Ухвала суду № 137660762, 23.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5427/25

Провадження № 6/461/241/26

УХВАЛА

Іменем України

23.06.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Чубей К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТІ" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, у якій просить суд розстрочити виконання рішення Галицького районного суду м.Львова від 04.09.2025 у справі №461/5427/25 строком на 36 місяців, із щомісячною сплатою заборгованості по 2000 грн.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду покликається на те, що вона є фізичною особою підприємцем та здійснює господарську діяльність самостійно, її дохід є нестабільним і залежить від щоденної роботи, однак у зв`язку з накладенням арешту на рахунки вона фактично позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати дохід. Заявник повідомила, що в неї на утриманні перебуває малолітня дитина та щомісячно несе значні витрати на забезпечення базових потреб дитини та власного проживання, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем вона не має можливості одноразово сплатити заборгованість, водночас не ухиляється від виконання зобов`язань та має намір погасити заборгованість у повному обсязі поступово. Просить заяву задоволити.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 2 ст. 435 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно вимог ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2025 у справі №461/5427/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТІ" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТІ" заборгованість за кредитним договором №Z62.00602.004301985 від 05.09.2018 в розмірі 71808 (сімдесят одна тисяча вісімсот вісім) грн. 86 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТІ" заборгованість за Угодою №С-602-009083-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.09.2018 в розмірі 14236 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 81 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТІ" сплачений судовий збір в розмірі 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 82 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно із ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник покликається на складне матеріальне становище, самостійне утримання малолітньої дитини та здійснення значних витрат на забезпечення базових потреб дитини та власного проживання, однак наведені обставини не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Так, на підтвердження скрутного матеріального становища заявником надано лише копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, ці відомості не характеризують дійсний майновий стан заявника. Оскільки заявником не надано жодних доказів розміру отримуваних доходів, податкової звітності фізичної особи-підприємця, відомостей про наявність чи відсутність грошових коштів на рахунках, належного їй рухомого або нерухомого майна, довідок про склад сім`ї, витрати на утримання дитини, а також інших документів, які б об`єктивно підтверджували неможливість виконання рішення суду в установленому законом порядку. Наведені у заяві доводи мають загальний характер та ґрунтуються виключно на твердженнях заявника.

Сам по собі факт здійснення підприємницької діяльності, наявність фінансових труднощів, нестабільність доходу або накладення арешту на рахунки у межах виконавчого провадження не можуть розцінюватися як виняткові обставини у розумінні ст. 435 ЦПК України, оскільки є звичайними наслідками невиконання боржником зобов`язань та примусового виконання судового рішення. Такі обставини не свідчать про об`єктивну неможливість виконання рішення суду та не мають надзвичайного характеру.

Крім того, заявник просить розстрочити виконання рішення строком на 36 місяців, тоді як відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Таким чином, заявлена вимога не узгоджується з імперативними приписами процесуального закону щодо граничного строку розстрочення виконання рішення суду.

Разом з тим, при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд зобов`язаний забезпечити баланс інтересів як боржника, так і стягувача. Безпідставне надання розстрочки фактично призводило б до подальшого відтермінування виконання рішення, яке набрало законної сили, та порушувало б право стягувача на своєчасне й повне поновлення його майнових прав.

Так як, спір у даній справі виник із вини відповідача (заявника), яка своєчасно не повернула позивачу кредитні кошти.

Таким чином, заявником не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували істотне ускладнення виконання рішення суду або робили виконання неможливим.

Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.259 - 261, 352, 353, 435 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТІ" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зубачик Н.Б.