Рішення № 137659198, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 рокусправа № 380/16878/25зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд

у складі судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ракович А.-В.В.

представник позивача Семиренко П.Я.

представник відповідача Думич І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 25.02.2025р. № 7819/13-01-24-08 (штраф у розмірі 340 грн.);

- від 25.02.2025 № 7820/13-01-24-08 (збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 5125500 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 4100400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1025100 грн.);

- від 25.02.2025 № 7821/13-01-24-08 (збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 427 125,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 341700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 85425 грн.);

- від 28.03.2025р. № 13736/13-01-24-08 (адміністративний штраф у розмірі 1020 грн.).

Позивач, ОСОБА_1 , вважаючи протиправними рішення відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області, про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, а відтак і військового збору, штрафу за неподання податкової декларації, порушення ведення обліку доходів та адміністративного штрафу за ненадання окументів до перевірки, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що виникнення інвестиційного прибутку, як об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб не відбулося, оскільки сума витрат позивача на набуття у власність частки статутного капіталу ПП «Південна Алея» у розмірі 41,27% (номінальна вартість 22 780 000,00 грн) дорівнює сумі, отриманій від ТОВ «ВЕЛ БУД Інвест» від продажу частки у розмірі 41,27% (22 780 000 грн). Отже, як вважає позивач, продаж корпоративних прав фактично вчинений за їхньою номінальною ціною, що спростовує висновки відповідача, а відтак є підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 02.09.2025 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (Суддя Москаль Р.М.).

Ухвалою від 05.11.2025 суд постановив розглянути справу № 380/16878/25 за правилами загального позовного провадження (суддя Москаль Р.М.).

Згідно з ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами) після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.

Ухвалою від 03.03.2026 суд прийняв цю справу до розгляду.

Згідно з ч.2 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки змінено склад суду, то розгляд цієї справи почався спочатку, з 27.01.2026.

Відповідач, Головне управління ДПС у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги з тих підстав, що порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що у зв`язку з отриманням позивачем у 2023 році 22 780 000,00 грн, внаслідок продажу корпоративних прав, у позивача виник дохід від операції з інвестиційним активом - корпоративними правами, що відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 та пункту 170.2 статті 170 ПК України підлягає врахуванню при визначенні загального річного оподатковуваного доходу.

При цьому, як стверджує відповідач, позивач не задекларував вказаний інвестиційний прибуток та не подав відповідну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Отже, як встановив відповідач, факт отримання позивачем коштів від продажу корпоративних прав у сумі 22 780 000 грн став підставою для висновку відповідача про отримання позивачем інвестиційного доходу у 2023 році та необхідність визначення фінансового результату від таких операцій. Просить у позові відмовити.

У зв`язку із прийнтяттям цієї справи до провадження суддею Лунь З.І., сторони також подали до суду додаткові пояснення, у яких виклали свої обґрунтуванні заперечення, аналогічні попереднім заявам.

Суд встановив такі обставини.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України та наказу ГУ ДПС у Львівській області № 3187-ПП від 13.06.2024 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року.

З результатами проведеної перевірки відповідач склав акт перевірки від 17.01.2025 №1716/13-01-24-08-03/2337213798, яким встановлено такі порушення:

пп.164.2.9 п.164.2 ст.164, п.167.2 ст.167, пп.167.5.1 п.167.5 ст.167, пп.170.2.1 п.170.2 ст.170, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 4 100 400,00 грн.

пп.1.2 п.16 підрозд.10 розд.ХХ, пп.1.3 п.16 підрозд.10 розд.ХХ, п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податкове зобов`язання з військового збору за 2023 рік на загальну суму 341 700,00 грн;

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.«в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV із змінами та доповненнями встановлено неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями встановлено незабезпечення зберігання документів та ненадання їх посадовим особам контролюючого органу, про що складено відповідні акти.

Відповідач, на підставі сукупності податкової інформації та документів, використаних під час перевірки, зокрема даних централізованих інформаційних систем ДПС України (ІС «Податковий блок») щодо сум виплачених доходів, які підтверджують отримання доходу від операцій з інвестиційними активами, а також листа ТОВ «ВЕЛ БУД ІНВЕСТ» від 18.06.2024 (вх. до ГУ ДПС 19.06.2024), встановив, що ОСОБА_1 , як платник податків у 2023 році здійснив відчуження корпоративних прав приватного підприємства «Південна алея» на користь ТОВ «ВЕЛ БУД ІНВЕСТ», внаслідок чого отримав дохід у сумі 22 780 000 грн.

Також, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що у зв`язку з отриманням зазначених коштів у 2023 році у ОСОБА_1 виник дохід від операції з інвестиційним активом - корпоративними правами, що відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 та пункту 170.2 статті 170 ПК України підлягає врахуванню при визначенні загального річного оподатковуваного доходу.

При цьому позивач не задекларував вказаний інвестиційний прибуток та не подав відповідну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Отже, як встановив відповідач, факт отримання позивачем коштів від продажу корпоративних прав у сумі 22 780 000 грн став підставою для висновку відповідача про отримання позивачем інвестиційного доходу у 2023 році та необхідність визначення фінансового результату від таких операцій.

Позивач, вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято без з`ясування всіх обставин справи, без дослідження всіх первинних документів, звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи обставини цієї справи та перевіряючи їх доказами, суд зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі також ПК України).

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений положеннями статті 170 ПК України.

Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). (…)

(…)До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. (…)

Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Отже, до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вимог пункту 170.2 статті 170 ПК України стосовно оподаткування інвестиційного прибутку викладена також і в постановах Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі № 826/16334/15 (адміністративне провадження К/9901/33230/18), від 27.05.2022 року у справі № 640/6721/20 (адміністративне провадження К/9901/11271/21), від 21 листопада 2023 року у справі № 826/10377/16 (касаційне провадження № К/9901/58521/18), але не виключно.

Так, у постанові Верховного Суду від 18.04.2025 року у справі № 826/6380/16 (К/9901/50961/18) висновано, що при вирішенні питання щодо оподаткування інвестиційного прибутку, перевірці підлягають обставини наявності у позивача позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами.

Як встановив суд, висновки податкового органу про заниження платником суми податку на доходи фізичних осіб внаслідок не включення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у розмірі 22 780 000,00 грн, обґрунтовуються недоведеністю понесених позивачем витрат на придбання такого активу.

Стосовно обставини ненадання позивачем до перевірки первинних документів, то суд зазначає таке.

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Разом із тим Верховний Суд зазначав що положення пункту 44.6 статті 44 ПК України, визначаючи наслідки ненадання документів під час перевірки, не обмежують процесуального права платника подати такі документи у судовому процесі, якщо вони існували на момент формування звітності .

Тобто, норма пункту 44.6 статті 44 ПК України має значення для фіксації факту відсутності документів у момент перевірки, але не позбавляє суд можливості оцінити такі документи у межах судового доказування, якщо буде встановлено, що вони реально існували в перевірюваний період.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 560/1158/20.

Як встановив суд, то копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.11.2024 № 6276-ПП, а також письмове повідомлення від 27.11.2024 року № 765/13 01-24-08-08 направлено позивачу 27.11.2024 поштою (квитанція №0600988554801).

У повідомлені зазначено, що відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, що слід починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші докумени, які підтверджують отримання доходів і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС».

Також позивачу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення (09.01.2025р. номер квитанції 7900400518196) вимогу від 09.01.2025 за №365/6/13-01-24-08 «Про надання інформації та її документального підтвердження».

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Позивач стверджує, що ним не отримано наказ на перевірку та письмове повідомлення, в якому визначено обов`язок надання документів до перевірки та вимогу про надання документів за встановленим переліком.

Разом з тим, норма пункту 42.2. статті 42 ПК України факт повідомлення платника про провеення перевірки пов`язує не з моментом отримання такого повідомлення платником, а з обов`язком контролюючого органу направити відповідне повідомлення на зареєстровану адресу платника, серед іншого, засобами поштового зв`язку.

Суд констатує, що такий обов`язок відповідач виконав.

Разом з тим, відповідач не спростував тієї обставини, що надані у під час судового розгляду справи первинні документи були відсутні у позивача на час проведення перевірки.

Тому надані позиваем під час судового розгляду справи документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, підлягають дослідженню та оцінці.

З огляду на зазначене, суд, ухвалюючи рішення у цій справі, зважає на таке.

Згідно з рішенням одноособового власника (засновника) ПП «Південна Алея» № 9 від 02.06.2020 вирішено питання про збільшення статутного капіталу підприємства до 55 000 000,00 грн за рахунок внесення ОСОБА_1 додаткового майнового вкладу.

Пунктом 1.2. цього ж рішення затверджена сума і форма додаткового вкладу засновника (власника) підприємства ОСОБА_1 , а саме:

- ОСОБА_1 - вклад у сумі 54 995 000,00 (п`ятдесят чотири мільйона дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч грн. 00 коп.) гривень складається з:

корпоративні права (частка) у розмірі 100 (сто) відсотків номінальною вартістю 100,00 (сто) гривень у статутному капіталі Приватного підприємства «ФІРМА ТАМАК» (код ЄРДПОУ 22367451, юридична адреса: 79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, 27/5). Власник оцінює вартість зазначених корпоративних прав (частки) у суму 25 000 000,00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень;

корпоративні права (частка) у розмірі 100 (сто) відсотків номінальною вартістю 4 000,00 (чотири тисячі) гривень у статутному капіталі Приватного підприємства «ЕРТІК» (код ЄРДПОУ 37205961, юридична адреса: 79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, 27/5). Власник оцінює вартість зазначених корпоративних прав (частки) у суму 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень; к

корпоративні права (частка) у розмірі 100 (сто) відсотків номінальною вартістю 700,00 (сімсот) гривень у статутному капіталі Приватного підприємства «ТКМ ЗАХІД» (код ЄРДПОУ 42984367, юридична адреса: 79058, м. Львів, вул. Сорочинська, 2/35). Власник оцінює вартість зазначених корпоративних прав (частки) у суму 14 995 000,00 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень.

В п. 2.1. рішення власника (засновника) ПП «Південна Алея» № 9 від 02.06.2020 визначений новий розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ПП «Південна Алея» вартістю 55 000 000,00 (п`ятдесят п`ять мільйонів) гривень, що дорівнює 100% статутного капіталу Підприємства.

Відповідно до п. 5.1. нової редакції статуту ПП «Південна Алея», затверджений рішенням зборів засновників ПП «Південна Алея» (Протокол № 7 від 17.03.2020), яка була чинна станом на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу підприємства, засновником (власником) Підприємства є громадянин України ОСОБА_1 .

Пунктом 6.1. статуту ПП «Південна Алея» в редакції, затвердженій Протоколом зборів засновників № 7 від 17.03.2020 визначено, що ОСОБА_1 володіє часткою статутного капіталу Підприємства у розмірі 100% вартістю 5 000,00 грн.

Підпунктами й), к), л) п. 9.2. вказаного Статуту серед іншого визначено, що до компетенції засновника належить: створення статутного капіталу Підприємства, визначення його розміру, форми і порядку внесення засновником коштів в нього; встановлення розміру, форми і порядку внесення засновником додаткових внесків в статутний капітал, у випадку його створення; оцінка майнового вкладу до статутного капіталу Підприємства, v випадку його внесення майном.

Відповідно до частин 1-2 статті 113 Господарського кодексу України (норми якого були чинними станом на дату виникнення спірних правовідносин) приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Так згідно з частинами 1-2 статті 96 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частина 1-2 статті 97 ЦК України).

Статтею 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

Частиною 3 статті 16 Закону України «Про товариства з обмеженю та додатковою відповідальністю» передбачено, що при збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

Водночас відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про товариства з обмеженю та додатковою відповідальністю» додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі.

