Ухвала суду № 137659236, 19.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 640/1527/19

У Х В А Л А

про виправлення описки у судовому рішенні

19 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевцової В. М.

позивача ОСОБА_1

представниці відповідача Офісу Генерального прокурора Слиш Г. С.

представниці третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Київської міської прокуратури Слиш Г. С.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву представниці Офісу Генерального прокурора про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №640/1527/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано рішення Ради прокурорів України від 26.12.2018 №154 про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва.

Визнано протиправним та скасувано наказ Генерального прокурора України від 26.12.2018 №215к.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва з 27.12.2018 до закінчення строку перебування на адміністративній посаді, визначеного наказом Генерального прокурора України від 26.12.2015 №821к.

Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.12.2018 до 15.12.2020 в розмірі 821664,82 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 43055,67 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 768,40 грн сплаченого судового збору.

10.06.2026 на адресу суду надійшла заява представниці Офісу Генерального прокурора про роз`яснення судового рішення, у якій просить роз`яснити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №640/1527/19 в частині визначення кінцевої дати строку перебування на адміністративній посаді ОСОБА_1 у разі його поновлення на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва. Заява мотивована тим, що відповідно до наказу Генерального прокурора України від 26.12.2015 № 821к ОСОБА_1 призначено керівником Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва строком на п`ять років з 15.12.2015, тобто до 14.12.2020 включно. Однак, згідно з наказом виконувача обов`язків прокурора міста Києва від 19.06.2020 № 1053к ОСОБА_1 за його власної ініціативи звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 19.06.2020 в порядку переведення до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, тобто до закінчення п`ятирічного строку перебування на адміністративній посаді. Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 2 ст. 41, ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру» повноваження ОСОБА_1 на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва слід вважати припиненими з 19.06.2020. Зважаючи на ці обставини, просить роз`яснити судове рішення стосовно кінцевої дати перебування позивача на адміністративній посаді.

11.06.2026 позивач подав заперечення на клопотання (заяву), у яких зазначає, що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 є однозначною та не припускає двозначного тлумачення, оскільки Наказом № 821к чітко визначено 5-річний строк повноважень - до 14.12.2020, тому кінцева дата строку перебування на посаді встановлена судом і роз`яснення не потребує.

У судовому засіданні 19.06.2026 представниця Офісу Генерального прокурора підтримала заяву з мотивів, викладених у ній. Позивач заперечив проти роз`яснення судового рішення з підстав, зазначених у запереченні.

Розглянувши подану представницею відповідача-2 заяву про роз`яснення судового рішення, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст. 14 та 370 КАС України.

У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв про роз`яснення судових рішень унормовані ст. 254 КАС України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 в справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 в справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Із аналізу наведеного вище можна зробити висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.

З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення ст. 254 КАС України, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 наголошено на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення:

(1) заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;

(2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;

(3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

Отже, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суд звертає увагу, що в п. 4 резолютивної частини судового рішення вказано «Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва з 27.12.2018 до закінчення строку перебування на адміністративній посаді, визначеного наказом Генерального прокурора України від 26.12.2015 №821к».

Крім того, в мотивувальній частині рішення зазначено, що «…Наказом Генерального прокурора України від 09.12.2015 №821к позивача з 15.12.2015 призначено на адміністративну посаду керівника Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва строком на п`ять років.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. ст.41 Закону №1697-VII унормовано, що повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі закінчення строку перебування на адміністративній посаді…

Зважаючи на встановленні темпоральні межі перебування на адміністративній посаді, відсутність нормативних підстав для автоматичної пролонгації строку повноважень, а відтак відсутність правового підґрунтя для виникнення в позивача обґрунтованих легітимних очікувань на перебування на посаді після спливу п`ятирічного строку, суд виснує про часткове задоволення заявленої позовної вимоги шляхом зобов`язання відповідача-2 поновити позивача на посаді керівника Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва з 27.12.2018 до закінчення строку перебування на адміністративній посаді, визначеного наказом Генерального прокурора України від 26.12.2015 №821к.»

Наведене свідчить про відсутність недоліків судового акта, який потребує необхідності у викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Суд наголошує, що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №640/1527/19 є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; така не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Проаналізувавши заяву представниці відповідача про роз`яснення судового рішення, суд виснує, що доводи заявниці не стосуються питання незрозумілості/нечіткості резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №640/1527/19. Натомість обставини, на які покликається заявник, фактично свідчать про його неоднозначне бачення способу та порядку виконання рішення. Зі змісту заяви вбачається, що заявниця шляхом постановлення ухвали про роз`яснення судового рішення просить вирішити питання, що стосується порядку виконання рішення суду у цій справі.

Водночас, суд наголошує, що процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

У спірному випадку, як вже вказано вище, відсутні підстави для роз`яснення рішення суду, оскільки його зміст та резолютивна частина є зрозумілими і не містять неповноти, неточностей чи суперечностей.

Доводи, викладені у заяві про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням питань, що пов`язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляд на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

У постанові від 20.12.2023 в справі №400/2839/22 Верховний Суд акцентував на тому, що роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного ст. 254 КАС України, не допускається.

З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення. Відтак, заява представниці Офісу Генерального прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представниці Офісу Генерального прокурора про роз`яснення судового рішення від 18.05.2026 у справі №640/1527/19 в частині визначення кінцевої дати строку перебування на адміністративній посаді ОСОБА_1 у разі його поновлення на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повну ухвалу складено 24.06.2026.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна