Рішення № 137660078, 24.06.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/737/26

Провадження № 2/302/487/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Гренджа В.Ю., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа: Міжгірська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

02.06.2026 року представниця позивача - адвокатка Гренджа В.Ю. подала в інтересах ОСОБА_1 позов про визначення позивачу як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини строком в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Цей позов обґрунтований таким.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Померлий ОСОБА_2 доводився позивачу відчимом. За життя ОСОБА_2 залишив заповіт на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно цього заповіту ОСОБА_2 розпорядився після його смерті передати все майно, де б воно не було і з чого би воно не складалося, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. 19.06.2023 року та зареєстровано в реєстрі за № 793. Цей заповіт не змінено та не скасовано. Позивач про наявність цього заповітного розпорядження довідався тільки у травні 2026 року, оскільки заповіт зберігався за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 . При зверненні позивачем до нотаріуса з метою прийняття спадщини ОСОБА_1 довідався, що у зв`язку з тим, що він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, місце реєстрації проживання на час смерті спадкодавця було іншим від місця реєстрації проживання позивача (спадкоємця), то відповідно він вважається таким, що не прийняв спадщину за заповітом до майна померлого ОСОБА_2 . У зв`язку з чим нотаріус роз`яснив позивачу, що він має право на звернення до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини. За наведених вище причин та з врахуванням того, що спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, позивач про заповітне розпорядження ОСОБА_2 складене на його користь довідався тільки в травні 2026 року, у зв`язку з чим пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом до майна померлого ОСОБА_2 , позивач просить суд визнати вказану ним причину пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом поважною та надати йому додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини терміном у три місяці. У позасудовому порядку даний спір вирішити неможливо із-за відсутності спадкоємців, які б прийняли спадщину до майна померлого ОСОБА_2 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.06.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Позиції учасників справи

Позивач та його представниця в підготовче судове засідання не з`явилися, проте представниця позивача адвокатка Гренджа В.Ю. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача з позицією підтримки позовних вимог в повному обсязі та проханням їх задовольнити.

Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника в підготовче судове засідання не з`явилася, однак ОСОБА_3 подав суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 з проханням розгляд справи проводити за відсутності представника сільради.

Міжгірська державна нотаріальна контора в підготовче судове засідання в особі уповноваженого представника не з`явилася, однак завідувачка контори О. Дунаєва подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Оцінивши позиції учасників справи, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 68 років у с.Подобовець Хустського району Закарпатської області, про що 21.06.2024 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис №164, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видано повторно.

Згідно з довідкою відділу ЦНАП виконкому Пилипецької сільради Хустського району Закарпатської області №1681 від 18.05.2026 року в період з 01.04.2021 року по 18.05.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 19.06.2023 року посвідчений приватний нотаріусом Хустського РНО Дунаєв Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за №793, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті своїм майном розпорядився так: все його майно, де б воно не було і з чого би воно не складалося, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вищенаведений заповіт не змінений та не скасований, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №85551735 від 09.06.2026 року.

Спадкові справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру №85551727 від 09.06.2026 року.

ОСОБА_2 за життя на праві власності належали: житловий будинок загальною площею 76,13 кв.м, що розташований у АДРЕСА_1 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:10:008:0044 площею 0,25 га, що вбачається з витягів з ДРРП №, №321272511, 325569347 від 27.01.2023, від 13.03.2023 року.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст.1216,1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі N 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17 (провадження N 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 по справі № 333/8115/21.

ВП ВС у справі № 686/5757/23 у постанові від 26 червня 2024 року виснувала таке: необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Позивач не знав про існування заповіту ОСОБА_2 , при цьому за даних обставин заповіт є єдиною підставою спадкування до майна ОСОБА_2 для ОСОБА_1 , при цьому останній не є спадкоємцем за законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що необізнаність позивача про існування заповіту ОСОБА_2 є поважною причиною для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

За вищенаведених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні цього позову до суду, що становить грошову суму 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканцю АДРЕСА_1 , як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини строком у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 665 грн 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 24.06.2026 року.

Суддя В. П. Кривка