Рішення № 137658972, 23.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 рокусправа № 380/9929/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12236,71 грн), на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 17.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20.06.2023 йому призначено та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час призначення пенсії відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн. Позивач вважає, що при проведенні щорічної індексації пенсії з 01.03.2024 та з 01.03.2025 відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115 саме до цього показника, проте натомість безпідставно проіндексував умовний показник 3764,40 грн, а різницю компенсував фіксованою доплатою 100 грн, чим фактично позбавив позивача права на реальний перерахунок пенсії у зв`язку з її індексацією. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.03.2025 коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115 застосовувались до показника середньої заробітної плати, що враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн), збільшеного у попередні роки, як це передбачено пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124. Оскільки проіндексований у такий спосіб показник (7994,47 грн з 01.03.2024 та 8913,83 грн з 01.03.2025) виявився меншим за показник середньої заробітної плати, застосований при призначенні пенсії позивачу (12236,71 грн), індексація фактично не вплинула на розмір пенсії, у зв`язку з чим позивачу встановлено щомісячну доплату 100 грн. Відповідач також зазначив, що позивач із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії не звертався, а тому рішення про відмову не приймалося, та що питання призначення (перерахунку) пенсії належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як непрацюючий пенсіонер та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20.06.2023.

Розмір призначеної пенсії обчислений з урахуванням страхового стажу 22 роки 07 місяців 13 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,22583), коефіцієнта заробітної плати 0,26275 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2020-2022 роки), у розмірі 12236,71 грн.

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати для проведення щорічної індексації пенсій, зокрема:

- постановою від 23.02.2024 № 185 - коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024;

- постановою від 25.02.2025 № 209 - коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025.

19.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі щорічною індексацією із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

Листом від 03.02.2026 за № 5357-3530/О-02/8-1300/26 та листом від 09.03.2026 за № 1300-0209-8/37168 відповідач фактично відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати, застосованого при призначенні пенсії (12236,71 грн), повідомивши, що індексація пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн), а оскільки проіндексований у такий спосіб показник є меншим за показник, застосований при призначенні пенсії позивачу, останньому встановлено доплату 100 грн, а з 01.03.2025 пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта 1,0345 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати, застосованого при призначенні пенсії, протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 визначено, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена у 2023 році відповідно до Закону № 1058, підпадає під дію цього Порядку.

Пункт 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлював, що у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідний коефіцієнт; кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає індексації відповідно до щорічних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати (у цьому випадку - 12236,71 грн за 2020-2022 роки), який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу у 2023 році, чи індексації підлягає лише умовний показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн), як стверджує відповідач.

Вирішуючи зазначене питання, суд враховує сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо порядку індексації пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки.

Так, постановою судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 (провадження № К/990/4755/25) сформульовано правовий висновок, відповідно до якого при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 1058, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не умовний показник станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн), як це передбачено пунктом 5 Порядку № 124.

Верховний Суд у зазначеній постанові виходив із того, що положення пункту 5 Порядку № 124 у частині, в якій ним передбачено застосування при перерахунку показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року, не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058, оскільки по-різному визначають показник, що збільшується на відповідні коефіцієнти. У разі суперечності норм підзаконного акта (Порядку № 124) нормам закону (стаття 42 Закону № 1058) застосуванню підлягають норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Верховний Суд також наголосив, що підхід Пенсійного фонду України, за яким для всіх пенсій (незалежно від року їх призначення та застосованого показника середньої заробітної плати) індексується лише усереднений показник станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн), не відповідає меті та змісту статті 42 Закону № 1058 і призводить до необґрунтованого заниження розміру індексації для пенсій, призначених із застосуванням вищих показників середньої заробітної плати. Підміна реальної індексації встановленням фіксованої щомісячної доплати (зокрема 100 грн) не забезпечує мети індексації - збереження купівельної спроможності пенсії.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 13.02.2025 у справі № 280/3296/24, від 18.03.2025 у справі № 280/7407/24, на які обґрунтовано посилається позивач.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені правові висновки до спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, при призначенні пенсії позивачу з 20.06.2023 відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн. Саме цей показник, який був безпосередньо врахований при обчисленні пенсії позивача, і підлягав збільшенню на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти при проведенні щорічної індексації пенсії з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

Натомість відповідач, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ним у відзиві, при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.03.2025 застосував коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115 не до показника 12236,71 грн, врахованого при призначенні пенсії, а до показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн), збільшеного у попередні роки, унаслідок чого проіндексований показник (7994,47 грн з 01.03.2024 та 8913,83 грн з 01.03.2025) виявився меншим за показник, застосований при призначенні пенсії, та індексація фактично не вплинула на розмір пенсії позивача, а була замінена встановленням фіксованої доплати 100 грн.

Такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать частині другій статті 42 Закону № 1058 та наведеним вище висновкам Верховного Суду, оскільки індексація пенсії позивача мала бути проведена шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (12236,71 грн), який був врахований при призначенні пенсії, на коефіцієнти 1,0796 (з 01.03.2024) та 1,115 (з 01.03.2025).

При цьому суд звертає увагу, що позивачу призначено пенсію з 20.06.2023, тобто за зверненням, яке надійшло у 2023 році, а отже право на щорічну індексацію пенсії шляхом застосування коефіцієнтів збільшення виникло у нього у 2024 році - із застосуванням коефіцієнта 1,0796 (Постанова № 185), та у 2025 році - із застосуванням коефіцієнта 1,115 (Постанова № 209). Коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою № 168 з 01.03.2023, до пенсії позивача застосуванню не підлягає, оскільки на дату відповідної індексації (01.03.2023) пенсію позивачу ще не було призначено, а тому відповідні вимоги позивачем обґрунтовано не заявлялися.

Доводи відповідача про те, що позивач не звертався із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії, а тому рішення про відмову не приймалося, суд відхиляє, оскільки предметом цього позову є саме протиправна бездіяльність відповідача, а не оскарження конкретного рішення. Крім того, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 індексація пенсії проводиться щороку з 1 березня в силу закону, тобто є обов`язком пенсійного органу, який не залежить від звернення особи.

Покликання відповідача на дискреційний характер повноважень органів Пенсійного фонду України щодо призначення (перерахунку) пенсії також не заслуговують на увагу, оскільки обов`язок проведення щорічної індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії, є імперативним приписом частини другої статті 42 Закону № 1058 і не залишає пенсійному органу свободи розсуду щодо того, проводити таку індексацію чи ні. Дискреційні повноваження не можуть використовуватися для невиконання прямо встановлених законом обов`язків.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн) є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, то такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 17.11.2025 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 та 1,115 з урахуванням виплачених сум.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.