причин не мав можливості отримати копію заочного рішення суду, що направлялася на адресу його місця реєстрації, яка ідентична адресі місця його проживання, що зазначена ним в заяві про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначив, що повне заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 року йому не вручалося, про його існування він фактично дізнався лише 15.04.2026 після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на його банківські рахунки.

Однак, на підтвердження того, що він дізнався про заочне рішення суду саме 15.04.2026 ОСОБА_1 не надав жодних доказів.

Наявність будь-яких інших поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку з матеріалів справи не вбачається.

Згідно ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3, 7, 8 ст.127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватися положеннями частини другої статті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021 у справі № 626/2450/14-ц.

Згідно правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24), наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Розглядаючи цю справу, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання відповідачем порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Установлений ч.2 ст.284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення один з інструментів забезпечення принципу правової визначеності.

Як пояснила Велика Палата Верховного Суду, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати ст.127 ЦПК України, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Передбачені ч.3 ст.287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції (зокрема, залишити заяву без задоволення) стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (у тому числі, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи й доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються в ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суд також враховує, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи те, що ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що про існування заочного рішення суду від 26.02.2026 він дізнався лише 15.04.2026 та не навів жодних інших поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленого ним клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а заяву про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 - залишити без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.11, 19, 126, 127, 260, 284, 286, 287 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.02.2026 у справі №679/1521/25 відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Сопронюк