У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Як встановив суд, додатковий вклад засновника (власника) підприємства ПП «Південна Алея», ОСОБА_1 , у сумі 54 995 000,00 гривень з метою збільшення статутного капіталу підприємства до 55 000 000,00 грн.складався з:

корпоративні права (частка) у розмірі 100 (сто) відсотків номінальною вартістю 100,00 (сто) гривень у статутному капіталі Приватного підприємства «ФІРМА ТАМАК» (код ЄРДПОУ 22367451, юридична адреса: 79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, 27/5). Власник оцінює вартість зазначених корпоративних прав (частки) у суму 25 000 000,00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень;

корпоративні права (частка) у розмірі 100 (сто) відсотків номінальною вартістю 4 000,00 (чотири тисячі) гривень у статутному капіталі Приватного підприємства «ЕРТІК» (код ЄРДПОУ 37205961, юридична адреса: 79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, 27/5). Власник оцінює вартість зазначених корпоративних прав (частки) у суму 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень; к

корпоративні права (частка) у розмірі 100 (сто) відсотків номінальною вартістю 700,00 (сімсот) гривень у статутному капіталі Приватного підприємства «ТКМ ЗАХІД» (код ЄРДПОУ 42984367, юридична адреса: 79058, м. Львів, вул. Сорочинська, 2/35). Власник оцінює вартість зазначених корпоративних прав (частки) у суму 14 995 000,00 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень.

Відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що позивач не підтвердив первинними документами витрати на придбання зазначених корпоративних прав.

Позивач вважає, що він надав достатньо доказів на підтвердження витрат, а саме: рішення №9 (засновника) власника ПП «Південна алея» від 02.06.2020, яким затверджено новий розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ПП «Південн Алея».

Так, з цього рішення видно, що пунктом 1.1. збільшено розмір статутного капіталу ПП «Південна алея» з 5000,00грн до 55000000,00грн за рахунок додаткового вкладу засновника (власника) підприємства ОСОБА_1 .

Цим же рішенням затверджено форму та суму додаткового вкладу.

При цьому позивач покликається на підпункти й), к), л) пункту 9.2 Статуту ПП «Південна алея», якими встановлено, що створення статутного капіталу підприємства, визначеня його розміру, форми і порядок внесення засновником коштів; встановлення розміру, форми і порядку внесення Засновником додаткових внесків в статутний капітал, у випадку його створення; оцінка майнового вкалуд до Статутного капіталу Підприємтва, у випадку його внесення майном відноситься до компетенції Засновника, котрий є вищим органом управління Підприємством.

Суд наголошує, що при розгляді питання про внесення майна в статутний капітал Приватного підприємства таке майно повинно мати грошову оцінку, затверджену зокрема, загальними зборами відповідно до ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу.

При цьому, підтвердженням внесення інветиційного активу у формі корпоративних прав до статутного капіталу для цілей податкового законодавства має бути, зокрема, Акт грошової оцінки та прийому-передачі майна, який повинен бути складений відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як видно з акта приймання-передачі частки у статутному капіталі приватного підприємства «ТКМ Захід» від 02.06.2020, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі приватного підприємства «Ертік» від 02.06.2020, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі приватного підприємства «Тамак», від 02.06.2020, то в них визначено оціночну вартість частки, яка передається за означеними актами приймання-передачі.

При цьому визначення оціночної вартості частки у всіх актах приймання-передачі частки у статутному капіталі приватного підприємства Приватного підприємства «Південна Алея» здійснено самостійно рішенням №9 засновника (власника) Приватного підприємства «Південна Алея» від 02.06.2020.

Також, суд ураховує, що прийняття рішень про залучення додаткових вкладів, затвердження результатів внесення додаткових вкладів, розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів, затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства, передбачених статтею 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що відповідає та узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо компетенції загальних зборів учасників. Такий висновок викладено у постанові КГС ВС від 12.09.2024 у справі № 922/2145/21.

Верховний Суд зазначає про те, що у разі, якщо закон передбачає прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту юридичної особи бути надані або делеговані іншим органам цієї особи. Відповідно і суд не вправі втручатися у господарсько-управлінську діяльність товариства та брати на себе функції органів управління товариством, зокрема не може приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Отже, ОСОБА_1 як одноособовий власник підприємства, приймаючи рішення про збільшення його статутного капіталу за рахунок додаткового майнового вкладу та затверджуючи при цьому грошову оцінку такого вкладу, діяв відповідно до вимог законодавства.

Суд також встановив, що після прийняття Рішення власника (засновника) ПП «Південна Алея» № 9 від 02.06.2020, з дотриманням процедури внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну розміру статутного капіталу, що передбачена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», позивачем зареєстровано Статут ПП «Південна Алея» в новій редакції.

Відповідно до п. 4.5. Статуту розмір вкладу позивача, його частки у Статутному капіталі ПП «Південна Алея», становив 100 % і складався із грошових коштів та майна на загальну суму 55 000 000,00 грн.

Також факт передачі ОСОБА_1 додаткового майнового вкладу до статутного капіталу ПП «Південна Алея» підтверджується актами приймання - передачі від 02.06.2020 року.

Таким чином загальний розмір витрат, понесених позивачем на набуття у власність частки у статутному капіталі ПП "Південна Алея" у розмірі 100 %, становив 55 000 000 (п`ятдесят п`ять мільйонів) грн.

Зазначеним у сукупності доведено понесені позивачем витрат на придбання означеного активу.

Як встановив суд, у 2023 році ПП «Південна Алея», укладено з ТОВ «Вел Буд Інвест» договори купівлі-продажу корпоративних прав:

- Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 21.03.2023 року, предметом якого є передача ОСОБА_1 у власність ТОВ «Вел Буд Інвест» корпоративних прав (частки) ПП «Південна Алея» у розмірі 10% вартістю 5 500 000,00 грн.;

- Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 04.04.2023 року, предметом якого є передача ОСОБА_1 у власність ТОВ «Вел Буд Інвест» корпоративних прав (частки) ПП «Південна Алея» у розмірі 10% вартістю 5 500 000,00 грн.;

- Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 24.04.2023 року, предметом якого є передача ОСОБА_1 у власність ТОВ «Вел Буд Інвест» корпоративних прав (частки) ПП «Південна Алея» у розмірі 10% вартістю 5 500 000,00 грн.;

- Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15.05.2023 року, предметом якого є передача ОСОБА_1 у власність ТОВ «Вел Буд Інвест» корпоративних прав

(частки) ПП «Південна Алея» у розмірі 10% вартістю 5 500 000,00 грн.;

- Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15.10.2023 року, предметом якого є передача ОСОБА_1 у власність ТОВ «Вел Буд Інвест» корпоративних прав (частки) ПП «Південна Алея» у розмірі 10% вартістю 5 500 000,00 грн.

Згідно з зазначеними договорами загальний розмір корпоративних прав ПП «Південна Алея», які повинні були бути передані позивачем у власність ТОВ «Вел Буд Інвест», становить 50% номінальною вартістю 27 500 000,00 грн.

При цьому ціна продажу корпоративних прав згідно укладених договорів купівлі- продажу корпоративних прав становить 27 500 000,00 грн.

Суд встановив, що ТОВ «Вел Буд Інвест» оплачена частина корпоративних прав у розмірі 41,27% на загальну суму 22 780 000,00 грн.

Отже сума витрат позивача на набуття у власність частки статутного капіталу ПП «Південна Алея» у розмірі 41,27% (номінальна вартість 22 780 000,00 грн.) дорівнює сумі отриманій від ТОВ «ВЕЛ БУД Інвест» від продажу частки у розмірі 41,27% (22 780 000 грн.), оскільки продаж фактично вчинений за номінальною ціною корпоративних прав.

Зазначене спростовує висновок відповідача про виникнення у позивача інвестиційного прибутку, як об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а, відповідно, і висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині сплати військового збору та норм Податкового кодексу України, які зобов`язують подавати податкову звітність, внаслідок чого відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 25.02.2025 № 7820/13-01-24-08; № 7821/13-01-24-08 № 7819/13-01-24-08.

З огляду на доведеність у ході судового розгляду понесених позивачем витрат на придбання інвестиційного активу у 2020 році, у відповідача були відсутні підстави для висновку про ненадання позивачем документів до перевірки, а відтак і про прийняття спірного податкового повідомлення рішення від 28.03.2025 № 13736/13-01-24-08.

Таким чином, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог та про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень рішень, а відтак про задоволення позову повністю.

Судовий збір, відповідно до статті 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2025р. № 7819/13-01-24-08 (штраф у розмірі 340 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2025 № 7820/13-01-24-08 (збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 5125500 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 4100400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1025100 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2025 № 7821/13-01-24-08 (збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 427 125,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 341700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 85425 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2025 № 13736/13-01-24-08 (адміністративний штраф у розмірі 1020 грн).

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) з його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.06.2026

Суддя Лунь З.І.